Суд: Валківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №615/738/26
Суддя: Токмакова А. П.
Справа № 615/738/26
Провадження № 3/615/274/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року м. Валки
Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баранове Валківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, пенсіонера МВС, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638744, складеного 12.04.2026 о 17:38 інспектором ВП №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області Сорокіним В.Г. відносно ОСОБА_1 , 12.04.2026 о 17:24 м. Валки вул. Стадіонна, 1, водій керував т/з Т13110, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager та проходження такого огляду в медзакладі відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру 80.7, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в той день був Великдень, прийшли гості, в зв`язку з чим співмешканка попросила купити спиртного. Спустився вниз по вулиці до кіоску, де купив пляшку горілки, кинув на переднє пасажирське сидіння, але вона або розбилась, або надбилась, тому пішов запах алкоголю по салону. Гості не сідали за стіл, чекали доки він приїде. Від`їхавши від кіоску, побачив ззаду поліцейський автомобіль, почув сирену, тому прийняв в право та став біля узбіччя. Відкривши двері, поліцейський відразу вказав на запах алкоголю в салоні, на що повідомив, що зовсім не п`є, але той запропонував пройти огляд, де, не казав, що сприйняв принизливою вимогою, так як був тверезий, повідомив, що пенсіонер МВС, працював начальником ДАІ, за 25 років роботи в ДАІ така поведінка поліцейських не допускалась. Взяли посвідчення водія, драгер не пропонували, акт та направлення не складали, сказали сідати до автомобіля та їхати додому, що здивувало, так як автомобіль не забрали. Думав, що простили. Про наявність протоколу про адміністративне правопорушення дізнався, отримавши виклик до суду. Просить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, що містяться в матеріалах справи, суддя доходить такого висновку.
Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п.4).
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5).
П.1 розділу VII Інструкції від 18.12.2018 №1026 встановлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638744 від 12.04.2026, складений за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зміст його в присутності не оголошувався, копію протоколу про адміністративне правопорушення не вручено, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з бодікамери.
Суддя відзначає, що на відеозаписі ОСОБА_1 заперечував запах алкоголю, так як не п`є. Поліцейський погодився з ним, що запах алкоголю чути із салону автомобіля, невзначай запропонував пройти огляд або поїхати до медзакладу, після чого сів до службового автомобіля, де складав протокол про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 залишився надворі, чутно його розмову з іншим інспектором, але розібрати про що, не можливо. В якийсь момент інспектор запитав із службового авто: «Ви відмовляєтесь підписувати?» - «Так». «Сідайте до автомобіля, їдьте». Кінець запису.
На відеозаписі поліцейськими не роз`яснювались права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, порядок проходження процедури огляду в передбаченому законом порядку та наслідки відмови. Зовсім не пред`являвся прилад Alcotest Drager, не складався акт огляду на стан сп`яніння, доданий до протоколу, як і направлення водія на такий огляд, що підтверджує пояснення ОСОБА_1 про їх складення за його відсутності. Копія направлення не вручалась, підпис про відмову від вручення або відмову від проходження огляду відсутній.
Фактично огляд водія на відеозаписі не проводився, тому не зрозуміло, за яких обставин поліцейським встановлено ознаки алкогольного сп`яніння. Будь-яких видимих ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 на відеозаписі не видно, його поведінка повністю відповідала обстановці, шкірний покрив обличчя має природний колір, хода та вимова рівні в силу вікових змін.
До того ж, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній перелік доказів, на яких інспектор обґрунтовує обвинувачення: акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, що свідчить про їх не допустимість, як доказів у цій справі.
Із дослідженої в судовому засіданні виписки, ОСОБА_1 проходить лікування, що унеможливлює вживання алкогольних напоїв, строк до жовтня 2029 року, лікар ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішеннях ЄСПЛ виснував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 Тейксейра де Кастор проти Португалії від 09.06.1998, п.54 Шабельник проти України від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.09.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються на його користь.
Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які свідчили б про будь-які порушення в матеріалах справи відсутні.
Аналізуючи надані докази в сукупності, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Токмакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua