Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №404/3655/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/3655/24

Номер провадження 2/404/998/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря – Суркової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у виховання, спілкуванні з неповнолітньою донькою ,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у виховання, спілкуванні з неповнолітньою донькою.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.10.2016 року, шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу, відповідач разом з донькою переїхали мешкати окремо від мене. На дату розірвання шлюбу, донька ОСОБА_4 за віком не могла б лишитися проживати з ним, відповідно проживання дитини було з мамою, про що він не заперечував.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 лютого 2018 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, аліменти в розмірі 1/4 частини моїх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 листопада 2017 року до досягнення донькою повноліття. Також, стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 в твердій грошові сумі у розмірі 700, 00 грн., щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_5 , трьох років, починаючи з 15 - листопада 2017 року. Заборгованості по сплаті аліментів немає, що підтверджується довідкою ДВС, яку долучаю до матеріалів справи. Оскільки, він фактично проживає на території іншої держави, а саме в Сполучених Штатах Америки, то часто бачитися з дитиною не має змоги.

Однак, має право на спілкування з донькою шляхом відео зв`язку за допомогою мобільних застосунків «Viber», «WhatsApp» та/або програм «Zoom», «Skype».

Зазначає, що відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Нажаль, відповідачка постійно чинить перешкоди його спілкуванню з донькою, не дає йому можливості бачитися з донькою, не дає можливості говорити з донькою по телефону, саме тому він вимушений звернутися до суду.

За таких обставин вважає, що він як батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати йому спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні. Тому, просить суд визначити йому наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , а саме: - особисті побачення з дитиною коли він перебуває на території України з 10:00 до 18:00 години, щосуботи за його місцем проживання та/або перебування дитини, без присутності матері; - особисте спілкування за допомогою мобільних за стосунків Viber чи WhatsApp та/або програм «Zoom», «Skype» у будь-який день тижня з 09 по 21 годину з дотриманням режиму дня дитини, без присутності матері; - встановити один раз на рік можливість спільного відпочинку з дитиною не менше 14 календарних днів, з погодженням дат відпочинку з мамою дитини, але без присутності матері; -а також, зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкод мені ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За вказаного просить позов задовольнити.

Представник відповідача 07.04.2025 року подав до суду відзив, в якому заперечив проти задоволення позову, вказавши, що є незрозумілим йому порядок виконання рішення суду, не уявляє як батько перебуваючи в США особисто бажає бачитись з донькою, хто забезпечуватиме якість мобільного зв`язку батька з донькою через війну в Україні.

Зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин перешкоджання у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. Відповідач вказує, що позивач не вживав заходів для врегулювання спору в досудовому порядку, зокрема не звертався до органів опіки та піклування з відповідними заявами, а також не отримував рішення такого органу, що є важливим для вирішення спору цієї категорії. Крім того, відповідач наголошує на передчасності заявлених позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення, з огляду на недоведеність порушення прав позивача. Також зазначає про необхідність врахування найкращих інтересів дитини, її психологічного стану та фактичних обставин життя, у зв`язку з чим вважає доцільним призначення судової психологічної експертизи.

Листом від 01.07.2025 року за номером 07/7087 служба у справах дітей Одеської міської ради повідомлено суд, що спеціалістами служби у справах дітей Одеської міської ради 27.05.2025 був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири ніхто не відчинив, також було з?ясовано що за даною адресою мешкають інші люди. Номер телефону ОСОБА_2 недійсний. Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 13.06.2025 N? 04/01-2113 фахівцями із соціальної роботи ЦСС ОМР 11.06.2025 та 12.06.2025 здійснено виходи за місцем проживання ОСОБА_2 , та малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 . Під час відвідування двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів вони вже тривалий час не бачили ОСОБА_2 .

Залишено інформаційне повідомлення з контактними даними для зв`язку.

Станом на 13.06.2025 року до відділу соціальної роботи ЦСС ОМР у Приморському районі ніхто не звернувся та не зателефонував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в України що передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Служба у справах дітей Одеської міської ради діє відповідно до положення про Службу справах дітей Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 року № 975-VIII/

До компетенції Служби у справах дітей Одеської міської ради не входить розшук та встановлення місця знаходження особи.

У зв`язку з вищезазначеним, Служба у справах дітей Одеської міської не має можливості підготувати висновок щодо визначення способів участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.09.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2024 року витребувано від органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та від органу опіки та піклування Кропивницької міської ради висновок щодо визначення участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 року Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Ухвалами Фортечного районного суду м. Кропивницького від 02.09.2025 року у задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та про призначення судово-психологічної експертизи відмовлено.

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 02.09.2025 року витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_1 .

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 02.09.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.12.2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, які просила задовольнити пославшись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що мати не чинить перешкоди в спілкуванні з дитиною, з приводу адреси проживання відповідача та дитини зазначив, що за вказаною адресою відповідач не проживає, також не має відомостей і про те що адреса місця проживання відповідача вказана у відзиві є дійсним місцем проживання відповідача. Вказане житло є тимчасовим, договору оренди вказаного житла відповідач також немає і відповідачем може бути змінено місце проживання безліч раз в будь-який час.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей Одеської міської ради та орган опіки та піклування Кропивницької міської ради в судове засідання не з`явились, розгляд справи просили здійснювати без її участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 січня 2015 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , про що 16 січня 2015 року складено відповідний актовий запис за № 103. В графі батьки зазначено: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 (а.с. 8).

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 вересня 2011 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 103 - розірвано.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 лютого 2018 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, аліменти в розмірі 1/4 частини моїх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття. Також, стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 в твердій грошові сумі у розмірі 700, 00 грн., щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_5 , трьох років.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та не проживає в АДРЕСА_2 та в АДРЕСА_1 ,місце перебування невідоме, що підтверджується інформацією служби в справах дітей Одеської міської ради та клопотанням представника органу опіки і піклування Кропивницької міської ради.

Згідно повідомлення служби у справах дітей та сім`ї Одеської міської ради від 01.07.2025 року № 07/7987 вбачається, що служба у справах дітей розглянути питання щодо встановлення днів зустрічей з малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості, так як 27.05.2025 року був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири ніхто не відчинив. Також було з?ясовано що за даною адресою мешкають інші люди. Номер телефону ОСОБА_2 недійсний. Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 13.06.2025 N? 04/01-2113 фахівцями із соціальної роботи ЦСС ОМР 11.06.2025 та 12.06.2025 здійснено виходи за місцем проживання ОСОБА_2 , та малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 . Під час відвідування двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів вони вже тривалий час не бачили ОСОБА_2 . Залишено інформаційне повідомлення з контактними даними для зв`язку. Станом на 13.06.2025 року до відділу соціальної роботи ЦСС ОМР у Приморському районі ніхто не звернувся та не зателефонував, за даною адресою мешкають інші люди. Місце проживання її та дитини невідомо.

В ході підготовки справи до розгляду судом було направлено запит щодо реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_2 .

Згідно довідки за номером 008965/1 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Інших відомостей про місце проживання/перебування сторони суду не надали.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року по справі 357/17852/15-ц та постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2020 року по справі 524/8761/16-ц.

Оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами склались складні, напружені стосунки, які позбавляють позивача можливості спілкуватися з донькою.

Також суд зазначає, що, враховуючи місця проживання дитини з відповідачкою у місті Одеса, а позивач постійно не проживає в Україні, також в умовах конфлікту між сторонами створюють для позивача ситуацію невизначеності, щодо можливості спілкування з донькою.

Суд може відмовити в задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною якщо цього вимагають інтереси дитини, зокрема якщо будуть встановлені обставини, які перешкоджають спілкуванню. Наприклад, неправомірна або негідна поведінка окремо проживаючого батька в період спілкування з дитиною (з`явлення до дитини в нетверезому стані, налаштовування її проти другого з батьків, схилення до вчинення аморальних вчинків, здійснення відносно дитини насильницьких дії, примус її до надмірної праці, застосування жорстоких форм покарання, зловживання батьківськими правами тощо.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник на підтвердження не визнання заявлених позовних вимог та доводів, про те, що позивач ОСОБА_1 не цікавиться життям доньки ОСОБА_8 доказів не надали.

З огляду на наведене, суд зазначає, що доводи відповідачки про те, що позивач не бажає спілкування з донькою, не цікавиться її життям, відхиляються, оскільки з аналізу матеріалів справи слідує, що відповідачка ОСОБА_2 не надає можливість спілкування з донькою так як постійно змінює місце проживання та засоби зв`язку, в разі отримання позивачем телефону ОСОБА_2 не відповідає на його телефонні дзвінки. В той час як особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишена проживати з матір`ю.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2023 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог зазначено що відповідачка чинить йому перешкоди в спілкуванні з дитиною вказуючи що в дитини є інший батько. Вказане не заперечується і представником відповідача, який у своєму відзиві вказує, що відповідно до акту бесіди від 14.03.2023 року який складений службою у справах дітей Одеської міської ради малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дуже любить батька ОСОБА_9 та свою матір і хоче проживати тільки з ними. Вважає що в даному випадку складна ситуація, оскільки дитина не знає свого біологічного батька позивача та вважає своїм батьком ОСОБА_9 , а тому позивач має спочатку вирішити питання психологічного характеру з урахуванням якнайкращих інтересів дитини. Тому за наведеного представник відповідача фактично визнаються обставини викладені в позовних вимогах позивача, що позивачу чиняться перешкоди у спілкуванні доньки з батьком.

Відповідно до частини четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, а також застосувати спосіб захисту порушеного права, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок.

У цій справі з метою визначення способів участі у вихованні, спілкування з їх відповідачем малолітньої доньки суд витребовував від органу опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та від органу опіки і піклування Кропивницької міської ради висновок щодо визначення участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 15.10.2024 року, № 01-12/1716/2 орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повідомив про перенаправлення ухвали про надання висновку до служби у справах дітей Одеської міської ради, яка здійснює підготовку документів для надання висновків з вищезазначеного питання.

На виконання ухвали суду служба у справах дітей Одеської міської ради від 01.07.2025 року № 07/7987 повідомила, що не має можливості підготувати висновок щодо визначення способів участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_7 , 09.01.2015 року. розглянути питання щодо встановлення днів зустрічей з малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 так як 27.05.2025 року був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири ніхто не відчинив, що за даною адресою мешкають інші люди. Номер телефону ОСОБА_2 недійсний. Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 13.06.2025 N? 04/01-2113 фахівцями із соціальної роботи ЦСС ОМР 11.06.2025 та 12.06.2025 здійснено виходи за місцем проживання ОСОБА_2 , та малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . Під час відвідування двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів вони вже тривалий час не бачили ОСОБА_2 . Залишено інформаційне повідомлення з контактними даними для зв`язку. Станом на 13.06.2025 року до відділу соціальної роботи ЦСС ОМР у Приморському районі ніхто не звернувся та не зателефонував, за даною адресою мешкають інші люди. Місце проживання її та дитини службі невідомо.

Тому суд враховує причини ненадання висновку щодо визначення участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме неповідомлення ОСОБА_2 свого місця проживання і, як наслідок, об`єктивної неможливості органу опіки і піклування визначити участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з донькою.

У цій справі, з урахуванням причин неможливості органом опіки і піклування надати висновок, суд враховує зловживання правами відповідача (неповідомлення місця проживання).

При цьому, судом враховується, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком. Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.

Таким чином, жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з донькою може перешкоджати нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем ОСОБА_2 не доведено, та матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи конкретні обставини справи, бажання позивача ОСОБА_1 відновити спілкування з донькою, розуміння відсутність настання для доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , несприятливих наслідків, намагання змінити поведінку на майбутнє, суд вважає, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька із його малолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і такі зустрічі відповідатимуть інтересам дитини, так як дитині важливий зв`язок з обома батьками.

За таких обставин, враховуючи вимоги закону щодо обов`язку батьків брати участь у вихованні дитини, свідоме бажання позивача виховувати свою дитину та спілкуватися з нею, відсутність на даний час будь-яких визначених законом обмежень права позивача на спілкування з дитиною, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення способу участі позивача ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому суд бере до уваги передусім інтереси дитини та конкретні обставини даної справи, а також керується тим, що встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

З урахування конкретних обставин справи, суд вважає за доцільне задоволення вимоги позивача про надання йому можливості бачитися з донькою, особисті коли він перебуває на території України з 10:00 до 18:00 години, щосуботи за його місцем проживання та/або перебування дитини, без присутності матері; - особисте спілкування за допомогою мобільних за стосунків Viber чи WhatsApp та/або програм «Zoom», «Skype» у будь-який день тижня з 09 по 21 годину з дотриманням режиму дня дитини, без присутності матері; - встановити один раз на рік можливість спільного відпочинку з дитиною не менше 14 календарних днів, з погодженням дат відпочинку з мамою дитини, але без присутності матері; - а також, зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Для встановлення психологічного контакту між батьком та донькою необхідно також вчинення відповідних дій з боку матері ОСОБА_2 , яка зобов`язана з дня набрання чинності даним судовим рішенням законної сили, забезпечити спілкування малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення спільних побачень (контактів) з батьком ОСОБА_1 .

Визначені способи участі батька у спілкуванні та вихованні доньки забезпечать справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав`язливого та обтяжливого характеру для дитини, та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із донькою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати в розмірі 1 211,20 грн. покладаються на відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 12, 13, 77, 79, 80-82, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у виховання, спілкуванні з неповнолітньою донькою – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі:

- особисті побачення з дитиною, коли ОСОБА_1 перебуває на території України з 10:00 до 18:00 години, щосуботи за його місцем проживання та/або перебування дитини, без присутності матері;

- особисте спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтернет-технологій (Skype, Zoom, Viber чи WhatsApp) у будь-який день тижня з 09-00 по 21-00 годину з дотриманням режиму дня дитини, без присутності матері;

- встановити один раз на рік можливість спільного відпочинку з дитиною не менше 14 календарних днів, з погодженням дат відпочинку з мамою дитини, але без присутності матері.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: вул. Канатна, 134, м. Одеса;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький.

Повне судове рішення складено 01.05.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО