Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №404/9818/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/9818/24

Номер провадження 2/404/2699/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кро пивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у жовтні 2024 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 24256,78 грн. В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку. ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована на другому поверсі дев`ятиповерхового будинку, тобто над квартирою позивача. 26.02.2024 року о 10-30 год позивач виявила, що її квартира залита водою, на стінах та стелі кімнат та кухні спостерігаються мокрі плями та пошкодження електропроводки, підлоги. Через недбале відношення (відкриті крани холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 ) сталося залиття (затоплення) розташованої нижче, належної позивачу квартири АДРЕСА_3 . Винуватець шкоди – мешканець квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 . В результаті затоплення належного позивачу жилого приміщення та речей, які в ньому знаходились, їй завдані значні матеріальні збитки, які відповідно до висновку експерта № 413 від 25.06.2024 року складають 24256,78 грн. Внаслідок залиття квартири відповідачем позивачу завдано майнової шкоди, квартира потребує поточного ремонту, станом на час подання позовної заяви відповідачем вказана шкода не відшкодована, тому позивач з метою відновлення своїх порушених прав, звернулася до суду.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 грудня 2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 . За клопотанням позивача витребувано у Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» інформацію про власника, співвласника, розмір частки у праві спільної приватної власності (у випадку спільної часткової власності) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_5 , та належними чином завірену копію технічного паспорта на вказану квартиру. Витребувано у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради інформацію про власника, співвласника, розмір частки у праві спільної приватної власності (у випадку спільної часткової власності) щодо об`єкту речового права за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 134-135).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 17 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання (а.с. 188).

Позивач та її представник в судовому засідання позов підтримували, посилаючись на об ставини, викладені в позовні заяві. В судове засідання, призначене на 29.04.2026 року не з`явилися, подали до суду заяву (вх. № 20499 від 29.04.2026 року) про проведення розгляду справи за його відсутності та підтриманні позовних вимог, проти заочного розгляду справи не заперечують, підписану повноважним представником.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 195, 203), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, та відзиву на позов до суду не подавав.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 196, 204), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, та відзиву на позов до суду не подавав.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло (дублікат) від 24 грудня 1999 року квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 травня 2021 року, посвідченого державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Сибірцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-250, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її: син ОСОБА_3 на ? частку у спадщині, та дочка ОСОБА_1 на ? частку у спадщині. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: 1/3 частки квартири під номером АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку квартири видано ОСОБА_1 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 травня 2021 року, посвідченого державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Сибірцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-249, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її: син ОСОБА_3 на ? частку у спадщині, та дочка ОСОБА_1 на ? частку у спадщині. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: 1/3 частки квартири під номером АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку квартири видано ОСОБА_3 (а.с. 8 на звороті).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 255832818 від 11.05.2021 року власниками квартири за адресою: АДРЕСА_6 на праві приватної спільної чаткової власності є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/6 частки кожний (а.с. 9).

Відповідно до акту № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 26.02.2025 року, складеного комісією у складі начальника дільниці, головного інженера, слюсара-сантехніка, в присутності постраждалої сторони, мешканців квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , затвердженого начальником КП «ЖЕО № 3», комісія обстежила квартиру АДРЕСА_1 на предмет залиття з вище розташованої квартири номер АДРЕСА_4 , яка розташована на другому поверсі дев`ятиповерхового будинку та встановила, що причиною залиття стало недбале відношення (відкриті крани холодного водопостачання). Наслідки залиття зазначені у акті: у прихожій пошпарована стеля, частково залиті шпалери на стані; у кімнаті пошпарована стеля, шпалери на стінах; на кухні пошпарована стеля, залитий ламінат на підлозі; у кімнаті на стелі та стінах залиті шпалери. Залита електропроводка на кухні, прихожій, кімнаті. Винуватець шкоди – мешканець квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 . Висновок комісії: відшкодувати збитки за рахунок винної особи ( ОСОБА_2 ) (а.с. 13).

Згідно висновку експерта № 413 від 25.06.2024 року складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи розмір завданої матеріальної шкоди об`єкту – квартирі за адресою АДРЕСА_6 , унаслідок його залиття, яке сталося 26.02.2024, станом на 25.06.2024, складає 24256,78 грн (а.с. 21-36).

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Частиною третьою статті 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири є обставини щодо: факту залиття квартири; особи - завдавача шкоди; причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у вигляді шкоди; вини завдавача шкоди у завданні збитків; розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

У статті 12 Цивільного процесуального кодексу України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно дочастини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому нормами ЦПК України , що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.

Відповідно до частини другої статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача підтверджується актом № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 26.02.2024 року (а.с. 13).

Крім того, на замовлення позивача 25.06.2024 року було судовим експертом Хомутенко Денисом Геннадійовичем складено висновок за №413 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого розмір завданої матеріальної шкоди об`єкту – квартирі за адресою АДРЕСА_6 , унаслідок його залиття, яке сталося 26.02.2024, станом на 25.06.2024, складає 24256,78 грн (а.с. 21-36).

Також в матеріалах справи міститься лист Головного управліннія Національної поліції № 2205/ІІІ-24 від 04.03.21024 року із змісту якого на звернення позивача до поліції з приводу залиття її картири та при відпрацюванні такого звернення відповідач повністю визнавав свою вину та зобов`язувався відшкодувати позивачеві завдані матеріальні збитки (а.с.14).

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, а відтак до стягнення із відповідача підлягає матеріальна шкода, заподіяна внаслідок залиття квартири у розмірі 24256,78 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 9300,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правничої (адвокатської) допомоги від 15 липня 2024 року (а.с. 41-42), акт про виконання зобов`язань від 27 липня 2024 року за Договором від 15 липня 2024 року про надання правничої (адвокатської) допомоги (а.с. 43), Попереднім розрахунком суми гонорару адвоката для позивачів на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи Кіровським районним судом міста Кіровограда (а.с. 43 на звороті), платіжну інструкцію від 15.07.2024 року на суму 9300,00 грн (а.с. 44).

Враховуючи, категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн, витрати за проведення судово-будівельної експертизи в сумі 7000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9300,00 грн.

Керуючись статтями 22, 319, 386, 1166, Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 57-60, 76-82, 141, 263-265, 272, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 24256,78 грн, а також судовий збір в сумі 1211,20 грн, витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 7000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9300,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_8 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення суду складено 01.05.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка