Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №216/3108/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3108/26

провадження 3/216/992/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, офіційно непрацевлаштовану, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не забезпечивши дітей одягом за сезоном, їжею, канцелярським приладдям та належними умовами проживання, оскільки оселя потребує ремонту.

Особа, яка притягається до адміністравтиної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов`язковою.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП визнаються ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, який складено правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копіями свідоцтв про народження неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністравтиного стягнення за ч.2 ст. 184 КУпАП.

Зазначені письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та про доведеність її вини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні правопорушниці виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь її вини, та з урахуванням вказаних обставин вважаю, що правопорушниці необхідно визначити стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке адміністративне стягнення є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушниці, і є необхідним для попередження здійснення нею нових правопорушень.

Разом із цим, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з правопорушниці на користь держави судовий збір.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 33, 184, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Цимбалістенко