Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №523/27642/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №523/27642/25

Суддя: Кисельов В. К.

Справа № 523/27642/25

Провадження №2/523/1598/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"21" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

при секретарі – Дзюба Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Підстави заявлених позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом, якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором №269026125 від 05 травня 2024 року в загальній сумі 30 396 гривень 38 копійок, з яких: 9 369 гривень 32 копійки – заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 21 000 гривня 06 копійок процентів за користування кредитом.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» посилалося на те, що 05 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений вказаний вище електронний кредитний договір, згідно до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 на підставі його письмової заяви та на вказаний ним його поточний банківський рахунок, споживчий кредит в сумі 9 400 гривень, строком на 5 років. Процента ставка за користування кредитом встановлена фіксована у розмірі 547,50% річних. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу.

Відповідач зобов`язався після отримання кредиту, згідно погодженого графіку, здійснювати платежі в погашення тіла кредиту та процентів за його користування. Ознайомившись з умовами договору та наслідками його порушення відповідач підписав вказаний кредитний договір за допомогою електронного підпису відповідно до норм Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Однак, в супереч встановленим правилам виконання кредитного договору, відповідач належним чином по теперішній час не виконує свої зобов`язання по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування.

03 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали між собою договір факторингу №МВ-ТП/11, згідно якого, первісний кредитор відступив своє право на вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №269026125 від 05 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс».

28 травня 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали між собою договір факторингу №28/0525-01, згідно якого, ТОВ «Таліон Плюс» відступило своє право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором Фактору.

А 16 липня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклало договір факторингу з ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» №16/07/25-Е, згідно умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» придбало право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №269026125 від 05 травня 2024 року.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану вище кредитну заборгованість.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

Позивач просив розглянути справу за їх відсутності на підставі наданих доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстраційного проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

На підстави норм ст. ст. 280-283 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку заочного провадження без участі відповідача.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що 05 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір №269026125, згідно до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 на підставі його заяви, наданих підтверджуючих документів про свою особу та на вказаний відповідачем його поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 , споживчий кредит в сумі 9 400 гривень, строком на 5 років, а саме, до 04 червня 2029 року під фіксовану проценту ставку за користування кредитом у розмірі 547,50% річних, з правом пролонгації чи поновлення дисконтного періоду.

Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами Кредитного договору, підписав вказаний кредитний договір за допомогою електронного підпису відповідно до норм Закону України «Про електронний цифровий підпис» та зобов`язався після отримання кредиту, згідно погодженого графіку, здійснювати платежі в погашення тіла кредиту та процентів за його користування. Всупереч встановленим правилам виконання кредитного договору, відповідач з дня отримання суми кредиту декілька разів сплатив Кредитодавцю частину суми тіла кредиту, а саме, 03 червня 2024 року в сумі 74 копійки; 02 липня 2024 року в сумі 94 копійки; 01 серпня 2024 року в сумі 60 копійок; 31 серпня 2024 року в сумі 90 копійок та 30 вересня 2024 року в сумі 50 копійок, а всього в загальній сумі 3 гривні 68 копійок. А також сплатив проценти за користування кредитом 31 серпня 2024 року в сумі 4 088 гривень 10 копійок та 30 вересня 2024 року в сумі 4 087 гривень 50 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору №269026125 від 05 травня 2024 року укладеного з ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 не виконував і не виконує свої зобов`язання по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування.

03 грудня 2024 року первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали між собою договір факторингу №МВ-ТП/11, згідно якого, первісний кредитор відступив своє право на вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №269026125 від 05 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс».

28 травня 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали між собою договір факторингу №28/0525-01, згідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» відступило своє право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором Фактору.

16 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (Фактор) був укладений письмовий Договір факторингу №16/07/25-Е, згідно до умов якого, Клієнт відступив право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №269026125 від 05 травня 2024 року в загальній сумі 30 396 гривень 38 копійок Фактору, що передбачено розділом №9, вказаного вище Кредитного договору.

Станом на 24 грудня 2025 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 30 396 гривень 38 копійок, з яких: 9 396 гривень 32 копійки– заборгованість за тілом кредиту та 21 000 гривень 06 копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, до якого перейшло право вимоги заборгованості за вказаним Кредитним договором неодноразово направляв відповідачу письмові вимоги про необхідність погашення заборгованості. Однак позитивних результатів не настало і борг не погашений по теперішній час.

Правові підстави ухваленого рішення.

В статті 525 ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 612 ч.1 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України - заа кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Будь-яких заяв, доказів, якими б відповідач заперечував проти позовних вимог чи спростовував їх, він суду не надав.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги правомірні і підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання взяті ним згідно до Договору про споживчий кредит № №269026125 від 05 травня 2024 року.

Також, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7 000 гривень, які підтверджені наданими суду документами приєднаними до справи.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановлені розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чине процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначені розміру витрат на правову допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обгрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч.5 статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268,280-281 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого згідно державного демографічного реєстру за адресом: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, розташованого за адресом: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, 6, кабінет 3)

заборгованість за Кредитним договором №269026125 від 05 травня 2024 року, у сумі 30396 гривень 38 копійок (тридцять тисяч триста дев`яносто шість гривень 38 копійок), з яких 9 362 гривні 32 копійки (дев`ять тисяч триста шістдесят дві гривні 32 копійки) – заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та заборгованість процентів за користування кредитом в сумі 21 000 гривень 06 копійок (двадцять одна тисяча гривень 06 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого згідно державного демографічного реєстру за адресом: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, розташованого за адресом: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, 6, кабінет 3)

сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 7 000 гривень (сім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути позивачем протягом тридцяти днів з дня його складання рішення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua