Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №676/9482/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №676/9482/25

Суддя: Вдовичинський А. В.

Справа №676/9482/25

Номер провадження 2/676/1614/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

01 травня 2026 року м.Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Вдовичинського А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенці01.05.2026я з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 21.10.2017 р. ОСОБА_1 уклав із АТ «ОТП БАНК» Кредитний договір №2016716826, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . 28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28/06/23 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2016716826, укладеного між «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 перейшло до позивача. Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу за картковим рахунком № НОМЕР_1 відкритого в межах кредитного договору № 2016716826 позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 72214,60 грн., а саме: 49509,01 грн. - загальна сума боргу по тілу кредиту, 22705,59 грн. - сума боргу по відсотках. З моменту отримання права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не нараховувало жодних штрафних санкцій відповідачу. Представник позивача просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором №2016716826 в розмірі 72214,60 грн; а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 07.01.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін, направлено відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін була надіслана відповідачу за місцем реєстраційного обліку, однак згідно відмітки відділення Укрпошти від 02.02.2026 р. адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Також, у встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згоди позивача, що викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 уклав із АТ «ОТП БАНК» 21.10.2017 р. в письмовій формі Кредитний договір №2016716826, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Кредитний договір передбачав надання кредиту в розмірі 2898,94 грн. з яких 2499,00 грн. на придбання товару у продавця 1 (пила торцовочна) та в розмірі 149,94 грн. на страхування(добровільне страхування життя). Строк кредиту 12 місяців, розмір процентної ставки 0,01%. Дата повернення кредиту 21.10.2018 р.

Розділом 2 договору «Видача та обслуговування кредитної картки позичальника» встановлено: п.2.1. цим банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Згідно наданої суду копії розписки відповідачу було видано картку строком дії до 03.20 р.

28 червня 2023 р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28/06/23 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2016716826, укладеного між «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 перейшло до позивача. Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу за картковим рахунком № НОМЕР_1 відкритого в межах кредитного договору №2016716826 позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 72214,60 грн., а саме: 49509,01 грн. - загальна сума боргу по тілу кредиту, 22705,59 грн. - сума боргу по відсотках. Вказані обставини підтверджуються копією договору факторингу, копією витягу з реєстру боржників.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування.

Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Ч.3 зазначеної статті передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із позовом представник позивача посилався на те, що між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» укладено в письмовій формі Кредитний договір №2016716826, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору виникла заборгованість в розмірі 72214,60 грн., а саме: 49509,01 грн. - загальна сума боргу по тілу кредиту, 22705,59 грн. - сума боргу по відсотках, право вимоги за договором перейшло до позивача.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. №6-16цс15.

Суд критично оцінює надані позивачем в обгрунтування позовних вимог розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за період з 28.06.2023р. по 31.10.2015р. по кредитному договору оскільки в ньому відсутні відомості щодо ставки процентів яка нараховувалася банком, що виключає можливість суду перевірити її на відповідність укладеному договору. Крім цього суд враховує, що на підтвердження відповідності розрахунку заборгованості по банківському рахунку ОСОБА_1 позивачем не надано суду відомостей щодо нарахування заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, доказів підтверджуючих отримання відповідачем кредитних коштів в сумі більшій ніж зазначено в кредитній частині укладеного договору яка підтверджується рахунком на придбання пили торцовочної (а.с.18) та заяви про приєднання до договору добровільного страхування життя від 21.10.2017 р., доказів підтверджуючих сплату відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості. Крім цього суд враховує, що позивачем було надано копії укладеного договору №2016716826 неналежної якості.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає в зв`язку із недоведеністю вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

в задоволенні позову відмовити.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем, третьою особою може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 01.05.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua