Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №521/3096/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 квітня 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/3096/26

Провадження № 2/521/3920/26

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача – ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси 02 березня 2026 року звернулась із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за яким просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини зі всіх видів доходу щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на таке.

Між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 14 червня 2007 року зареєстровано шлюб, від якого у сторін народились діти: ОСОБА_5 , 2007 року народження, який вже досяг повноліття та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони проживають окремо, позивач подала позовну заяву про розірвання шлюбу. Діти проживають разом з позивачем в Грузії та перебувають на її утримані. Відповідач перестав надавати гроші на утримання сина, що стало підставою звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_3 27 березня 2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому погодився із позовними вимогами позивача, проте просив нарахування виплат почати не з дати звернення позивача із позовом, а з дати прийняття рішення судом, посилаючись на таке.

Старший син ОСОБА_5 повернувся з Грузії до України та наразі проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. Молодшому сину ОСОБА_4 з вересня 2024 року (момент виїзду позивача та дітей за кордон) двічі на місяць до грудня 2025 року на картковий банківський рахунок позивачки перераховувались кошти із розрахунку близько 75 %, а іноді 100 % з єдиного доходу відповідача. З вересня 2024 року по грудень 2025 року позивачу було перераховано близько 1000000,00 гривень. З січня 2026 року по теперішній час відповідачем продовжуються перераховуватись кошти на рахунок позивача в розмірі з доходу відповідача, що підтверджуються довідками про рух коштів, долученими до відзиву та заяви про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги позивача просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити та просив врахувати добровільно сплачені аліменти.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

Судом встановлено, що 14 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають двох дітей: ОСОБА_5 , 2007 року народження, який на час розгляду справи досяг повноліття, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що на даний час сторони спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Неповнолітній син сторін проживає разом із позивачем за межами України та перебуває на її утриманні.

Позивач зазначає, що відповідач припинив належним чином надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, що стало підставою для звернення до суду з відповідними вимогами.

Разом з тим, судом встановлено, що 27 березня 2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, не заперечуючи проти обов`язку утримувати дитину, однак просив визначити початок нарахування аліментів з моменту ухвалення судового рішення, а не з дня звернення позивача до суду.

Свою позицію обґрунтував тим, що повнолітній син ОСОБА_6 повернувся з-за кордону в Україну та проживає разом із ним, перебуваючи на його утриманні.

Щодо утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , відповідач вказав, що з вересня 2024 року, тобто з моменту виїзду позивача разом із дітьми за кордон, і до грудня 2025 року ним систематично, двічі на місяць, перераховувалися грошові кошти на банківський рахунок позивача. За твердженням відповідача, розмір таких перерахувань складав орієнтовно 75 %, а в окремі періоди - до 100 % його доходу.

З січня 2026 року і до часу розгляду справи відповідач продовжує здійснювати грошові перекази на користь позивача в розмірі однієї четвертої частини свого доходу, що підтверджуються довідками про рух коштів, долученими до відзиву та заяви про долучення документів до матеріалів справи.

Після 02.03.2026 року, тобто після пред`явлення позову, відповідачем було сплачено на рахунок позивача аліменти в розмірі 26500,00 гривень (15.03.2026 р. – 8000,0 грн, 31.03.2026 р. – 10000,0 грн, 15.04.2026 р. – 8500,0 грн).

Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов`язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення неповнолітньої дитини. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З урахуванням цього та визнання позову відповідачем, суд має задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Батьки дитини мають рівні обов`язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Суд керується тим, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року в ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесені зміни, за яким розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За викладених обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини зі всіх видів доходу, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 02.03.2026 року, і до досягнення сином повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з відрахуванням раніше сплаченим відповідачем коштів в розмірі 26500,00 гривень.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 02.03.2026 року, і до досягнення сином повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з відрахуванням раніше сплаченим відповідачем коштів в розмірі 26500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 30 квітня 2026 року.