Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №521/6364/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/6364/26

1-кп/521/1573/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з секретарем – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167470000004 від 06.01.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, ВПО, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньо–спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, актуальні відомості про сімейний стан відсутні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого та, з урахуванням положень ст. 89 КК України, вважається таким, що востаннє:

- 16.03.2017 року вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 285, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років 6 (шість) місяців, звільненого умовно – достроково 25.02.2022 року на невідбутий строк 3 місці та 28 днів позбавлення волі),

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що 05 січня 2026 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, він проходив по вул. Суперфосфатній в м. Одесі, де побачив приватний будинок № 7-8, внутрішня територія якого була огороджена металевим парканом.

Надалі, побачивши вказаний будинок у ОСОБА_3 , раптово виник прямий умисел, направлений на незаконне проникнення на внутрішню територію зазначеного домоволодіння, яке належить на праві спільної приватної часткової власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 17/50.

В подальшому, ОСОБА_3 реалізуючи свій раніше виниклий протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення на внутрішню територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягає в порушені конституційного права громадян на недоторканість житла чи іншого володіння особи, передбачаючи при цьому суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно розуміючи, що він не має законних підстав для перебування у вищевказаному володінні особи, всупереч волі законних володільців, 05.01.2026 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, переліз через металевий паркан та потрапив на внутрішню територію домоволодіння, а саме подвір`я, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , чим порушив конституційне право власників на недоторканість іншого володіння особи.

Тим самим, ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні на територію внутрішнього домоволодіння, а саме подвір`я, належного іншій особі, всупереч волі законних володільців, порушив недоторканість іншого володіння потерпілої ОСОБА_4 .

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

До обвинувального акту додано:

- письмову заяву обвинуваченого (підозрюваного) з якої вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи та він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зміст яких йому роз`яснено, а також згоден з тим, що надаючи згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини. З урахуванням викладеного ОСОБА_3 надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Захисником – адвокатом ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та його згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

- письмову заяву представника потерпілої ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_6 , з якої вбачається, що потерпіла та її представник також згодні зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і надають згоду на розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 1 ст. 162 КК України у спрощеному провадженні. З обмеженнями права на апеляційне оскарження ознайомлені.

На підставі викладеного прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. 2, ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, тобто без дослідження доказів обставин кримінального проступку, оскільки учасники кримінального провадження не оспорювали встановлені під час дізнання обставини.

Обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_3 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Отже, враховуючи викладене та те, що обставини, які встановлені органом досудового розслідування, повністю визнаються та не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 67 КК України, відсутні.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу ОСОБА_3 , його вік (53 роки), стан здоров`я (відомості про хронічні захворювання чи наявність інвалідності в матеріалах відсутні); відсутність відомостей про сімейний стан та офіційного працевлаштування; те, що особа осудна, раніше судима, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; те, що ОСОБА_3 повністю та беззаперечно визнає вину в інкримінованому діянні у даному провадженні, а також те, що згідно обвинувального акту, має обставину, що пом`якшує та не має обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального проступку, майновий стан особи та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню особою нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у виді штрафу.

Суд переконаний в тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувались.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , в рамках даного кримінального провадження, не обирався. Враховуючи особу обвинуваченого та приймаючи до уваги призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання відносно нього будь-якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набрання цим вироком законної сили будь-який запобіжний захід не обирати.

Речовий доказ, відповідно до постанови дізнавача від 06.01.2026 року, а саме:

- копію технічного паспорта, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень та інші копії документів на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 – зберігати при матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026167470000004 від 06.01.2026 року.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Роз`яснити ОСОБА_3 про необхідність сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Суддя ОСОБА_1