Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №521/5254/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/5254/26

Номер провадження 3/521/2140/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справ, що надійшли з Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоборисівка Великомихайлівського району (нині -Роздільнянський район) Одеської області, громадянки України, відомості про працевлаштування відсутні, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №177726 від 25.03.2026 року, вбачається, що 19.03.2026 року близько о 00:05 годин гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту зі своїм співмешканцем гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кричала, виражалась нецензурною лайкою та образливими словами в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим своїми діями вчинила насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, хоча особі було відомо про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у відповідну дату та час в Хаджибейському районному суді м. Одеси, що підтверджується її підписом у відповідній графі протоколу.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, проте приймаючи до уваги те, що особа до суду не прибула та про причини неявки не повідомила, є підстави вважати, що така поведінка свідчить про небажання приймати участь під час розгляду справи або, можливо, як спосіб особи затягнути розгляд справи, тому суд вважає, що справу можливо розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів за відсутності особи, у відношенні якої складено протокол.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Беручи до уваги зміст матеріалів справи суд вважає доведеним, що малолітня ОСОБА_3 стала свідком (очевидцем) події, яка за своїм характером підпадає під ознаки домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , а відтак суд погоджується з тим, що дії ОСОБА_1 могли спричинити неповнолітній емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.

Факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи викладене, особу правопорушниці, яка згідно протоколу вчинила правопорушення вперше та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення в мінімальних межах, встановлених, санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Л. Кузьменко