Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №505/3072/21 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3072/21

Провадження № 2/505/390/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.03.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Киларь Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВ И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області та з урахуванням уточнених вимог просила визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 , якому на праві власності, згідно договору дарування від 21.06.1966 року належали 27/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 не був одружений та не мав дітей, його батько помер у 1948 році, а мати – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім неї у ОСОБА_2 був ще один брат – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З моменту смерті ОСОБА_2 , його брат, ОСОБА_3 використовував належну покійному 27/100 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вона вирішила, що він прийняв та оформив спадщину, відповідно не стала претендувати на належну їй частку, хоча знала, що є такою ж спадкоємицею як і її брат.

Оскільки через певні обставини вона з братом ОСОБА_3 не спілкувалась, то ж достовірної інформації про те, чи прийняв він спадщину вона не мала. Натомість їй було відомо, що протягом всього часу з моменту смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 користувався належним покійному майном, що і стало підставою, до того, що вважала, що спадщину він оформив.

Таким чином, помилково вважаючи, що спадщину після смерті брата прийняв інший брат, у відведений законом шестимісячний термін – до 18 грудня 1987 року, заяви про прийняття спадщини вона до нотаріальної контори не подала, відповідно пропустила строк для прийняття спадщини.

Коли у травні 2021 року помер її брат ОСОБА_3 , їй стало відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_2 він не приймав і не оформляв, тож вона залишилась єдиною спадкоємицею, бо інших спадкоємців немає.

Ухвалою суду від 10.05.2023 року суддею Павловською Г.В. справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року витребувано з Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса (65039, м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 19-Б) інформацію щодо кола осіб, які звертались із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті Глибочок Котовський район Одеська область.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Хижняк А.В. в судове засідання не з`явились, представник позивача надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№5649 від 26.03.2026 року про проведення судового засідання у відсутності позивача та її представника. Позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник Подільської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справу у відсутності представника, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№14942.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглядається за відсутності учасників справи без здійснення технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.06.1987 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Глубочок Котовського району Одеської області, актовий запис №13, у віці 41 років.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, у вигляді належних йому 27/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.03.2000 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 92 років, в с.Глибочок Котовського району Одеської області, актовий запис №08.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.08.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 84 років в м.Подільську Одеської області, актовий запис №507.

Згідно посвідки про народження №21, виданої відділом актів громадянського стану Народного комісаріату Внутрішніх справ УСРР, російською « ОСОБА_5 » народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батько записаний російською « ОСОБА_6 , в графі мати записана російською « ОСОБА_4 »..

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 24.03.1987 року, 24.03.1957 року у Котовському р/б ЗАГС Одеської області було укладено шлюб між російською « ОСОБА_7 », 1932 г.р. и ОСОБА_5 , 1935 г.р.», прізвище дружини після реєстрації шлюбу російською « ОСОБА_8 ».

Згідно посвідки про народження НОМЕР_5 , виданої Народним комісаріатом Внутрішніх справ СРСР, російською « ОСОБА_9 » народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі батько записаний російською « ОСОБА_6 , в графі мати записана російською « ОСОБА_4 ».

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації народження №00032078449 від 11.08.2021 року ОСОБА_3 народився 1936 року, у відомостях про батька вказаний ОСОБА_10 , у відомостях про матір вказана ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на домоволодіння № НОМЕР_6 , виданого виконавчим комітетом Котовської міської (районної) ради депутатів трудящих від 10.03.1975 року народження, ОСОБА_2 належить 27/100 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (на даний час АДРЕСА_1 ) на підставі договору дарування від 21.06.1966 року, реєстр №2349 та зареєстровано в реєстровій книзі під №1835, кн.23, стр.84.

Згідно відповіді Приморської державної нотаріальної контори №677к/02-14 від 17.11.2025 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матеріалах спадкової справи наявна заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_4 та заява про видачу свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_3 .

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до Рішення КСУ у справі N 1-25/2010 від 29.06.2010 N 17-рп/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Способи захисту порушеного права та / або інтересу містяться у нормі ст.16 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.1,3 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Подання усної заяви (звернення) спадкоємця не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За змістом листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5, 3.6 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є виключно ті, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Крім того, за загальним правилом рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Разом з цим, однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суди керується й аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Так, у даній справі судом встановлено, що позивачка помилково вважаючи, що спадщину після смерті брата ОСОБА_2 прийняв інший брат ОСОБА_3 у відведений законом 6-ти місячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась, що встановлено під час судового розгляду на підставі наявних доказів, у їх сукупності та взаємозв`язку. ОСОБА_3 постійно користувався належним покійному брату майном, проте за життя не оформив спадщину і ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_4 , інших осіб, які на час відкриття спадщини, постійно мешкали разом з спадкодавцем судом не встановлено, що виключає застосування до спірних правовідносин й положень ч.3 ст.1268 ЦК України. Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті брата ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

При розгляді справи суд виходить з того, що оцінка суду у даній категорії справ повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про доведеність поважності причин, які дійсно могли вплинути на своєчасність подання спадкоємицею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.

За змістом ст. 89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст.251-253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведене, обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, суд ухвалює рішення про задоволення позову, а саме, шляхом визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю три місяці, який необхідно обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Визначений строк, на переконання суду, буде достатнім для виконання необхідних дій спадкоємицею з метою захисту її спадкових прав.

Керуючись 15, 16, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 (три) місяці, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 26.03.2026 року.