Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №503/594/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/594/26

Провадження №3/503/350/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 1732 КУпАП,

встановив:

07.04.2026 року близько 17:00 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчинив відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, діючи умисно агресивно висловлювався на адресу дитини грубою нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск шляхом залякування та приниження людської гідності, призвівши до погіршення психоемоційного стану дитини, що підтверджується висновком практичного психолога КУ «ЦНСП» Кодимської міської ради № 346 від 09.04.2026, у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП.

07.04.2026 року близько 17:00 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчинив відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домашнє насильство психологічного характеру, діючи умисно агресивно висловлювався на адресу дитини грубою нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск шляхом залякування та приниження людської гідності, призвівши до погіршення психоемоційного стану дитини, що підтверджується висновком практичного психолога КУ «ЦНСП» Кодимської міської ради № 346 від 09.04.2026, у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП.

07.04.2026 року близько 17:00 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, під час конфлікту на побутовому підґрунті діяв умисно, висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск шляхом залякування та приниження людської гідності, призвівши до погіршення психоемоційного стану потерпілої, що підтверджується висновком практичного психолога КУ «ЦНСП» Кодимської міської ради № 346 від 09.04.2026, у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вище вказаних правопорушень визнав частково зазначивши, що у дійсності сварка відбулася між ним та його дружиною, а нецензурна лексика були теж адресована їй, а їхні малолітні діти стали лише свідками цієї сварки. Однак, після роз`яснення судом можливості заявлення клопотання про відкладення судового розгляду для виклику в судове засідання потерпілої ОСОБА_4 та малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для отримання їх пояснень не виявив бажання скористатися згаданою процесуальною можливістю пославшись на небажання ще раз з`являтися до суду. Також на уточнююче запитання суду зазначив, що інвалідності немає.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справ, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Приймаючи до уваги, що справи про зазначенні адміністративні правопорушення, а саме № 503/594/26 за ч.2 ст. 1732 КУпАП, № 503/596/26 за ч.2 ст. 1732 КУпАП та № 503/597/26 за ч.1 ст. 1732 КУпАП, відносно однієї особи та перебувають на розгляді одного судді, то судом під час судового розгляду було прийнято рішення про об`єднання їх в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі єдиного № 503/594/26.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчиненого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Суб`єкти по відношенню до яких можливе вчинення домашнього насильства визначені спеціальним законом – Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, відповідно до пункту 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У зв`язку з чим суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколами про адміністративні правопорушення Серії ВАД № 764185 від 15.04.2025 року (а.с.2 у справі № 503/594/26), Серії ВАД № 764184 від 15.04.2026 року (а.с.2 у справі № 503/596/26) та Серії ВАД № 764183 від 15.04.2026 року (а.с.2 у справі № 503/597/26), які підписані ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в них обставинах, а також із зазначенням в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення своєї згоди із порушеннями зазначеними у змісті цих протоколів; роздруківкою із бази даних «Армор» повідомлення про реєстрацію в ЄО за № 7850 від 07.04.2026 року (а.с.3 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26) про те, що 07.04.2026 року о 19:07 надійшло повідомлення зі служби 102, що за адресою: АДРЕСА_1 , зателефонував хлопчик 10 років (заявник ОСОБА_2 ) та погрожує вбити, зарізати дітей та дружину, батько проклинає, обзиває. при розмові передав слухавку матері ( ОСОБА_4 ), яка повідомила, що вона з двома неповнолітніми дітьми втекли в ліс, додому повертатися боїться, діти налякані; копією самої заяви ОСОБА_4 від 07.04.2026 року (а.с.4 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26) про притягнення до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який чинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неї та їхніх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, але реальних дій при цьому не вчиняв; копією письмового пояснення потерпілої ОСОБА_4 від 07.04.2026 року (а.с.5 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26), в яких остання повідомила, що 07.04.2026 року разом із чоловіком та двома дітьми перебували вдома, коли близько 17:00 години її чоловік почав безпідставно виражатися на її адресу та адресу їхніх синів нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, але реальних дій при цьому не вчиняв, після чого вона забрала синів і вони побігли до лісу, звідки зателефонували на лінію 102 та повідомили про дану подію; письмовими поясненнями малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26), наданими ним 08.04.2026 року в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 , в яких той пояснив, що 07.04.2026 року їхній батько ОСОБА_1 почав на них (на нього і його брата) сваритися за те, що Він не поклав на своє місце зарядний пристрій від телефону, голосно кричав та висловлювався на їхню адресу грубою нецензурною лайкою, ображав їх, лаявся та проклинав, в розмові проявляв бажання спричинити їм фізичне насилля, замахувався руками, але реальних дій не вчиняв, в цей конфлікт втрутилася їх мати ( ОСОБА_4 ), яка стала на їх захист, через, що батько почав конфліктувати з нею, матюкався та ображав її, це все відбувалося тривалий проміжок часу – приблизно протягом години, внаслідок чого Він, його брат і мати сильно налякалися батька, нервували та почувалися розгубленими, для того, що б уникнути подальших непередбачуваних дій останнього вони змушені були разом тікати з дому, тим більше, що батько сам їх виганяв, а оскільки їм не було куди йти, то матір вирішила з ними сховатися у лісі, біля якого вони живуть, і вже там його молодший брат ОСОБА_7 здійснив дзвінок зі свого телефону до поліції та повідомив про подію; звернення т.в.о. начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Людмили Буберенко № 125456-2026 (1049632) від 08.04.2026 року (а.с.10 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26) до директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради, в якому просила організувати проведення первинної діагностики психоемоційного стану та потреб, особистісних особливостей постраждалих осіб за фактом того, що 07.04.2026 року о 19:07 годині за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_4 в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 , 2014 року народження та ОСОБА_2 , 2016 року народження; висновком практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради ОСОБА_8 від 09.04.2026 року № 346 (а.с.13 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26), в якому зазначено, що під час виїзду з мобільною бригадою, практичним психологом було проведено психологічне обстеження за результатами якого жінка під час бесіди проявляє виражений острах за власне життя та здоров`я і життя своїх малолітніх дітей, підвищену тривожність, емоційну напруженість, також спостерігаються ознаки хронічного стресу (порушення сну, дратівливість, емоційне виснаження), з її слів на протязі тривалого часу з боку кривдника фіксуються регулярні прояви психологічного насильства до неї та до дітей (приниження, системні образи, звинувачення), скаржиться на втрату впевненості в собі, почуття безпорадності та страху перед подальшими діями кривдника; водночас хлопчики проявляють емоційну напругу, страх залишитися наодинці, спостерігається підвищена тривожність, порушення концентрації уваги, внаслідок зазначеного виявлено ознаки психоемоційної травматизації як у матері так і у дітей, спричиненої перебуванням у ситуації насильства, у зв`язку з чим на момент обстеження у ОСОБА_4 та її синів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наявні ознаки травматичного стресового стану, зумовленого психологічним насильством у побуті, виявлене свідчить про емоційну травматизацію, встановлено причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою кривдника та психологічним станом постраждалих осіб; а також поясненнями самого ОСОБА_1 , як тими, що були надані ним письмово 15.04.2026 року (а.с.7 у справах № 503/594/26, № 503/596/26 та № 503/597/26), так і тими, що були надані ним усно під час судового розгляду в судовому засіданні, згідно яких останній 07.04.2026 року повернувся з рибалки зі старшим сином, попросив дружину почистити впійману рибу, на що Вона йому відмовила, а Він розлютився і почав з нею сваритися, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, в цей час діти перебували вдома та стали свідками їхньої сварки, після чого дружина з дітьми пішли з дому, але куди саме вона йому не говорила.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

В свою чергу заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення ним вищевказаного правопорушення висловленні ним усно в судовому засіданні під час судового розгляду справи, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми. При цьому, суд позбавлений можливості за власною ініціативою здійснювати збір доказів з урахуванням принципів диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025 та від 12.01.2026 року № 40/2026, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX та від 14.01.2026 року № 4757-IX.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану (пункт 5 ч.1 ст. 35 КУпАП), суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 1732 КУпАП, яка є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, у виді штрафу.

Водночас із цим суд вважає відсутньою необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу, з огляду на те, що у змісті протоколів про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, а відтак відповідна подія домашнього насильства має разовий випадок, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що сам факт притягнення порушника до адміністративної відповідальності за його діяння буде саме по собі достатнім запобіжним заходом без проходження відповідної програми.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-36, 401, 1732, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст. 1732 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення, за правилами ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч.2 ст. 1732 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко