Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №465/8030/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8030/25

Провадження 2/465/1752/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2026 року м. Львів Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання – Штокало С.-М. Р.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 , в особі свого представника, з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання в розмірі частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення позивачем 23 років або до закінчення ним навчального закладу, залежно від того, що настане раніше.

Позов мотивовано тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що 04.08.2006 складено актовий запис №193 Запорізьким міським управлінням РАЦС.

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син – ОСОБА_1 .

Шлюб між батьками позивача розірвано 14.04.2011.

13.05.2010 Ленінським районним судом м. Запоріжжя було винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку щомісяця, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 10.03.2010 і до повноліття дитини.

Медичним висновком №924 від 07.07.2017 позивача визнано дитиною-інвалідом до 18 років, у зв`язку із захворюванням цукрового діабету 1 типу. У висновку встановлена дата переогляду 03.08.2025. Після проходження повторного обстеження підтверджено діагноз та надано рекомендації щодо лікування та спеціального догляду, що потребує додаткових витрат.

Станом на сьогодні ОСОБА_1 є повнолітньою дитиною та навчається в Національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 035.01 Філологія до 30 червня 2028 року, на денній формі навчання.

У позивача не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Наразі позивач проживає та перебуває на матеріальному утриманні матері, яка забезпечує його щоденні потреби, сплачує проживання, проїзд у транспортних засобах, та покриває значну частину витрат на навчання (підручники, канцелярія). Також позивач отримує стипендію, яку використовує для додаткових потреб, пов?язаних із навчанням та життям, проте таких коштів недостатньо для організації належного життя у новому місці поза домом, а саме купівлі одягу, продуктів харчування для упорядкування нормального життєвого побуту.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 15.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено проведення засідання.

20.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що визнає позовні вимоги позивача частково, а саме просить суд стягнути на користь позивача аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно до закінчення навчання, а також просив відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у розмірі 50 відсотків від суми яка підлягає стягненню з відповідача у разі визнання позову.

У відзиві посилається на наступні обставини, зокрема, що відповідача ОСОБА_3 має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з професійним захворюванням, так як він працює в шкідливих умовах праці, що призвели до погіршення стану здоров`я. Крім того, 02.10.2025 Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя було винесено судовий наказ по справі №335/9530/25 яким було стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до дня досягнення дитини повноліття. Також відповідач має батька, який є інвалідом 3 групи та потребує матеріальної допомоги на придбання ліків, так як його пенсії не вистачає.

03.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надішли додаткові пояснення, в яких він, зокрема, зазначив, що згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/9009/B дата прийняття рішення 17.09.2025р. №184/25/9009/P позивачу встановлена III група інвалідності з основним діагнозом: E10.65- Цукровий діабет типу 1 з незадовільним контролем.

У період розгляду справи позивачем було понесено витрати у розмірі 5719 грн. на ліки та аналізи позивача, докази чого додаються і такі витрати необхідно систематично нести позивачу в подальшому внаслідок наявного у останнього захворювання.

У відповідача немає наявних об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому належному виконанню батьківських обов`язків по утриманню ним свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що звернення до суду за даним позовом обумовлене неможливістю позивача самостійно забезпечувати себе під час навчання.

Розклад навчання позивача є нестабільним та негнучким . Навчальні заняття здебільшого відбуваються у другу зміну, орієнтовно з 11:50 до 18:00.

Окрім того, навчальний процес передбачає підготовку до занять та виконання домашніх завдань, що також потребує значного часу. За таких обставин поєднання повноцінної трудової діяльності з навчанням є фактично неможливим.

ОСОБА_1 також хворіє цукровим діабетом I типу і його лікування потребує значних витрат.

В судовому засіданні позивач, фактично, посилався на ті ж обставини, які викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні, фактично посилався на ті ж обставини , які викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який 14.04.2011 року було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.01.2012, актовий запис №70. (а.с.16)

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.09.2007. (а.с.17)

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2010 (справа №2-2372/2010) позов задоволено, зокрема, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку, щомісяця, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 10.03.2010 і до повноліття дитини.

Рішенням Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 26.03.2015 (справа №334/1077/15-ц) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів – відмовлено. (а.с.19-20)

Рішенням Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 15.01.2016 (справа №334/10979/15-ц) в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів – відмовлено.(а.с.21)

З довідки від 20.08.2025 року Львівського національного університету імені І.Франка №381/25 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу денного відділення українська мова та література філологічного факультету. Закінчує навчання 30.06.2028. (а.с.25)

Мати позивача ОСОБА_4 орендує житло за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди від 11.06.2025. (а.с.28-29,30)

Також, у вищевказаному договору зазначено, що квартира може бути використана виключно для проживання в ній орендаря та осіб, які проживають разом з ним, а саме ОСОБА_1 .

Медичним висновком №924 від 07.07.2017 позивача визнано дитиною-інвалідом до 18 років, у зв`язку із захворюванням цукрового діабету 1 типу.(а.с.31), також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .(а.с.33)

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/9009/В від 17.09.2025, номер рішення 184/25/9009/Р ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІІ групи до 03.09.2026.

Також в матеріалах справи містяться виписки із медичних карток ОСОБА_1 із яких вбачається, що останній хворіє цукровим діабетом I типу (а.с.121-122,123-124,125-126,127-128,129-130,131-132,133-134)

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов`язку батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та його виконання.

Дослідив докази, надані у порядку ст.ст.76-80, ч. 1 ст.81 ЦПК України, в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для його задоволення частково, виходячи з наступного.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно дост.198СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судовим наказом від 02.10.2025 (справа №335/9530/25) стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області від 17.08.2000, місце роботи АТ «Мотор Січ», на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Гусарка, Куйбишевський район, Запорізька область, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Куйбишевським РС УДМС України в Запорізькій області від 20.05.2013, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою 25.09.2025 і до дня досягнення дитиною повноліття. (а.с.89)

22.10.2025 старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №79411640 на підставі судового наказу №335/9530/25 виданого 10.10.2025.

Також, відповідач посилається на те, що має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з професійним захворюванням, так як він працює в шкідливих умовах праці, що призвели до погіршення стану здоров`я.

На підтвердження вищевказаних обставин відповідачем надано виписку №254 про те, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарі у період з 02.07.2025 по 10.07.2025, діагноз ГХ 1 ст.ст. 2 ризик 3, криз без ускладнень від 02.07.24. ЦД тип 2, середнього ступеня тяжкості, стадія субкомпенсації, д. полінейропанія н/к. Неалкогольна жирова хвороба печінки.

Також в матеріалах справи міститься консультативний висновок ендокринолога від 14.10.2025, в якому вказано, що ОСОБА_3 має цукровий діабет 2 тип. середнього ступеня важкості, субкомпенсація. Діабетична полінейропатія, ангіопатія н/к. Ожиріння І ст. (ІМТ 31 кг/м2) аліментарно-конституційного генезу з елементами метаболічного синдрому (стеатогепатоз, дисліпідемія) стабільний перебіг. ХХН (СКХ).

Також, відповідач зазначає, що на його утриманні перебуває батько, який є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання) (а.с.90)

Як слідує з доводів позову та доданих до нього документів ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю, навчається на денній формі навчання, є особою з інвалідністю з дитинства, та наразі є особою з інвалідністю ІІІ групи, яка встановлена до 03.09.2026, а отже потребує матеріальної допомоги. Також, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є особою працездатного віку та має дохід.

Враховуючи досліджені судом обставини справи, доводи позову та заперечення відповідача, з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача, стану здоров`я відповідача, матеріального стану дитини, те, що обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як батька так і матері, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в розмірі 1/6 частини всіх його доходів з часу подання позивачем заяви і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцятирічного віку. Суд вважає, що саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення матеріальних потреб повнолітньої дитини, яка навчається, виходячи з доходу відповідача та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В іншій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення судового збору з відповідача суд зазначає наступне.

Відповідач у своєму відзиві просив суд стягнути з нього судового збору у розмірі 50 відсотків, оскільки позов визнав частково, проте фактично відповідач просив зменшити розмір аліментів до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що не може вважатися їх визнанням.

Отже, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивачки разом з позовом подано попередній розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу, а на підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 17.07.2024 року, акт наданих послуг, квитанція від 17.07.2024 року, ордер на надання правничої допомоги (а.с.37,38,39,40).

Суд зазначає, що за приписами статті 137 ЦПК України, статтей 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судовими витратами на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації, є: гонорар адвоката за представництво в суді; послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; витрати на збір доказів; вартість послуг помічника адвоката; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання (постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21); інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором.

За правовим висновком ВП ВС, що викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v.Ukraine), заява № 19336/04).

Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.8 ст. 139 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи міститься ордер серії ВС №1378887 від 03.09.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000159 від 23.12.2014, договір №01/03.09.2025 про надання правової допомоги та представництво інтересів від 03.09.2025, акт приймання виконаних робіт від 01.10.2025.

Як вбачається з договору №01/03.09.2025 про надання правової допомоги та представництво інтересів від 03.09.2025, а саме у п.4.1 вказано, що за п.1.1 та п.1.2 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 10000,00 грн.

З акту приймання виконаних робіт від 01.10.2025, зокрема, вбачається, що юридичні послуги включають в себе: представництво інтересів та правова допомога ОСОБА_1 у справі №465/8030/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, що слухається у провадженні Франківського районного суду м. Львова (підготовка та подання позовної заяви до суду, з поштовими витратами та витратами на копіювання, підготовка та подання заяв, клопотань, представництво інтересів ОСОБА_1 у Франківському районному суді м. Львова, тощо) на загальну суму 10000,00 грн.

Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з положень ст. 137 ЦПК, враховуючи клопотання відповідача про відмову у задоволенні витрат на правничу допомогу, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі, час, витрачений адвокатом на надання послуг, категорію та складність справи, суд приходить до висновку, щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн., що буде достатнім та співмірним.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 15, 13, 81, 134, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його навчання розмірі 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 10.09.2025 та до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ..

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 01.05.2026.

Суддя: Мартьянова С.М.