Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №501/3529/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 27.04.2026

Справа № 501/3529/25

2/501/807/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідачів.

У серпні 2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (далі - ТОВ позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №156251-М від 23.12.2020 в розмірі 35 431,60 грн, з яких: 14 950,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20 481,60 грн. – нараховані проценти.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.11.2020 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» укладено електронний кредитний договір №156251-М.

Згідно з п.2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 950 грн.

Відповідно до п.2.6.2 кредитного договору строк кредиту з 23.12.2020 21.01.2021включно.

Згідно з п.2.6.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання, надало кредит в сумі 14 950 грн.

У встановлений термін відповідач свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів.

24.02.2021 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 42987483-50, відповідно до положень якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Витягу з реєстру прав грошових вимог ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за Кредитним договором №156251-М від 23.12.2020 на загальну суму 35 431,60 грн.

Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором первісний кредитор повідомив Позичальника шляхом направлення 24.02.2021 на електронну адресу Позичальника електронного листа.

Станом на дату звернення до суду, заборгованість Позичальника по Кредитному договору перед позивачем не виконана і складає 35 431,60 грн, з яких: 14 950,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20 481,60 грн. – нараховані відсотки.

Позивач стверджує в позові, що ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно Позичальника.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 11.08.2025 справа розподілена для розгляду судді ОСОБА_2 (а.с.70).

Ухвалою судді від 20.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.72-73).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, розпорядженням в.о.керівника апарату №187 від 09.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ (а.с.87).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 09.02.2026 справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.88).

Ухвалою судді від 17.02.2026 прийнято до свого провадження дану цивільну справу (а.с.89).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони по справі були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, до суду не з`явилися, що не перешкоджає продовженню розгляду справи без їх участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Розгляд справи здійснювався судом в порядку спрощеного позовного провадження, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Суд звертає увагу, що провадження в цій справі відкрито ще 20.08.2025 (існує тривалий розгляд справи), тому з метою уникнення порушень вимог ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна та яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про продовження розгляду справи без участі сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 23.11.2020 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_3 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» укладено електронний кредитний договір №156251-М.

Згідно з п.2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 950 грн.

Відповідно до п.2.6.2 кредитного договору строк кредиту з 23.12.2020 21.01.2021включно.

Згідно з п.2.6.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання, надало відповідачу кредит в сумі 14 950 грн.

У встановлений термін відповідач свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів.

24.02.2021 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 42987483-50, відповідно до положень якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Витягу з реєстру прав грошових вимог ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за Кредитним договором №156251-М від 23.12.2020 на загальну суму 35 431,60 грн.

Про відступленням ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором первісний кредитор повідомив Позичальника шляхом направлення 24.02.2021 на електронну адресу Позичальника електронного листа.

Станом на дату звернення до суду, заборгованість Позичальника по Кредитному договору перед позивачем не виконана і складає 35 431,60 грн, з яких: 14 950,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20 481,60 грн. – нараховані відсотки.

Позивач стверджує в позові, що ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно Позичальника.

Згідно інформації Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 31.03.2026, яку надано на виконання ухвали суду від 25.02.2026

- ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- по платіжній картці № НОМЕР_1 за період 23.12.2020 – 27.12.2020 проведено платіж на суму 14950 грн.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Отже, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2020 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ОСОБА_3 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» укладено електронний кредитний договір №156251-М.

Згідно з п.2.6.1 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 950 грн.

Відповідно до п.2.6.2 кредитного договору строк кредиту з 23.12.2020 21.01.2021включно.

Згідно з п.2.6.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання, надало кредит в сумі 14 950 грн.

У встановлений термін відповідач свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів.

24.02.2021 між ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 42987483-50, відповідно до положень якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Витягу з реєстру прав грошових вимог ТОВ «ЕКВІФІН УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за Кредитним договором №156251-М від 23.12.2020 на загальну суму 35 431,60 грн.

Про відступленням ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором первісний кредитор повідомив Позичальника шляхом направлення 24.02.2021 на електронну адресу Позичальника електронного листа.

Станом на дату звернення до суду, заборгованість Позичальника по Кредитному договору перед позивачем не виконана і складає 35 431,60 грн, з яких: 14 950,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20 481,60 грн. – нараховані відсотки.

Позивач стверджує в позові, що ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно Позичальника.

Згідно інформації Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 31.03.2026, яку надано на виконання ухвали суду від 25.02.2026

- ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- по платіжній картці № НОМЕР_1 за період 23.12.2020 – 27.12.2020 проведено платіж на суму 14950 грн.

Відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів на підтвердження цих заперечень та спростування вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, дослідивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власної правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції №5246 від 06.08.2025 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 2422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ 41717584) заборгованість за Договором №156251-М від 23.12.2020 в розмірі 35 431,60 грн, з яких: 14 950,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20 481,60 грн. – нараховані відсотки. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко