Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №495/8264/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8264/25

Номер провадження 1-кп/495/959/2025

30 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162240001385 від 11.10.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, раніше судимого:

29.10.2020 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 15.12.2023 по відбиттю строку покарання

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, при наступних обставинах:

10 жовтня 2025 року, о 13 годині 24 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Затоківського ЗЗСО, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вулиця Заріпова, 2, проходячи повз зону для паркування велосипедів, керуючись раптово виниклим прямим умислом, з метою таємного викрадення чужого майна повторно та корисливим мотивом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, розуміючи, що діє в умовах об`явленого на території України воєнного стану, вирішив викрасти з подвір`я школи велосипед марки «CORSO», моделі «PRIMORM-26707 26"» чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 , з метою розпорядження вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 6247,25 грн. (шість тисяч двісті сорок сім гривень 25 коп.).

Після вчиненого ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи за кермом викраденого велосипеду марки «CORSO», моделі «PRIMO RM-26707 26"» чорного кольору, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив суду,що він 10 жовтня 2025 року приїхав на своєму велосипеді у центр смт. Затока, де мав зустрітись із своїм другом, і залишив свій велосипед біля лавочки. Після чого він разом із своїм другом пішов на море відпочити та випити алкогольні напої. Коли він повернувся з моря до місця, де він залишив свій велосипед, він вже був у стані алкогольного сп`яніння, і побачив, що його велосипеда ніде не має. Далі він побачив дітей з велосипедом чорного кольору з надписом «CORSO», які були біля школи у смт.Затока, вирішив взяти велосипед дітей та на ньому доїхати додому у с. Шабо. Також пояснив, що велосипед, який взяв у дітей біля школи, він повернув, а також пізніше знайшов і свій велосипед. Вказав, що щиро розкаявся у скоєнному, та у подальшому такого більше не повториться.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Висновок суду підтверджується, зокрема, поясненнями обвинуваченого, який надав точні пояснення щодо того, як, коли та за яких обставин він вчинив злочин. Суд бере до уваги, що пояснення обвинуваченого не суперечать іншим об`єктивним доказам по справі та дозволяють достовірно встановити обставини скоєння злочину обвинуваченою.

Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто умисне таємне викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.

Стосовно призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 № 475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_4 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, а також дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, його щире каяття у скоєному.

Враховуючи те, що обвинувачений є судимою особою, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його ставлення до скоєного, а саме те, що він розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, стан здоров`я, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії та звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін, передбачений ст. 75,76 КК України.

Судові витрати по справі - витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи в розмірі 400 гривень слід стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Речові докази по справі:

велосипед марки «Corso», моделі Primo на 26 дюймів чорного кольору, повернутий потерпілій ОСОБА_5 під зберігальну розписку слід залишити потерпілій ОСОБА_5 за належністю;

DVD-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 слід зберігати у матеріалах кримінального провадження

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.

Керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого ОСОБА_4 .

Міру покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту оголошення вироку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року (справа № 495/7954/25, номер провадження 1-кс/495/2137/2025) в частині накладення арешту на велосипед марки «Corso», моделі Primo на 26 дюймів чорного кольору - скасувати.

Речові докази, а саме:

- велосипед марки «Corso», моделі Primo на 26 дюймів чорного кольору, який повернутий під розписку потерпілій ОСОБА_5 , залишити власнику ОСОБА_5 ;

- DVD-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи в розмірі 400,00 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_6