Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №456/3524/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3524/25

Провадження № 1-кп/456/183/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження №42025142330000045 від 31.03.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються Законом .

Разом з цим, статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно до п.3 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 у зв?язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст.33 Конституції України. При цьому, порядок і вичерпний перелік підстав за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану визначено правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (далі-Правила). Відповідно до вимог п.12 Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з?ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон. Таким чином, із 05 год 30 хв 24.02.2022 право на виїзд з України, а також перетин державного кордону, громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.

Так, ОСОБА_5 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданного Управлінням соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області, є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, має право на вільний виїзд за межі території України, будучи обізнаним про воєнний стан, введений на території України через збройну агресію проти України, достовірно знаючи, що в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, у період часу з 03.04.2025 по 04.04.2025, здійснив за попередньою змовою групою осіб організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України. З цією метою ОСОБА_7 розробив разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою план незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України. Зокрема, 03.04.2025, ОСОБА_6 , з метою отримання консультації, щодо переправлення через державний кордон України та в подальшому виїзду за кордон України, оскільки відповідно до Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» є особою, яка підлягає мобілізації та немае законних підстав виїзду за межі території України, звернувся до ОСОБА_8 .3.. В ході зустрічі 03.04.2025, в обідній час, ОСОБА_7 , діючи з корисливим мотивом, висловив пропозицію ОСОБА_6 , щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 13 500 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 04.04.2025 становить 558 125, 10 гривень (1 долар США становить 41,3426 гривень), за здійснення переправлення останнього через державний кордон України, з яких 12 000 доларів США ОСОБА_7 мав передати невстановленій в ході досудового розслідування особі для подальшої організації переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України та 1 500 доларів США мав залишити собі як плату за надання послуг.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, при цьому знаючи, що в останнього відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою власного збагачення, ОСОБА_7 , 04.04.2025, близько 16:50 год., згідно із розробленим наперед групою осіб планом дій, перебуваючи на тротуарній доріжці поблизу магазину «Зоомаркет», що по вулиці Красівського, 30, у місті Стрий Львівської області, під час зустрічі з ОСОБА_6 , який діяв відповідно до вказівок ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 13 500 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 04.04.2025 становило 558 125,10 грн. з метою організації незаконного переправлення останнім державного кордону України.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав і показав, що на початку 2025 року познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_10 прізвища, якого не знає. Під час спілкування, ОСОБА_10 повідомив йому, що має можливість переправляти за кордон чоловіків призовного віку за певну грошову винагороду, а саме назвав йому суму 12 000 доларів США. Зазначив, що якщо в нього є знайомі, які бажають виїхати за кордон то він ( ОСОБА_11 ) може на цьому заробити. Зважаючи на його поганий стан здоров`я, необхідність оперативного втручання, відсутність коштів на лікування, можливість легких грошей його зацікавила. Так, на початку квітня 2025 року, його знайомий ОСОБА_12 , познайомив його з ОСОБА_13 та той сказав, що хоче виїхати за кордон. В свою чергу, він відповів, що може допомогти в цьому та назвав йому суму винагороди 13500 доларів США. З них 12 000 доларів він мав намір передати ОСОБА_10 , а 1500 доларів залишити собі, за посередницькі послуги. Протягом наступного дня вони, ще декілька разів зідзвонювались та домовились про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_14 передав йому визначену суму коштів та на місці його затримали працівники поліції. Щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює свою провину, однак наголошує, що вчинив злочин, виключно через те, що потрібні були кошти на лікування. Повідомив, що в 2019 та в 2023 роках переніс два інсульти, після чого йому призначено ІІ групу інвалідності, під час реабілітації, лікарі повідомили, що є необхідність в дороговартісному оперативному втручанні. Однак, коштів на лікування в нього не було, сім`я живе відносно скрутно, а тому коли запропонували легкий заробіток, погодився. Обіцяє більше подібного не вчиняти.

Окрім повного визнання вини ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненому злочині, доводиться й показами свідків, які є логічними і послідовними.

Свідок ОСОБА_15 , в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_11 знайомий з підліткового віку. Так, під час зустрічі в квітні чи травні 2025, запитав в ОСОБА_11 , чи є можливість допомогти знайомому, який є військовозобов`язаним виїхати за кордон, оскільки незадовго до того в них була подібна розмова і ОСОБА_16 казав, що в нього є така можливість. ОСОБА_11 підтвердив, що може допомогти, після того він познайомив його з ОСОБА_13 . Він був присутній при їхній першій зустрічі, де ОСОБА_11 сказав, що за 13500 доларів США, допоможе ОСОБА_17 перетнути кордон на виїзд з України. Він жодної матеріальної вигоди з цього не мав, його ніхто не обіцяв ніяку винагороду, кошти він також в нікого не брав і не передав. Тільки познайомив їх між собою. Йому було відомо, що за незаконний перетин кордону існує відповідальність;

Свідок ОСОБА_6 показав, що з ОСОБА_18 їх познайомив ОСОБА_19 .. Так, він будучи військовозобов`язаним, мав намір виїхати за кордон. При цьому йому було відомо, що законно він не може перетнути кордон, а тому шукав можливості, хто б йому в цьому допоміг. Зокрема під час спілкування з ОСОБА_20 , останній повідомив, що є чоловік, який може перевести його через кордон. Весною 2025 року, вони в трьох зустрілись в районі школи № 10 м. Стрия та почали розмову з ОСОБА_11 про можливість перетину кордону. А саме, ОСОБА_11 запитав, чи він перебуває в розшуку ТЦК, та що за 13000 доларів США, він організує його переїзд за кордон, повідомив, що його перевезуть автомобілем через пункт пропуску, пішки йти не потрібно. Вечором, того дня вони здзвонились і ОСОБА_11 , запитав чи він не передумав їхати та повідомив, що після передачі коштів, наступного дня його перевезуть за кордон. Деталі не повідомляв. Але, оскільки в нього не було всієї суми коштів, про яку сказав ОСОБА_11 , просив почекати допоки збере необхідну суму. Зідзвонились наступного дня і домовились про зустріч на 17 год. При зустрічі, ОСОБА_11 запитав чи є в нього всі гроші, після чого він поставив в сумку, яку при собі мав ОСОБА_11 13000 доларів США. ОСОБА_11 кошти не перераховував. Також під час зустрічі показував ОСОБА_21 витяг з «Резерву+» про те, що не перебуває в розшуку. Після того, як вперше зустрівся з ОСОБА_18 і він йому озвучив суму 13000доларів США, поїхав в поліцію, що на вул. Драгоманова в м. Стрий, де розповів про обставини. В подальшому всі дії відбувались під контролем працівників поліції, а саме кошти, які він передавав ОСОБА_21 йому надали працівники поліції. Також, під час другої зустрічі з ОСОБА_11 (під час передачі коштів), на ньому були одягнуті спецзасоби, які фіксували їхню розмову;

Свідок ОСОБА_22 , показав, що з ОСОБА_11 товаришує більше 10 років. Зазначив, що йому нічого не відомо про те, що ОСОБА_11 надавав комусь допомогу в перетині кордону. При цьому не заперечив того, що під час зустрічей з ОСОБА_11 спілкувались на таку тему, але нічого конкретно не планували і ні про що не домовлялись;

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що наскільки пригадує на весні 2025 року, працівниками поліції був запрошений на слідчі дії в якості понятого. Подія мала місце в м. Стрий, однак точної адреси не пригадує. А саме вони підійшли до двох хлопців, які спілкувались між собою, одного з них опізнає, це був ОСОБА_24 .. На вимогу працівників поліції, ОСОБА_11 з сумки яку мав при собі дістав грошові кошти, здається 12 500 доларів США. Під час розмови ОСОБА_11 , сказав, що ці кошти мав передати, за переїзд другого хлопця за кордон.

Крім показів, свідків, факт вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується також письмовими матеріалами справи:

- рапортом оперуповноваженого Стрийського РВ УСБУ у Л/о від 31.03.2025, про те, що згідно оперативних даних, ОСОБА_5 , разом з іншими невстановленими особами за грошову винагороду сприяють особам призовного віку в перетині державного кордону з використанням підроблених документів.

- витягом з ЄРДР, згідно якого 31.03.2025 на підставі вищевказаного рапорту було зареєстровано кримінальне провадження №42025142330000045 за ст. 332 ч. 3 КК України,

- постановою про залучення ОСОБА_6 до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42025142330000045 від 31.03.2025;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_5 від 4.04.2025 року, з якого вбачається, що 3.04.2025 ОСОБА_14 та ОСОБА_5 зустрілися на вул. Красівського в м. Стрий навпроти навчального закладу Стрийська гімназія №10. Під час розмови, ОСОБА_14 запитує чи є можливість виїхати за кордон, на що ОСОБА_11 відповідає, що є можливість, при цьому вказує, що іде бус, він просто сідає і їде по своєму паспорту і там все домовлено. Вартість вказаної послуги становить 13500 доларів США. Після чого вони обмінюються номерами телефонів і домовляються зідзвонитись та про все решту домовитись.

- протоколом за результатами виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 4.04.2025 року з додатком взірців несправжніх грошових купюр в кількості 1 купюра номіналом 100 доларів США серії РС52931410 В, відповідно до якого виготовлено несправжні (імітаційні) засоби, а саме: несправжні друковані грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна, на загальну суму 13500 доларів США.

- протоколом огляду місця події з фото таблицею до нього від 4.04.2025 р., згідно якого, місцем огляду є тротуарна доріжка біля будинку № 30 по вул. Красівського в м. Стрий. На місці події є особа, яка представилась ОСОБА_11 , який повідомив, що в його чоловічій сумці є грошові кошти в сумі 13500 доларів США, які йому передав ОСОБА_14 за сприяння в перетині кордону України. Під час огляду в чоловічій сумці, яку мав при собі ОСОБА_5 , виявлено несправжні імітаційні засоби (грошові кошти) у сумі 13500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна серією ОСОБА_25

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_5 від 22.04.2025 року, з якого вбачається, що 4.04.2025 ОСОБА_14 та ОСОБА_11 зустрілися поруч з магазином «Зоомаркет», що по вул. Красівського, 30 в м. Стрий, де ОСОБА_14 передав грошові кошти ОСОБА_24 .. Під час розмови ОСОБА_11 пояснював ОСОБА_14 , що виїзд за кордон буде наступного дня. Його вивезуть в Польщу, а дальше він поїде куди захоче. Також дані обставини були зафіксовані на відеозаписі, дослідженому в судовому засіданні, про результати проведення НСРД, який є додатком до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.04.2022 року.

- протоколом про результат проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.05.2025 року, яким підтверджується, що ОСОБА_11 та ОСОБА_14 декілька разів зідзвонювались 3.04. та 4.04.2025, обговорювали питання ОСОБА_26 та домовились про зустріч 4.04.2025р.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими, достовірними. Вони є вагомими, узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі, об`єктивно та поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим.

У суду немає підстав не довіряти зазначеним вище доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

За таких обставин, суд дії ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки він вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю ІІ групи, компрометуючими матеріалами відносно якого територіальна громада не володіє.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних і життєвих обставин.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винного, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю ІІ групи, має на утриманні двох малолітніх дітей 2020 і 2022 рр. народження, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, негативних характеризуючих даних за місцем проживання відносно ОСОБА_5 не встановлено.

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За змістом ч. 1 ст. 69 КК України рішення про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, суд може прийняти лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Частиною 2 ст.69 КК України регламентовано, що на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Санкцією ч.3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Попри це, беручи до уваги конкретні обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, причини та сукупність тяжких життєвих обставин, а саме необхідністю систематичного лікування у зв`язку з тим, що являється особою з інвалідністю ІІ групи через перенесені інсульти, беззаперечне визнання вини, як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду, щире розкаяння у скоєному, добровільно перерахував кошти на потреби Збройних Сил України в сумі 50 000 гривень, що є обставинами, які пом`якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, з врахуванням відсутності тяжких наслідків злочину та потерпілого, критичного відношення винного до вчиненого, а також встановлені судом вищенаведені дані про його особу, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.332 КК України, у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень з конфіскацією майна.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.

Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням контролю за перетином державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна.

Запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання, а саме з 04.04.2025 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з дня його затримання, тобто з 04.04.2025 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.04.2025 року на планшет марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 , із сім картою номер НОМЕР_3 ; грошові кошти в загальній сумі 13500 доларів США, а саме 135 купюр номіналом 100 доларів США кожна із ідентичними номерами РС 5293141 ОВ; банківську карту «Ощадбанк» - НОМЕР_4 ; чорну чоловічу сумку через плече; паспорт для виїзду за кордон, який виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №19960313-03153; довідку для отримання пільг на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №670359 від 22.07.2020 р.; мобільний телефон «Samsung» з імейлами: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; банківську картку банку Bank Polski № НОМЕР_7 , банківську карт універсальну № НОМЕР_8 , три тримачі для сім-карток, чотири сім-картки, медичний зошит ОСОБА_5 ; накладений ухвалами слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2025 року на мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI 1: НОМЕР_10 , IME 2: НОМЕР_11 , в силіконовому чохлі; ноутбук марки «Asus», SN:C80AAS004791; ноутбук марки «hp», S/N # SCD9324ZBT; ноутбук марки «hp», S/N # 5CD34712J7; три стартові пакети оператора «lifecell» з номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , які відкриті; один стартовий пакет оператора «lifecell» з номером НОМЕР_15 , який в конверті - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- паспорт для виїзду за кордон який виданий на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №19960313-03153; довідка для отримання пільг на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №670359 від 22.07.2020 р.; банківську картку банку Bank Polski № НОМЕР_7 ; банківську картку універсальну № НОМЕР_8 ; 3 тримачі для сім-карток, 4 сім-картки, медичний зошит ОСОБА_5 ; планшет марки «Samsung» IMEI НОМЕР_2 , із сім картою номер - НОМЕР_3 ; банківська карта «Ощадбанк» - № НОМЕР_4 ; чорна чоловіча сумка через плече; військовий квиток серії НОМЕР_16 виданий на ім?я ОСОБА_9 ; облікова-послужна карта до військового квитка серії НОМЕР_16 на ім?я ОСОБА_7 ; довідка ВЛК №4682 від 02.04.2022; паспорт громадянина у країни серії НОМЕР_17 виданий на ім?я ОСОБА_7 ; посвідчення серії НОМЕР_1 видане ОСОБА_27 ; картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_5 ; документ - PESEL - № НОМЕР_18 ; довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №603860 видана ОСОБА_27 - повернути обвинуваченому;

- імітаційні грошові кошти в загальній сумі 13 500 доларів США, а саме 135 купюр номіналом 100 доларів США кожна із ідентичними номерами РС НОМЕР_19 - знищити;

- мобільний телефон «Samsung» з імейлами : НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - конфіскувати в дохід держави;

- ноутбук марки «НР», S/N №5CD3471ZJ7, ноутбук марки «HP», S/N №5CD9324ZBT, мобільний телефон марки «IPhone 16 PRO» в силіконовому чохлі, IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 - повернути законному володільцю - ОСОБА_28 ;

- мобільний телефон марки «iPhone 15», IMEI: НОМЕР_9 ; ноутбук марки «Asus», SN: C80AAS004791; посвідчення №199 від 02.09.2012, ксерокопії документів на 7 арк., печатку чорного кольору, футляр із 2-ма чорними адаптерами, флешкарту «Goodram» на 16 Gb, мобільний телефон марки «IPhone» червоного кольору вилучених під час огляду місця події від 04.04.2025 - повернути законному володільцю ОСОБА_22 .

Вирок може бути оскаржений сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1