Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №446/1111/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку,

встановив :

24.04.2026 року заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

27.04.2026 ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т.І. заявлено самовідвід судді.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу від 28.04.2026 матеріали заяви передано у провадження судді Ляшко О.П..

Дослідивши матеріали заяви, долучені до неї докази, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Як визначено ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, в порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.

У розумінні ч.ч.3, 5 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно зі ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 ЦПК України.

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 пред`явила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Так, положеннями ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4).

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналізом процесуальних норм діючого цивільного процесуального законодавства в їх взаємозв`язку суддя приходить до висновку про можливість пред`явлення в наказному провадженні вимоги про стягнення аліментів на утримання однієї дитини лише в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. При цьому, дослідженням вимог заяви про видачу судового наказу, встановлено, що заявник просить стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі, відмінному, аніж це передбачено для вимог, заявлених у наказному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьої і більше дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як вбачається із матеріаплів справи, заяви ОСОБА_1 просить стягнути аліменти на утримання однієї дитини - 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не узгоджується з нормою ч.5 ст. 183 СК України, ч.1 ст.161 ЦПК України та підлягає виправленню, оскільки стягнення аліментів на утримання однієї дитини становить 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів .

Згідно п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу, суддя відмовляє у видачі судового наказу.

Крім того, як слідує з п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Перевіряючи відповідність форми та змісту заяви вимогам ст.163 ЦПК України, судом виявлено ряд невідповідностей вимогам процесуального закону, а саме:

- у заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2 ;

- у відомостях про боржника ОСОБА_2 не вказано достатньо відомостей, які б ідентифікували його особу, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Сукупність наданих документів, встановлених судом обставин та виявлених розбіжностей виключають можливість визначення безспірності заявлених вимог для їх задоволення у наказному провадженні.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу, оскільки виявлені недоліки та суперечності виключають можливість розгляду заявлених вимог в наказному провадженні.

Керуючись ст.ст.161,163, 165, 258-260, 353-355 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку .

Роз`яснити заявнику її право повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 01.05.2025.

Суддя О.П.Ляшко