Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №307/4441/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4441/25

Провадження № 3/309/85/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук`янова О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

прокурора Худана І.І,

правопорушниці ОСОБА_1

представника правопорушниці Рішка П.М.

розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ст.172-6 ч.1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення: ОСОБА_2 , яка 09.08.2024 звільнена з посади секретаря судового засідання Тячівського районного суду, будучи суб`єктом відповідальності відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч.2 ст.45 вказаного Закону та пункту 2 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №958/29088, зі змінами, внесеними згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 за №1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 28.03.2025, опублікувала на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор просив накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 в режимі відеоконференції не визнала факт скоєння нею правопорушення, просила закрити справу у зв`язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – Рішко П.М. просив закрити справу у зв`язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки прокурора, ОСОБА_1 та її представника, вважає, що розпочате в справі провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 , будучи суб`єктом декларування, заповнила декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, як суб`єкт декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 28.03.2025, тобто несвоєчасно.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП: провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, що передбачені ст.38 КУпАП.

Пункт 7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення /стаття 280 КУпАП/, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою державою особою і в порядку, передбаченому чинним законодавством, дії посадової особи, що його складала, не оскаржувалися.

Відповідно до ст.7 КУпАП: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП: провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винності чи невинності особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП: адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №439 від 09.10.2025, датою вчинення правопорушення посадовою особою, що склала протокол визначено 28.03.2025, датою виявлення правопорушення визначено дату складання протоколу - 09.10.2025.

Поряд з цим, вважаю, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було невірно визначено дату виявлення правопорушення - день складання протоколу, а саме 09.10.2025, з огляду на таке.

У чинному законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення відповідним уповноваженим органом, посадовою особою, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17, днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості ПРО можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись принципом верховенства права, слід зазначити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами чи органом державної влади.

При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією - є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією /факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення/.

Процедуру виявлення факту неподання чи невчасного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування внормовано ПОРЯДКОМ перевірки Факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «ПРО запобігання КОРУПЦІЇ» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання КОРУПЦІЇ ПРО випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженим рішенням Національного агентства від 06.09.2016 №19.

Вказаним Порядком визначено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту.

Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Тобто, якщо слідувати зазначеним приписам законодавства, суб`єктами виявлення порушення статті 172-6 КУпАП є, в тому числі, уповноважений підрозділ (особа) органу, в якому працює (працювала) суб`єкт декларування та Національне агентство.

Також відповідно до частини сьомої статті 53 Закону України «ПРО запобігання КОРУПЦІЇ» посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов`язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції.

Тобто спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції вже отримує інформацію про виявлене корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення і якщо вказана інформація є достовірною складається протокол про порушення, пов`язане з корупцією.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення чітко вбачаються факти, які достовірно свідчать про виявлення правопорушення.

А саме, 7 квітня 2025 року керівником апарату Тячівського районного суду було надано повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції за №1 про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме декларації при звільненні за період 01.01.2024 - 09.08.2024, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , місце реєстрації та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_3 , яка працювала в Тячівському районному суді Закарпатської області на посаді секретаря судового засідання.

Листом від 07.04.2025 №5.23/1/2025 керівником апарату Тячівського районного суду було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_4 декларації при звільненні за період 01.01.2024 - 09.08.2024.

04.07.2025 ОСОБА_5 було подано письмове пояснення на ім`я Національного агентства з питань запобігання корупції з приводу несвоєчасного подання декларації, у якому зазначала про наявність невідкладних сімейних обставин, які змусили її виїхати за кордон 10.08.2024, неможливість подання декларації через обмежений доступ до інтернету, технічних засобів та електронного цифрового підпису, відсутність умислу на уникнення подання декларації.

Листом №47-06/42358-25 від 15.05.2025 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, серед іншого, про виявлений факт несвоєчасного подання ОСОБА_4 декларації при звільненні (з додаванням повідомлення Тячівського районного суду) для вжиття заходів з перевірки цих фактів та, у разі встановлення підстав, складення протоколів про адміністративні правопорушення з метою притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Листом №19806/02-2025 від 23.05.2025 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України надіслав до управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області для організації розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.05.2025 №47-06/42358- 2025 щодо можливого порушення ОСОБА_4 вимог антикорупційного законодавства.

26.05.2025 управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області надіслало лист №60816-2025 на ім`я керівника територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про надання завірених належним чином копій наступних документів щодо ОСОБА_1 , а саме: наказу на призначення, наказу про звільнення, характеристики, пам`ятки про ознайомлення з Законом України «Про запобігання корупції».

При цьому, у тексті листа №60816-2025 від 26.05.2025 було чітко викладено наступні відомості: Управлінням стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводиться перевірка дотримання вимог антикорупційного законодавства секретарем судового засідання Тячівського районного суду ОСОБА_4 яка порушили вимоги ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», тим самим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність, згідно з вимогами ч.1 ст.172-6 КУПАП.

Тобто, у вказаному запиті органом Національної поліції вже констатовано факт порушення ОСОБА_4 вимог ст.45 Закону України «ПРО запобігання корупції», та вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за яке передбачена відповідальність, згідно з вимогами ч.1 ст.172-6 КУПАП.

У відповідь на лист управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області №60816-2025 від 26.05.2025 Тячівським районним судом 27.05.2025 були надані належним чином засвідчені копії: наказу про переведення ОСОБА_1 на посаду секретаря судового засідання, наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади, а також характеристику щодо ОСОБА_1

17.06.2025 уповноваженою особою управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області було надано рапорт про надання доступу до особистих даних ОСОБА_1 у наявних обліках та інтегрованих базах даних (відомчих, міжвідомчих), з формуванням відповідних витягів, у відділі інформаційно-аналітичного забезпечення УСР в Закарпатській області ДСР НПУ, ДМС, Аркан.

З наведеного вбачається, що точні і достовірні відомості про неподання ОСОБА_4 декларації, тобто вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУПАП, надійшли до уповноваженого органу не пізніше кінця травня 2025 року.

Протокол про адміністративне правопорушення є засобом не виявлення, а вже остаточної фіксації правопорушення.

Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.

Таким чином, на момент розгляду справи сплив шестимісячний строк для накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. який обпилюється з дня виявлення адміністративного правопорушення, а отже судом підлягають врахуванню строки накладення адміністративного стягнення.

Згідно з приписами п.7 ч.1 ст.247 КУпАП: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, суддя вважає, що днем виявлення вищевказаного адміністративного правопорушення є саме 7 квітня 2025 року, а матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 надійшов до Хустського районного суду Закарпатської області тільки 23 січня 2026 року, тобто після спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Тобто, на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі ст.247 ч.1 п.7 КУпАП.

Керуючись ст.38, 172-6 ч.1, 247, 283-285, 287, 291 КпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП провадженням закрити на підставі ст.247 ч.1 п.7 КпАПУ - у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О. В.