Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №308/16168/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16168/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Дударева Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною завою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється мамою ОСОБА_1 . Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки.

Вказує, що мати позивача ОСОБА_3 , у 1994 році отримала земельну ділянку у власність, що підтверджується Випискою з рішення Великолазівської сільської ради 2 сесії 22 скликання від 26.08.1994 року, згідно з якою гр. ОСОБА_3 надано земельну ділянку у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства площею 0,37 га в с. Циганівці.

Зазначає, що позивач є спадкоємцем вищезазначеної земельної ділянки площею 0,3700 га, що розташована в с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області. Після смерті матері вона фактично прийняла спадщину, користується земельною ділянкою, обробляє її та несе витрати, пов`язані з утриманням землі, тобто є постійним користувачем із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вказує, що суміжною з нею є земельна ділянка площею 0,63 га з кадастровим номером 2124881202:01:002:0052 з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка на даний час перебуває у власності ОСОБА_2 . Отже, сторони у даній справі є суміжними землевласниками, між якими виник спір щодо меж належних їм земельних ділянок.

Зауважує, що вона мала намір оформити земельну ділянку під своїм будинком у власність, однак у ході підготовки документів було виявлено, що земельні ділянки мають накладення – існує невідповідність фактичних меж, що створює перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою, яку вона успадкувала.

Згідно рішення IV сесії VIII скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 17.11.2023 року погоджено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, без підпису суміжника гр. ОСОБА_2 за адресою с. Циганівці.

Згодом, з метою уточнення меж вона звернулася до ФОП ОСОБА_4 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно частини 9 пояснювальної записки вищезазначеної технічної документації зазначено наступне:

«При розробці технічної документації вивчено та проаналізовано всі наявні матеріали, а також правові підстави для реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Керуючись відповідними статтями Земельного кодексу України, Закону України «Про Землеустрій» – технічною документацією із землеустрою передбачено встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) пропонується внесення земельної ділянки до ДЗК за адресою: с. Циганівці, Ужгородського району, Закарпатської області. Площа: 0,3700 (га) для 01.03 Для ведення особистого підсобного господарства.

На земельну ділянку, яка належить на підставі рішення 2 сесії 22 скликання Великолазівської сільської ради, ОСОБА_3 (померлій) спадкоємець ОСОБА_1 , накладається земельна ділянка за кадастровим номером 2124881202:01:002:0052, яка внесена до бази даних ДЗК з неправильними координатами, площа накладки становить 0,2742 га. Питання про проведення державної реєстрації або відмови у здійсненні державної реєстрації слід вирішувати з урахуванням не лише положень ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту 11 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, але і загальних принципів діяльності суб`єктів владних повноважень, визначених частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Причиною даної накладки є помилки, допущенні при складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (кадастровим номером 2124881202:01:002:0052) гр. ОСОБА_2 , яка вже внесена до Державного земельного кадастру, але по факту має бути розташована на іншій позиції, натомість, лежить вона на місці іншої земельної ділянки, та з неправильними координатами, при тому, що земельна ділянка, яка подається на реєстрацію, відображена у поданих на реєстрацію документах коректно.».

Таким чином, як стверджує позивач, внаслідок невірного визначення меж земельної ділянки відповідача в кадастрових даних, частина успадкованої нею земельної ділянки фактично опинилася в межах кадастрової території, закріпленої за ОСОБА_2 .

Вказує, що у Баранинській сільській раді їй повідомили, що у них відсутні копії (архівні примірники) технічної документації із землеустрою, яка є підставою для зміни конфігурації земельної ділянки. Для отримання більш детальної інформації рекомендовано звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Згідно відповіді на адвокатський запит №29-7-0.2-2417/2-25 від 21.05.2025 року Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повідомило, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0037 в Державному земельному кадастрі не змінювалась. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0052 інформовано наступне: 05 січня 2024 року від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява №ЗВ-9200031282024 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме про виправлення помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки. Підставою для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру слугувала Технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку зі зміною координат без зміни площі для подальшого внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи державного земельного кадастру гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Циганівці, Ужгородський район, Закарпатська область. Розробник документації ФОП ОСОБА_5 .

Вищезазначена документація із землеустрою розроблена згідно заяви гр. ОСОБА_2 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 07.07.2023 №338434666. Як результат опрацювання Заяви щодо внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру 10 січня 2024 року сформовано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800012762024.

Більше того, спірна земельна ділянка позивача є суміжною ще з однією земельною ділянкою відповідача з кадастровим номером 2124881202:01:002:0037, площею 0,3218 га, також із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. У сукупності це дає підстави вважати, що відповідач міг умисно ініціювати зміну координат з метою розширення фактичної площі своїх земельних ділянок у бік її земель.

Позивач зазначає, що згідно з технічною документацією на земельні ділянки відповідача, у графічних матеріалах обох кадастрових номерів (2124881202:01:002:0037 та 2124881202:01:002:0052) вказано, що суміжним землекористувачем є саме «Кузьма», тобто мати позивача ОСОБА_3 . Це ще раз підтверджує, що її земельна ділянка існувала задовго до внесення відомостей до ДЗК про земельні ділянки відповідача.

Таким чином, внаслідок помилкового або навмисного внесення змінених координат до Державного земельного кадастру щодо ділянки відповідача відбулося накладення меж, що позбавляє її можливості оформити право власності на успадковану земельну ділянку площею 0,37 га.

Наголошує, що вона фактично користується цією земельною ділянкою з 1994 року, проте не може здійснити державну реєстрацію права власності через невідповідність відомостей кадастру фактичним межам землекористування, це створює тривалі перешкоди у реалізації її спадкових прав та права на землю.

Враховуючи наведене, спір між сторонами виник у зв`язку з накладенням меж земельних ділянок суміжних землевласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також із неправомірними змінами координат земельної ділянки відповідача, що призвело до обмеження її прав як спадкоємця і фактичного землекористувача. Саме через таке накладення вона має труднощі у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка перебуває у її фактичному користуванні, а отже не може оформити право власності на неї.

На підставі викладеного, просить суд усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 0, 3700 га, яка розташована за адресою: с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та зобов`язати ОСОБА_2 привести межі належної йому земельної ділянки кадастровий номер 2124881202:01:002:0052, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області, у відповідність до межі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 , усунувши накладку на її земельну ділянку загальною площею 0,3700 га, яка розташована за адресою: с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем було подано відзив на позов, зміст якого зводиться до наступного.

Вказує, що з відкритих джерел отримано інформацію, що позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_1 у 2021 році Баранинською сільською радою. Проект землеустрою був виготовлений на замовлення позивача та йому було присвоєно призначення земельної ділянки ведення особистого селянського господарювання площею 0,263 га кадастровий номер 2124881200:12:010:0091.

Проект землеустрою був поданий на затвердження до сільської ради, однак під час воєнного стану в Україні діє тимчасова заборона на передачу у власність земельних ділянок державної та комунальної власності, а також на відчуження (купівля-продаж, дарування тощо) сільськогосподарських земель, відповідно до підпункту 5 пункту 27 «Перехідних положень» ЗК України. Таким чином, земельна ділянка ОСОБА_1 уже була сформована і є розташованою у зовсім іншому місці.

Отже, ОСОБА_1 не має права звертатися до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою загальною площею 0,3700 га, яка розташована за адресою: с. Циганівці Ужгородського району Закарпатської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, оскільки їй Баранинська сільська рада в 2021 році виділила земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,263 га кадастровий номер 2124881200:12:010:0091 за адресою: с. Баранинці в іншому місці.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позову просить відмовити.

08.01.2026 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі від представника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

Вказує, що Головне управління є розпорядником інформації, що була отримана або створена в процесі виконання владних повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у його володінні, зокрема, відомостей Державного земельного кадастру.

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2124881202:01:002:0052, 2124881202:01:002:0037 перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку відповідно до пункту 4 Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про Державний земельний кадастр”, згідно якого земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0037 в Державному земельному кадастрі не змінювалась.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0052 інформує, що 05 січня 2024 року від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява №3B-9200031282024 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме про виправлення помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки.

Підставою для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру слугувала Технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку зі зміною координат без зміни площі для подальшого внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи державного земельного кадастру гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою Циганівці, Ужгородський район, Закарпатська область. Розробник документації - ФОП ОСОБА_5 . Вищезазначена документація із землеустрою розроблена згідно заяви ОСОБА_2 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 07.07.2023 №338434666.

Як результат опрацювання заяви щодо внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру 10 січня 2024 року сформовано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800012762024. Звернув увагу, що відповідно до статті 28 Закону України “Про землеустрій” розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Зауважує, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 43 ЦПК України, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області просить врахувати дані пояснення при розгляді справи №308/16168/25 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та її представник ОСОБА_6 подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно поданого відзиву у задоволенні позову просить відмовити.

Представник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області не скористався правом на участь у судовому засіданні та начальник Управління просила провести розгляд справи з урахуванням поданих раніше пояснень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного висновку.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Положеннями частини 2 статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України). Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України).

При цьому згідно підпункту «г» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно із статтею 106 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

З доданої до матеріалів справи копії Виписки з рішення Великолазівської сільської ради 2 сесії 22 скликання від 26.08.1994 року вбачається, що ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З оглянутих копій Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_3 звернулася до ФОП ОСОБА_4 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Одночасно, обов`язковою умовою застосування способу захисту є доведеність наявності у позивача належного речового права на спірну земельну ділянку. Суд критично оцінює доводи позивача про наявність у неї права на земельну ділянку площею 0,3700 га, оскільки матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку було оформлено у встановленому законом порядку; позивач отримала свідоцтво про право на спадщину саме на цю земельну ділянку; за позивачем зареєстровано речове право на неї; земельна ділянка 0,3700 га є сформованим об`єктом цивільних прав.

Відповідно до вимог статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав лише з моменту її формування та державної реєстрації, а право власності підлягає окремій державній реєстрації.

Суд зауважує, що сам лише факт фактичного користування земельною ділянкою після смерті особи не породжує автоматичного речового права, яке може бути захищене в порядку статті 391 ЦК України.

Суд також враховує, що фактично спір між сторонами стосується можливої помилки у відомостях Державного земельного кадастру щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки відповідача.

Як вбачається з письмових пояснень ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, внесення змін до відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0052 здійснено у передбаченому законом порядку на підставі технічної документації із землеустрою.

Відповідно до відповіді на запит №29-7-0.2-2417/2-25 від 21.05.2025 року ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області повідомило, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0037 в Державному земельному кадастрі не змінювалась.

Натомість, 05 січня 2024 року від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява №ЗВ-9200031282024 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме про виправлення помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2124881202:01:002:0052. Підставою для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру слугувала Технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку зі зміною координат без зміни площі для подальшого внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи державного земельного кадастру за адресою: с. Циганівці, Ужгородський район, Закарпатська область.

Відповідно до частин 3, 4 статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі виявлення помилки у документації із землеустрою виправлення відповідних відомостей здійснюється після внесення змін до такої документації.

Разом з тим, позивачем не заявлено вимог про оспорення технічної документації, не поставлено питання про скасування дій державного кадастрового реєстратора, не заявлено вимог про виправлення кадастрової помилки.

За таких умов заявлена вимога про зобов`язання відповідача «привести межі у відповідність» не є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки навіть у разі її задоволення вона не призведе до автоматичного виправлення відомостей Державного земельного кадастру.

Суд також враховує, що позивач не подала висновку судової земельно-технічної експертизи, яка б беззаперечно підтвердила площу, конфігурацію та причину накладки земельних ділянок. Надана на замовлення позивача технічна документація є письмовим доказом позиції сторони та не має наперед встановленої доказової сили, а тому оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Окремо суд враховує і викладені у відзиві доводи відповідача про те, що у 2021 році позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо іншої земельної ділянки площею 0,263 га з кадастровим номером 2124881200:12:010:0091, яка розташована в іншому місці.

Даний факт не спростовує доводів про спадкове користування землею у с. Циганівці, такий додатково свідчить про невизначеність обсягу та предмета заявленого позивачем права, що також унеможливлює задоволення позову в обраний спосіб.

Разом із цим, суд зазначає, що належним способом захисту у спорах щодо помилок у координатах земельних ділянок, накладення меж або внесення недостовірних відомостей до Державного земельного кадастру можуть бути, зокрема, вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсною технічної документації із землеустрою, скасування рішення державного кадастрового реєстратора або виправлення помилки у Державному земельному кадастрі.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, зважаючи на те, що аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що стороною позивача не доведено тих обставин, на які посилається як на підставу позову, натомість такі твердження спростовані стороною відповідача, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 319, 321, 373, 391 ЦК України, статтями 78, 79-1, 96, 106, 152 ЗК України, статтею 34 ЗУ Про державний земельний кадастр, статтями 12, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 350 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе