Додаткове рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №643/8236/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/8236/23 Головуючий суддя І інстанції Майстренко О.М.

Провадження № 22-з/818/4/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м.Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Негодової Ольги Петрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

встановив:

Постановою Харківського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Тимошенка Д.В. залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Негодової О.П. задоволено.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 23 травня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 39369 грн 67 коп. скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовити.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610 грн 40 коп.

29 квітня 2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Негодової О.П. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнути з з ОСОБА_2 в порядку компенсації гонорару адвоката 20000 грн.

На підтвердження понесених Апелянтом витрат на надання послуги з правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року ОСОБА_1 надаються суду наступні документи: 1. Договір про надання правової (правничої) допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, укладений між «Клієнтом» та Адвокатом з іншого боку. 2. Додаткова угода №2 від 24.05.2024р. до Договору про надання правової допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, що серед іншого включає Розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 06/10 23 від 06.10.2023року 2 3. Акт прийому-передачі від 28.04.2025 до Договору про надання правової допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, підписаний сторонами без зауважень. 4. Квитанція на підтвердження оплати юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги № 28/04-25 від 28.04.2025року. 5. Копія Рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021р, відповідно до якого розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати (МЗП) на день оплати ( міститься в матеріалах справи).

19 травня 2025 року представник ОСОБА_2 – адвокат Тимошенко Д.В. звернувся з клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу.

Вважає , що заявлені витрати не є співмірними зі складністю справи та такими, що не відповідають реальності. Вважає, що з урахуванням складності справи та часу, витраченого на її розгляд, відповідачу необхідно компенсувати вартість витрат на адвоката в розмірі 3000 грн.

Частинами 3,4 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження з повідомленням учасників справи та проведенням судового засідання, згідно до положень ч.3 ст. 270, ч. 3 ст. 369 ЦПК України.

Розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача на підтвердження понесених витрат надано

1. Договір про надання правової (правничої) допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, укладений між «Клієнтом» та Адвокатом з іншого боку.

2. Додаткова угода №2 від 24.05.2024р. до Договору про надання правової допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, що серед іншого включає Розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 06/10 23 від 06.10.2023року

3. Акт прийому-передачі від 28.04.2025 до Договору про надання правової допомоги № 06/10-23 від 06.10.2023року, підписаний сторонами без зауважень. 4

4. Квитанція на підтвердження оплати юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги № 28/04-25 від 28.04.2025року.

5. Копія Рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021р, відповідно до якого розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати (МЗП) на день оплати ( міститься в матеріалах справи).

З акту прийому-передачі вбачається, що адвокатом надані наступні юридичні послуги:

Вивчення та юридичний аналіз рішення, відповідної судової практики, підготовка, підписання та подання апеляційної скарги, заяви про поновлення строку, заяви про відшкодування витрат, заяви про застосування наслідків пропущених процесуальних строків, заяви про виправлення описки в рішенні, відзиву на апеляційну скаргу представника позивача, відзиву на апеляцій скаргу на додаткове рішення, клопотання по визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу, надання правової інформації, усних консультацій, фактичних зустрічей із клієнтом, участь в судовому засіданні 21.11.2024, 24.04.2025 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, за наявності заперечень представника ОСОБА_2 – адвоката Тимошенка Д.В. щодо співмірності заявлених витрат, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для ОСОБА_2 , що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 133,134,137,259,270,382-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Негодової Ольги Петрівни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2026 року.

Головуючий суддя В.Б.Яцина.

Судді колегії Ю.М.Мальований.

О.Ю.Тичкова.