Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №713/1133/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №713/1133/26

Суддя: КИРИЛЯК А. Ю.

Справа № 713/1133/26

Провадження №1-кп/713/123/26

Вирок

Іменем України

01.05.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вижниця в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду) за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026263060000046 від 24.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 приблизно о 00 год. 30 хв. 24.04.2026, народження перебував по вулиці Ринковій с-ща Берегомет Вижницького району Чернівецької області, де на той час також перебувала ОСОБА_4 ..

В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раптово виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

Далі, ОСОБА_3 реалізовуючи вказаний умисел, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров`ю ОСОБА_4 , підійшов до останньої в той час коли вона стояла біля бетонної стіни будівлі, зловив її руками за верхній одяг та штовхнув від себе, в ході чого ОСОБА_4 вдарилась спиною об бетонну стіну. В подальшому ОСОБА_3 не припинив своїх протиправних дій по відношенню до ОСОБА_4 вдарив її одночасно долонями обох рук в груди, від завданих ударів ОСОБА_4 не втрималась на ногах та впала до землі, яка покрита піщано-гравійною сумішшю на праву частину тіла, вдарившись правою ногою та правою рукою до каміння.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: рана на задній поверхні правого ліктьового згину; садно на зовнішній кісточці правої гомілки; синець в ділянці зовнішньої кісточки правої гомілки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Розгляд обвинувального акту проведено за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 згідно з поданою заявою, складеною в присутності захисника ОСОБА_5 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечує встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини його вчинення та не оспорює правову кваліфікацію своїх дій. Надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з положенням ч.2 ст.302 КПК України щодо обмеження права на оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, у апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_4 згідно з поданою заявою не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, погоджується з встановленими обставинами під час дізнання та ознайомлена із обмеженнями права на апеляційне оскарження вироку.

Отже, клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені подано з дотриманням вимог ст.302 КПК України та до нього долучені заяви, передбачені ч.3 цієї статті.

Відповідно до чч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному Кримінального процесуального кодексу України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, ухвалюючи вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, мала місце. Вина у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно визнана ОСОБА_3 ..

Вчинене обвинуваченим діяння правильно кваліфіковано, оскільки ОСОБА_3 діючи умисно, на ґрунті раптово виниклого конфлікту спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження., що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому – відповідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, обставини та мотиви його вчинення, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, дані про особу обвинуваченого - за місцем проживання характеризується добре, на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий .

З урахування всіх обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.125 КК України. Таке покарання буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст.107, 369-371, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua