Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №343/642/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/642/26

Провадження №: 2/343/620/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/642/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 07.10.2023 Долинським відділом державної реєстраціцї актів цивільного стану у Калуському районі Івано - Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №165.

В обґрунутвання позовних вимог послався на те, що він з відповідачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя у них не склалось через різні характери, різницю у поглядах на життя та інші життєві проблеми і на даний час їхній шлюб вже є формальним. Більше року вони спільно не проживають. Від даного шлюбу дітей у них немає. Оскільки подальше збереження шлюбу суперечитиме його інтересам, просить такий розірвати, не надаючи строк на примирення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 07.04.2026 через канцелярію суду подав заяву (а.с. 16), в якій зазначив про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про місце, дату і час проведення таких була належним чином повідомленою.

ІІ. Заяви сторін та процесуальні дії у справі:

25 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 07.04.2026 через канцелярію суду подав заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 08.04.2026, 20.04.2026 та 30.04.2026 подала заяви (а.с. 20, 23, 25), в яких просить відкласти розгляд справи у зв`язку із роботою та її проживанням в іншому місті.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі відповідачки ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі "Калашников проти росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду можна зробити висновок про те, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також зважаючи на те, що відповідачка ОСОБА_2 мала можливість реалізувати своє право на викладення своєї позиції, суд дійшо висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

Беручи до уваги те, що учасники справи в судове засідання не з`явились, суд ухвалює рішення без участі учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . У зв`язку із реєстрацією шлюбу позивачка змінила прізвище із " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 " (а.с. 3).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачкою, які вони не можуть вирішити в позасудовому порядку.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні відносини, позивач не бажає зберегти сім`ю, відповідачка з цього приводу заперечень не заявляла, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити, шлюб між сторонами розірвати.

V. Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що понесені судові витрати позивач просив залишити за ним та з відповідачки не стягувати.

На підставі викладеного, ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.10.2023 Долинським відділом державної реєстраціцї актів цивільного стану у Калуському районі Івано - Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №165 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: І.М.Андрусів