Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №197/260/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/260/26

провадження №1-кп/197/26/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисниці – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041610000007 від 02.01.2026 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньої освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,

в с т а н о в и в:

03 жовтня 2025 року приблизно о 19:10 годині ОСОБА_4 , який не є членом сім`ї чи близьким родичом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є сусідом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_7 , що встановлено, зокрема, матеріалами кримінального провадження №62024170030005533 від 25.12.2024 та вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2026, діючи умисно з метою приховування зазначеного особливо тяжкого злочину та його слідів, не маючи заздалегідь обіцяного приховування злочину, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , після вчинення ОСОБА_6 умисного вбивства та після настання її смерті, ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_6 , загорнули тіло ОСОБА_7 у покривало. Після цього ОСОБА_4 допоміг перенести тіло з місця вчинення злочину та разом із ОСОБА_6 скинув його у колодязь, який знаходиться на відстані близько 80 метрів від зазначеного домоволодіння.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, що виразилось у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.

11 березня 2026 року між сторонами даного кримінального провадження була досягнута угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості, яка була укладена між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , якому на підставі ст.ст.36, 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора по даному кримінальному провадженню, та обвинуваченим ОСОБА_4 . При укладенні цієї угоди згідно з п.9 ч.2 ст.52 КПК приймала участь захисниця – адвокат ОСОБА_5 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , який входить до групи прокурорів по даному кримінальному провадженні, вважав, що вказана вище угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості підлягає затвердженню та просив призначити ОСОБА_4 покарання, погоджене сторонами в цій угоді.

Захисниця - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також вважала, що угода підлягає затвердженню та просила призначити її підзахисному погоджене покарання. При цьому вказала, що при укладанні угоди права її підзахисного були додержані, відповідні положення КПК України щодо наслідків укладення цієї угоди роз`яснені, будь-якого впливу для її укладання на підзахисного не здійснювалося.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні беззастережно визвав себе винуватим у вчинені кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро каявся. При цьому пояснив, що повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання за угодою, на яке він погодився. При укладанні угоди він діяв добровільно, будь-якого впливу для укладання угоди на нього не здійснювалося, просив затвердити угоду.

Заслухавши учасників кримінального провадження та дослідивши в межах судового розгляду наявні матеріали справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що 11 березня 2026 року між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисниці – адвоката ОСОБА_5 була досягнута та підписана угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

Відповідно до умов цієї угоди обвинувачений під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у інкримінованому йому злочині, щиро кається. Також, сторони угоди погодили покарання обвинуваченому за ч.1 ст.396 КК України у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Судом також встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, при цьому обвинуваченому було роз`яснено, і суд впевнився в тому, що він правильно розуміє свої права в кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 цього ж Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження судом угоди.

Перевіривши угоду на відповідність КПК України, суд дійшов до висновку, що вона відповідає діючому законодавству України. Судом також не встановлені визначені ч.7 ст.474 зазначеного вище Кодексу підстави для відмови в затвердженні цієї угоди.

Суд погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.1 ст.396 КК України, які виразились у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України щодо зазначеного кримінального правопорушення угода про визнання винуватості може бути укладена.

Узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: пропонується в межах, встановлених санкцією ч.1 ст.396 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно з положеннями ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину суд відповідно до ч.1 ст.66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому згідно зі ст.67 КК України суд не встановив.

Враховуючи викладене суд вважає, що ця угода підлягає затвердженню, а обвинуваченому ОСОБА_4 належить призначити покарання, узгоджене її сторонами у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.396 КК України, із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на останнього обов`язків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого запобіжний захід не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу на час набрання даним вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся; речові докази та процесуальні витрати - відсутні.

Питання про зберігання документів, приєднаних до матеріалів даного кримінального провадження, підлягає вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості від 11 березня 2026 року, укладену між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисниці – адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041610000007 від 02.01.2026 року, з обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України – затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку та зобов`язавши його: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На період набрання даним вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – не обирати.

Документи, приєднанні постановою старшого слідчого СВ ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.01.2026 року до матеріалів кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041610000007 від 02.01.2026 року – залишити зберігатися в матеріалах цього кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

С у д д я: ОСОБА_1