Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №676/9795/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/9795/25

Номер провадження 3/676/45/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець – Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Драч І.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541723 від 15 грудня 2026 року, складеного поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Цілепою Д.А., 15 грудня 2025 року о 17 год. 40 хв. в с.Довжок, Дорога Н-ОЗ Житомир-Чернівці 291 км. 300 м. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes Benz VITO 110 СDI», НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, за результатами огляду у КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня К-ПМР» висновок №96/25 (результат позитивний 0,280 проміле), чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Мерінова Н.В. не з`явилися. Від захисника Мерінової Н.В. надійшли документи та заява у якій вона просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, оскільки результат огляду в медичному закладі - 0,28 проміле, перебуває в межах похибки приладу, яким проводився огляд, що підтверджується свідоцтвом про повірку; захисник посилалась на сформовану судову практику за аналогічних обставин (справа №676/6796/25, провадження №3/676/84/26; справа №676/3265/25, провадження №3/676/1173/25; справа №686/35698/25, провадження №33/820/196/26; справа №682/1124/20, провадження №33/4820/593/20; справа №683/359/24, провадження №33/4820/314/24; справа №670/169/21 провадження №33/4820/7/23). На підставі ст.268 КУпАП, суд постановив розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його захисника Мерінової Н.В.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст. ст. 8, 9 цього Кодексу).

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими до застосуванню судами України.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

З наданих захисником ОСОБА_1 – адвокатом Меріновою Н.В., письмових пояснень та документів, вбачається, що ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22грудня 2010року N23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. В даній конкретній справі обов`язок щодо збирання доказів був на поліцейському 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Цілепі Д.А., оскільки він порушив провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Як встановлено органами поліції ОСОБА_1 15 грудня 2025 року о 17 год. 40 хв. в в с.Довжок, Дорога Н-ОЗ Житомир-Чернівці 291 км. 300 м. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes Benz VITO 110 СDI», НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, за результатами огляду у КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня К-ПМР» висновок №96/25 (результат позитивний 0,280 проміле).

В основу доведеності вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, органи поліції поклали висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №96/25 від 15.12.2025 року, яким підтверджується проведення о 19 год. 26 хв. 15.12.2025 року в найближчому закладі охорони здоров`я – КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, за результатами проходження якого було встановлено наявність концентрації алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі в кількості 0,280‰. Огляд проводився за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 зав. №83013311.

Проте, з такими висновками поліцейських погодитись не можна, оскільки такі не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Так, пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з витребуваною захисником ОСОБА_2 на адвокатський запит в КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/0467, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» 13.02.2025 року, яке чинне до 13.02.2026 року – Аналізатора вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 зав. №83013311, на якому проводилось тестування ОСОБА_1 , межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,5 ‰) - +– 0,1‰; відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,5‰) - +– 20%.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 96/25 від 15.12.2025 року, за результатами проведення о 19 год. 26 хв. 15.12.2025 року в найближчому закладі охорони здоров`я – КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводився за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 зав. №83013311, встановлено наявність 0,28‰ алкоголю в крові ОСОБА_1 . Отже, враховуючи допустиму абсолютну похибку в 0,1 ‰ - результат ОСОБА_1 в межах встановленої законом норми, тобто не перевищує 0,2 ‰.

З огляду на вказане, зокрема на те, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у розмірі 0,28 ‰, встановлений спеціальним технічним засобом– аналізатором вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 зав. №83013311, знаходиться в межах допустимої похибки даного приладу, визначеної його технічними характеристиками, а обвинувачення в силу вимог ст. 62 Конституції України не може ґрунтуватись на припущеннях, це виключає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні, оскільки такі є похідними від даних встановлених спеціальним технічним засобом аналізатором вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 зав. №83013311, а судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

Хмельницької області Драч І.В.