Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №466/2918/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2918/26

Провадження № 2/466/2619/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

06.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 5014975 від 03.10.2024 року в розмірі 11611,82 грн та № 1791107 від 25.09.2024 року в розмірі 11514,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5014975 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку Позичальник вказала при оформленні кредиту.

26.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 5014975 від 03.10.2024 року.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором 5014975 від 03.10.2024 року становить 11611,82 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2999,99 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 7111,83 грн, пені у розмірі 1500 грн.

Крім того, 25.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1791107 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 ,, яку Позичальник вказала при оформленні кредиту.

29.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 1791107 від 25.09.2024 року.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором 5014975 від 03.10.2024 року становить 11514,97 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2499,97 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 4350 грн, пені у розмірі 4665 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5014975 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку Позичальник вказала при оформленні кредиту.

26.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 5014975 від 03.10.2024 року.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором 5014975 від 03.10.2024 року становить 11611,82 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2999,99 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 7111,83 грн, пені у розмірі 1500 грн.

Крім того, 25.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1791107 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 364 дні, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку Позичальник вказала при оформленні кредиту.

29.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 1791107 від 25.09.2024 року.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором 5014975 від 03.10.2024 року становить 11514,97 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2499,97 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 4350 грн, пені у розмірі 4665 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за вказаним вище кредитним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п`ята, шоста статті 203 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частини другої статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 5014975 від 03.10.2024 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний реєстр боржників згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Договором №5014975 від 03.10.2024 року становить 11611,82 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2999,99 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 7111,83 грн, пені у розмірі 1500 грн.

29.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 1791107 від 25.09.2024 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний реєстр боржників згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Договором №1791107 від 25.09.2024 року становить 11514,97 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2499,97 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 4350 грн, пені у розмірі 4665 грн.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідач не виконала умови кредитних договорів № 5014975 від 03.10.2024 року і № 1791107 від 25.09.2024 року та право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, отже позовні вимоги доведені і підлягають до задоволення.

Що стосується розрахунку заборгованості, то такий відповідач не заперечила, власних розрахунків не провела, доказів їх неправильності не надала. Таким чином, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 5014975 від 03.10.2024 року в розмірі 11611,82 грн (одинадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 82 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1791107 від 25.09.2024 року в розмірі 11514,97 грн (одинадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень гривень 97 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. І. Баєва