Рішення від 06 листопада 2025 р. у справі №444/2742/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2742/25

Провадження № 2/444/1559/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (80337, с. Добросин, Львівський р-н, Львівська обл., ІПН НОМЕР_1 ) до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (80300, вул.Львівська, 40, м.Жовква, Львівський р-н, Львівська обл.), третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора (80300, м.Жовква, вул Воїнів УПА, 1, Львівського району Львівської області)про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно.

Свої позовні вимоги, які позивач підтримав в судовому засіданні, мотивує тим, що ОСОБА_2 (нині ОСОБА_1 ), є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 31.08.2004 року посвідчено державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори.

З 31.08.2004 року Позивач використовує згаданий вище житловий будинок та земельну ділянку на якій розташований житловий будинок та господарські будівлі та споруди.

Коли Позивач подала заяву на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку то дізналася, що дана земельна передана у приватну власність ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності І-ЛВ № 087475.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_4 спадкова справа у нотаріуса № 484\2001 р.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Жовківською держнотконторою 08.08.2001 року за реєстровим номером 1-1732 року за № 23.

Дане свідоцтво знаходиться в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_3 в Львівському обласному нотаріальному архіві.

На момент укладення договору дарування від 31.08.2004 року ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла фактично, але юридично не оформила свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадщина після смерті ОСОБА_4 не відкривалася.

Позивач було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для обслуговування належного мені будинку.

Однак, правовстановлюючий документ на земельну ділянку я отримати не можу.

Позивач в судове засідання не з`явилися, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, відзиву на позовну заяву не подав.

Тому судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів. Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ОСОБА_2 (нині ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 ) є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 31.08.2004 року посвідчено державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори.

З пояснень Позивача вбачається, остання з 31.08.2004 року використовує згаданий вище житловий будинок та земельну ділянку на якій розташований житловий будинок та господарські будівлі та споруди.

Поясненнями Позивача стверджується, що вона подала заяву на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку то дізналася, що дана земельна передана у приватну власність ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності І-ЛВ № 087475.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_4 спадкова справа у нотаріуса № 484\2001р.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Жовківською держнотконторою 08.08.2001 року за реєстровим номером 1-1732 року за № 23.

Дане свідоцтво знаходиться в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_3 в Львівському обласному нотаріальному архіві.

На момент укладення договору дарування від 31.08.2004 року ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла фактично, але юридично не оформила свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадщина після смерті ОСОБА_4 не відкривалася.

Позивач було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку для обслуговування належного будинку.

На підставі згаданої документації земельним ділянкам було присвоїно кадастрові номери та внесено дані ділянки до земельного кадастру, про що свідчать витягт з Державного земельного кадастру.

Земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд присадибна ділянка, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 4622787200:04:004:0033.

Земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с.Великі Передримихи, присвоєно кадастровий номер 4622787200:04:004:0034

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч. ст. 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України (чинній), до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1. ст. 377 ЦК України (в редакції чинній станом на 19.12.2005 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно ч. 1. ст. 120 ЗК України (в редакції станом на 19.12.2005 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності (ч. 1 ст. 347 ЦК України).

Згідно п.п. а.в. ч. 1 ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЗК України, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Згідно ч. 4. ст. 142 ЗК України, власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1. ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . У відповідності до п. 6 цього Договору купівлі-продажу житлового будинку було роз`яснено право (обов`язок) на перехід земельної ділянки для обслуговування цього будинку та його господарських будівель та споруд.

ОСОБА_4 не оформила на момент дарування прав на земельні ділянки, закріплені за вищевказаним житловим будинком.

Тому фактично позивач не може реалізувати своє право на земельні ділянки в повному обсязі, так як не може їх зареєструвати у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому змушений звертатись до суду із позовом про визнання права власності на вищезазначені земельні ділянки. Оцінюючи в сукупності досліджені докази суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 спадщину прийняла фактично після ОСОБА_3 однак юридично не оформила та померла тому Позивач набув право власності на вказані земельні ділянки та користується ними з 2004 року, про те, не може зареєструвати таке право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141,200,247,258-259,264-265,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянки 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - кадастровий номер 4622787200:04:004:0033, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 0.2130 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622787200:04:004:0034, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський (колись Жовківський) р-н, с.Великі Передримихи.

Копію рішення направити учасникам справи - для відома.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.11.2025 року.

Суддя: Мікула В. Є.