Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №127/12668/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12668/26

Провадження 3/127/2658/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

10.04.2026 інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» УПП у Вінницькі області ДПП лейтенантом поліції Терешко Д.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221156. З даного протоколу вбачається, що «10.04.2026 о 12 год. 13 хв., перебуваючи в приміщенні КЗ «Вінницький ліцей № 18» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 97, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання своєї малолітньої доньки, внаслідок чого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово 12.03.2026 та 19.03.2026 курила електронну сигарету марки «Vaporesso» в приміщенні навчального закладу, а саме жіночому туалеті, чим порушила п.п. 3 п. 2 ст. 13 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні визнала та повідомила, що провела з донькою профілактичну бесіду та намагатиметься контролювати недопущення нею подібних вчинків.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.

Зі змісту пояснень вчителя КЗ «Вінницький ліцей № 18» ОСОБА_3 від 12.03.2026, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 12.03.2026, зайшовши до жіночого туалету, вона побачила двох учениць, які курили електронну сигарету. Під час спілкування було встановлено, що це ОСОБА_4 – учениця 7-Г класу та ОСОБА_2 – учениця 7-Б класу.

З характеристики ОСОБА_2 , яка міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_5 навчається у 7-Б класі та зарекомендувала себе як не надто старанна і відповідальна учениця. Має навчальні досягнення низького та середнього рівня. Під час навчального процесу не працює, не відповідає на питання вчителів та не виконує домашнє завдання. На уроках часто немає підручників, зошитів та регулярно спізнюється на перші уроки, періодично пропускає заняття без поважної причини та не виявляє бажання до навчання.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.04.2026 о 12 год. 13 хв., перебуваючи у жіночій вбиральні КЗ «Вінницький ліцей № 18», за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 97, малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , палила електронну сигарету марки «Vaporesso», що й стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно її матері ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) на дитячих майданчиках; 5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 6) у місцях загального користування житлових будинків; 7) у підземних переходах; 8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 10) у приміщеннях об`єктів культурного призначення; 11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 12) на зупинках громадського транспорту; 13) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 14) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 15) у приміщеннях гуртожитків; 16) на вокзалах та станціях.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані:

- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток ;

- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя ;

- поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою адміністративну відповідальність.

Пунктом першим і другим статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Судом прийнято до уваги, що під незабезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх. Ухилення батьків і осіб, що їх замінюють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності. Виховання складається з різного роду дій батьків.

Ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стало наслідком для складання 10.04.2026 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 хоча і не мала умислу ухилятися від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітньої доньки, не бажала настання шкідливих наслідків, однак мала передбачати і допускати їх настання. Таким чином, факти ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітньої дитини мали місце.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221156 від 10.04.2026 та наявними у справі належними доказами, а також усними поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалась та має на своєму утриманні ще одну малолітню дитину.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, та стягнути з неї штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя