Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №127/14621/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14621/26

Провадження № 1-кп/127/376/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 14.04.2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026025020000060, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Павлівка, Калинівського району Вінницької області, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця, із неповною вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_2 13 квітня 2026 року, близько 18 год. 00 хв., маючи умисел на незаконне придбання і зберігання психотропних речовин без мети збуту, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», перебуваючи по вулиці Верхарній, у місті Вінниці, придбав, шляхом знахідки на землі, полімерну ємність та паперовий згорток із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,2377 г, які розпочав зберігати при собі, достовірно розуміючи, що всередині знаходиться психотропна речовина.

Після цього, 13 квітня 2026 року близько 18 год. 25 хв., ОСОБА_2 , продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел направлений на зберігання психотропних речовин без мети збуту, перебуваючи по вулиці Олександра Довженка, у місті Вінниці, поблизу будинку № 40, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління поліції у Вінницькій області, в ході спілкування з якими, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання психотропної речовини, будуть викриті, повідомив останнім, що зберігає при собі психотропну речовину.

В подальшому, в ході огляду місця події, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції, з правої кишені штанів, в які був одягнений, полімерну ємність та паперовий згорток із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,2377 г., яку він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 309 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до витягу із наказу № 67 від 01.03.2025 року, солдат ОСОБА_2 , солдат резерву запасної роти – розвідник-кулеметник 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти з 01.03.2025 року прийняв справи та приступив до виконання службових обов`язків.

Як вбачається із акту № 7400 службового розслідування від 06.10.2025 року, вирішено вважати дії солдата ОСОБА_2 , а саме: не прибуття на місце тимчасового розміщення підрозділу ( АДРЕСА_2 ) з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , з якої він вибув о 08:00 год. 25.09.2025 року, тобто нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин та його відсутність на службі станом на 06.10.2025 року такими, що мають ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно службової характеристики від 27.09.2025 року, ОСОБА_2 за час проходження служби на посаді командира кулеметного відділення взводу бойового забезпечення 1 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 зарекомендував себе посередньо. Поставлені завдання виконує не проявляючи ініціативи. На критику та зауваження старших начальників реагує вірно. Здатний критично оцінити свою діяльність, потребує контролю командирів та начальників.

Рівень професійних знань і навичок задовільний, достатньо приділяє увагу його підвищенню. Статути, накази та керівні документи знає задовільно та керується ними у повсякденній діяльності. Належним чином виконує поставлені завдання. При виконанні службових обов`язків не виявляє творчості, активності та наполегливості.

В колективі користується авторитетом колег. Накази командирів виконує вчасно. З вищим командуванням поводить себе тактовно. На зауваження та вказані недоліки реагує та робить вірні висновки. Схильний до самовільного залишення частини.

Відповідно до характеристики, виданої ПОГ СВГ відділу поліції № 2 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, однак за вказаною адресою останній не проживає. Скарг на нього не надходило.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 01.2-69/1839 від 17.04.2026 року, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» з 17.06.2024 по 23.06.2024 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання стимуляторів. Синдром залежності. Систематичне вживання. Друга стадія».

Як вбачається із відповіді КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» від 23.04.2026 року № 2268, ОСОБА_2 згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки на наркологічному обліку не значиться.

З вимоги про судимість від 17.04.2026 року та доданих вироків вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив умисний кримінальний проступок, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, військовослужбовець, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 3850,88 гривень та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 65-67, 309 КК України, ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3850,88 гривень.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2026 року на речові докази - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме порошкоподібну речовину у паперовому згортку, яка знадилася в пластиковій колбі, упаковану до спец. пакета НПУ № NPU5809789 та яку після проведення експертизи разом із первинною упаковкою упаковано в полімерний сейф-пакет № 8889426 (квитанція № 1646) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: