Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №153/642/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"01" травня 2026 р. Справа153/642/26

Провадження3/153/245/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Гаврилюк Т.В. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця село Миронівка Ямпільського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ ГК «Автострада» електрогазозварювальник, громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №333484 від 01.04.2026 - 01 квітня 2026 року о 21 годині 45 хвилин на перехресті доріг між населеним пунктом Ямпіль – Пороги - Добрянка Ямпільської ТТ Вінницької області, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, у відкритій формі відмовився виконувати не одноразово повторювану та наполегливу законну вимогу прикордонного наряду «Контрольний пост» у складі капітана юстиції ОСОБА_2 + 2 надати для огляду транспортний засіб Ваз 2107 д.н.з. НОМЕР_1 і перевірити номери його агрегатів, що передбачено п.11 Положення про прикордонний режим, яке затверджене постановою КМУ №1147 від 27.07.1998, чим порушив вимоги ст.23 Закон України «Про Державну прикордонну службу» України, тобто вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Держприкордонслужби України під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №333484 від 01.04.2026 додано: протокол про адміністративне затримання від 01.04.2026 відносно ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 від 01.04.2026; пояснення заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу НОМЕР_2 прикордонного загону капітана юстиції ОСОБА_4 від 02.04.2026; запит про надання відеозапису вих..№02.2.2/4278-26-Вих від 03.04.2026; відповідь на запит вих..№84662-2026 від 10.04.2026; службове завдання вих..№02.2/10482/26-Вн від 30.03.2026; схему виникнення обстановки місто Ямпіль Могилів-Подільський район Вінницька область від 01.04.2026; копію паспорта ОСОБА_1 ; заяву від 02.04.2026 ОСОБА_4 ; відеозаписи обставин події.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У ст.245 КУпАП вказано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши зміст ст.ст.7, 254, 268, 279 КУпАП приходжу до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Так, в порушення зазначених вище вимог, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне затримання від 02.04.2026 (а.с.3), пояснення заступника начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу НОМЕР_2 прикордонного загону капітана юстиції ОСОБА_4 від 02.04.2026 (а.с.5-9), заяву від 02.04.2026 ОСОБА_4 (а.с.16), не можуть бути належним та допустимими доказами, оскільки в таких різняться прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності « ОСОБА_5 », « ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії паспорта громадянина України (а.с.14-15) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Миронівка Ямпільського району Вінницької області, з 15.06.2004 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У справі «Гайдашевський проти України» (рішення від 06.02.2025) ЄСПЛ визнав порушення ч.1 ст.6 Конвенції, оскільки, здійснюючи пошук доказів за власною ініціативою та засуджуючи заявника на їх підставі, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді. ЄСПЛ вказав, що апеляційний суд, який мав юрисдикцію розглядати як питання права, так і питання факту, провів слухання, але не викликав ні прокурора, ні працівника міліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Як наслідок, ніхто не підтримав обвинувачення проти заявника в судовому засіданні. Незважаючи на це, і незважаючи на те, що заявник стверджував про свою невинуватість у судовому засіданні, Апеляційний суд залишив у силі рішення суду про винуватість заявника. Апеляційний суд з власної ініціативи шукав ключові докази, які шкодять позиції обвинуваченого, і використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним захистом. Жодна інша сторона провадження не звернулася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів. З огляду на їх характер, обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та безсторонності Апеляційного суду, виявлені у цій справі, не можуть розглядатися як сумісні зі статтею 6 Конвенції.

З огляду на зазначене, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Відповідно ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та у зв`язку з тим, що докази неналежно оформлені, відповідно до вимог ч.2 ст.278 КУпАП, вважаю за необхідне адміністративний матеріал направити на доопрацювання.

Керуючись ст.278 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10 КУпАП до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Гаврилюк