Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №638/16123/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №638/16123/24

Суддя: Шишкін О. В.

Справа № 638/16123/24

Провадження № 2/638/856/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,

за участю представника позивача – адвоката Калмикової Л.К.,

відповідача ОСОБА_1 (поза межами суду),

представника відповідача – адвоката Моісеєнко О.М. (поза межами суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Калмикової Л.К. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, в якому просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., інформацію, поширену ОСОБА_1 шляхом оприлюднення у скарзі від 22.07.2024 року до Міністерства юстиції України та у скарзі від 28.02.2024 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зобов`язавши ОСОБА_1 повідомити Міністерство юстиції України та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про ухвалене у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації рішення, та зобов`язавши ОСОБА_1 вибачитися перед ОСОБА_2 шляхом направлення їй відповідного письмового звернення; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.11.2023 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. було заведено спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою про прийняття спадщини згідно статті 1261 Цивільного кодексу України її сина ОСОБА_4 (заява зареєстрована в Книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 674 від 17.11.2023 року, с/с 248/2023).

При формуванні спадкової справи приватним нотаріусом (позивачем) перевірялася інформація зі Спадкового реєстру про наявність заведених спадкових справ та наявність посвідчених дійсних заповітів від імені спадкодавиці ОСОБА_3 .

Було встановлено, що згідно Інформації зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 74784605 від 17.11.2023 року були виявлені заповіти від імені спадкодавиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- Реєстровий № 2-149, посвідчений 25.01.2005 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, який було скасовано за заявою заповідача ОСОБА_3 , справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Коробець О.М. 05.09.2023 року за реєстровим № 2033;

- Реєстровий № 1-2114, посвідчений 01.10.2015 року державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори (колишня Десята Харківська ДНК), який було скасовано за заявою заповідача ОСОБА_3 , справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Коробець О.М. 05.09.2023 року за реєстровим № 2032.

05.09.2023 року до позивача звернулася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням скасувати зазначені вище заповіти.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивачем було встановлено особу та вік ОСОБА_3 за паспортом громадянина України, який ОСОБА_3 надала позивачу особисто. Незважаючи на похилий вік, ОСОБА_3 повністю розуміла значення своїх дій, чітко і усвідомлено відповідала на питання позивача стосовно причини скасування заповітів. ОСОБА_3 була засмучена, що її донька - ОСОБА_1 (відповідач), на яку вона залишила заповіти, у зв`язку з воєнними діями, виїхала з місця проживання в евакуацію до більш безпечного місця, а її залишила одну. Це стало причиною, яка спонукала ОСОБА_3 скасувати зазначені вище заповіти. Робити нові заповіти вона не мала наміру. Відмовляти ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальних дій у позивача не було жодних підстав.

Таким чином, 06.09.2023 року за реєстровим № 2032 та реєстровим № 2033 позивачем було засвідчено справжність підпису ОСОБА_3 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області 25.01.2005 року за реєстровим № 2-149 та заповіту, посвідченого Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою 01.10.2015 року за реєстровим № 1-2114.

Через відділення Укрпошти звичайним листом через поштову скриньку позивачем було направлено повідомлення про вчинені нотаріальні дії стосовно скасування заповітів з долученням оригіналу заяви ОСОБА_3 до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вулиця 1 Травня, буд, 63 (вих. № 450/01-16 від 05.09.2023 року) та до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Бакуліна, 1 (вих. № 451/01-16 від 05.09.2023 року). Будь-яких інших спеціальних вимог до способу відправлення повідомлення Порядком вчинення нотаріальних дії нотаріусами України не передбачено.

Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області повідомлення отримала 11.09.2023 року, вх. № 543/01-16. Причина неотримання повідомлення Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою позивачу невідома.

08.02.2024 року із заявою про прийняття спадщини згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України звернулася донька спадкодавиці, ОСОБА_1 (заява зареєстрована в Книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 45 від 08.02.2024 року, с/с 248/2022).

19.07.2024 року за реєстровими № 2181 та № 2182 відповідачу - ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку та частку земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстроване на її ім`я право власності на вказане вище нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав.

Інша частина спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 перейшла до сина спадкодавиці ОСОБА_4 згідно закону.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину, 22.07.2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася із скаргою до Міністерства юстиції України, в якій зазначила, що позивач у змові з родичами померлої ОСОБА_3 , а саме – сином спадкодавиці ОСОБА_4 та його дружиною, ОСОБА_5 , скориставшись глибоким розладом психічного здоров`я ОСОБА_3 (матері відповідача), у вересні 2023 року з використанням шахрайської схеми шляхом здійснення незаконної нотаріальної дії по скасуванню заповіту допомогла сину спадкодавиці ОСОБА_4 заволодіти її (відповідача) спадщиною.

Окрім даної скарги, 28.02.2024 року відповідач звернулася зі скаргою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій стверджувала, що заяв її матері про скасування складених нею заповітів на ім`я доньки (відповідача) відсутні та взагалі ніколи не існували.

Так, відповідач шляхом оприлюднення в скарзі до Міністерства юстиції України зазначає наступне:

«Я зрозуміла та заявляю з усією відповідальністю що вигодонабувач скориставшись глибоким розладом психічного здоров`я моєї матері, яка вже зовсім нічого не усвідомлювала, не пам`ятала, не розуміла, та користуючись своїм, а особливо тісним, дружнім, та бізнесово - діловим зв`язком своєї дружини з нотаріусом ОСОБА_2 у вересні 2023 р., маючи шахрайську схему заволодіння моєю спадщиною, діючи спільно та у змові з приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., шляхом здійснення незаконної нотаріально дії по скасуванню заповіту, привласнив мою спадщину.

Також мені стало відомо, що вигодонабувач вже кілька років готував план, як вкрасти і мою спадщину за допомогою нотаріуса Коробець О.М.

Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна має дуже гарні, дружні, близькі та бізнесово взаємно вигідні стосунки з жінкою вигодонабувача ОСОБА_5 , яка є власником- керівником Дергачівської підприємства, що надає громадянам платні послуги у сфері землеустрою, інжинірингу, геології та геодезії і т.д., цим самим та вищезазначеним, я підкреслюю мотиви та можливості нотаріуса Коробець О.М. на здійснення протизаконної нотаріальної дії по скасуванню мого заповіту.

У моєму випадку нотаріус Коробець О.М. вдало використала на свою користь пробіл у законодавстві України, у листі відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції зазначила «Оскільки» жодним нормативно-правовим актом не регламентовано процедуру направлення повідомлення про скасування заповіту, таке повідомлення було направлене звичайним листом, тому будь які квитанції, чеки або інші поштові документи про відправлення листів у неї відсутні» таким чином для нотаріусів України відкрито спосіб шахрайства на законодавчому рівні, який використала нотаріус ОСОБА_2 у моєму випадку.

Який факт, угоду, документи або права засвідчила нотаріус та надала їм юридичної сили, окрім шахрайської дії по внесенню до спадкового реєстру відомостей про скасування заповіту на підставі неіснуючої заяви ОСОБА_3 від 05 вересня 2023 року за № 2032».

На вищевказані скарги відповідача до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо дій повивача - приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., відповідачу ОСОБА_1 були надані відповіді, а саме за № 13941/Б-738/15.6 від 07.03.2024 року; за № 38488/Б-2637/15.6 від 14.08.2024 року оригінали яких знаходяться у відповідача, та в копіях були надані позивачу за її письмовим запитом.

Просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., інформацію, поширену ОСОБА_1 шляхом оприлюднення у скарзі від 22.07.2024 року до Міністерства юстиції України та у скарзі від 28.02.2024 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити Міністерство юстиції України та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про ухвалене у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації рішення.

Зобов`язати ОСОБА_1 вибачитися перед ОСОБА_2 шляхом направлення їй відповідного письмового звернення.

Стягнути з відповідача на користь позивача кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Калмикова Л.К повністю підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

При цьому доповнила, що твердження відповідача у скаргах відносно приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. були категоричними. В скаргах вона зазначала і стверджувала, що вигодонабувач (брат) скориставшись глибоким розладом психічного здоров`я її матері, яка вже зовсім нічого не усвідомлювала, не пам`ятала, не розуміла, та користуючись своїм, а особливо тісним, дружнім, та бізнесово-діловим зв`язком своєї дружини з нотаріусом ОСОБА_2 у вересні 2023 року, маючи шахрайську схему заволодіння її спадщиною, діючи спільно та у змові з приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., шляхом здійснення незаконної нотаріально дії по скасуванню заповіту, привласнив її спадщину; вважає, що нотаріус Коробець О.М. вдало використала на свою користь пробіл у законодавстві України, у листі відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції зазначила «Оскільки» жодним нормативно-правовим актом не регламентовано процедуру направлення повідомлення про скасування заповіту, таке повідомлення було направлене звичайним листом, тому будь які квитанції, чеки або інші поштові документи про відправлення листів у неї відсутні» таким чином для нотаріусів України відкрито спосіб шахрайства на законодавчому рівні, який використала нотаріус Коробець О.М. у її випадку; їй стало відомо, що вигодонабувач вже кілька років готував план, як вкрасти і мою спадщину за допомогою нотаріуса Коробець О.М.

Ці всі вислови стосувались безпосередньо позивача у справі і містили в собі по тексту звинувачення в бік приватного нотаріуса Коробець О.М.

При цьому як в першій, так і в другій скаргах не було припущень ОСОБА_1 стосовно на її погляд неправомірних дій ОСОБА_2 і були відсутні слова «ймовірно», «можливо», та інші, які б свідчили про припущення. Навпаки, вислови були стверджувальними, категоричними.

Щодо пояснення відповідача про відсутність заяв матері про скасування заповітів на спеціальних бланках, то представник позивачки пояснила, що заяви матері відповідача – ОСОБА_3 були складені на спеціальних бланках і потім направлені нотаріусам, які посвідчували заповіти. В той же час, приватний нотаріус Коробець О.М. попрохала ОСОБА_3 про написання таких же заяв на звичайних аркушах паперу, хоча це не передбачено законом, щоб такі заяви на будь-який випадок були в нотаріальній справі. Саме такі заяви містяться у нотаріуса Коробець О.М., а їх копії – в матеріалах цивільної справи.

Окремо представник позивача – адвокат Калмикова Л.К. наголосила на такому доказі, як відеозапис розмови відповідача, її чоловіка з матір`ю – нині покійною ОСОБА_3 . Відеозапис було зроблено в 2019 році, за 4 роки до смерті ОСОБА_3 , коли останній було 83 роки.

Під час спілкування подружжя ОСОБА_6 ставили запитання матері стосовно дат народження, смерті, анкетних даних родичів. На деякі запитання ОСОБА_3 відповідала неправильно, що свідчило, на погляд відповідача, про когнітивні порушення.

На це представник позивача зазначила, що цілком зрозуміло, що ОСОБА_3 не пам`ятає всіх дат, анкетних даних, бо мала вік 83 роки, при цьому вела себе адекватно, багато інформації пам`ятала. Між тим, деякі питання зі сторони чоловіка ОСОБА_1 мали провокативний характер, деякі питання були сформульовані неправильно, незрозуміло.

Разом з тим, представник позивача закцентувала увагу суду на тому, що в підготовчому судовому засіданні сама відповідач ОСОБА_1 забула, як по-батькові її матір.

Окремо представник позивача зазначила, що завдана позивачу моральна шкода, яка є наслідком поширення недостовірної інформації, погіршення здоров`я позивача внаслідок нервового напруження, відсутності душевного спокою, які викликані численними довготривалими перевірками, як за місцем роботи, так і в Харківському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України.

28.02.2024 року, 26.07.2024 року позивач зверталась до сімейного лікаря у зв`язку з погіршенням самопочуття, стану здоров`я.

На ці дати проводились перевірки приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області. Одна перевірка закінчилась 07.03.2024 року, інша 14.08.2024 року. Отже, між поширенням недостовірної інформації і спричиненням моральної шкоди є причинно-наслідковий зв`язок.

Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, підтримала свій відзив.

У відзиві, зокрема, зазначила, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на фактах, підтверджених належними доказами, не містять складу правопорушення, необхідного для притягнення до відповідальності за ст. ст. 277, 297, 299 ЦК України, та спрямовані на необґрунтоване покарання її як особи, яка реалізувала своє право на звернення відповідно до ст. 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян». На підставі ст. 23, 1167 ЦК України вважає відсутніми як сам факт шкоди, так і юридичні підстави для її відшкодування.

При цьому доповнила, що факти, які вона виклала в скаргах на приватного нотаріуса Коробець Н.В., відповідали дійсності, але вона в них сумнівалася, тобто категорично не стверджувала. На даний час відповідачем подано заяву до відділу поліції про вчинення приватним нотаріусом злочину, досудове розслідування триває.

Причиною скарг на нотаріуса є те, що її матір ОСОБА_3 в силу свого віку, когнітивних порушень, вад пам`яті не могла писати заяви про скасування заповітів, якими вона раніше заповіла майно їй – своїй доньці ОСОБА_1 . Заяви матері були не на спеціальних бланках.

У скаргах було її суб`єктивне бачення ситуації, фрагменти скарг не є повністю скаргами. У скаргах була виражена свобода думок, вона писала їх досить стримано, без звинувачень, без критики. В скаргах ОСОБА_1 реалізувала своє право на звернення, тому що дії по скасуванню заповітів порушували її майнові права.

Окремо відповідач зазначила, що згасає свідомість матері, вона втрачає пам`ять, у неї з`явились когнітивні порушення, про що вона помітила ще в 2019 році.

Тоді вони з чоловіком зробили відеозапис розмови з матір`ю, щоб зафіксувати стан її здоров`я. З відеозапису вбачається, що матір не пам`ятала всіх дат, повних анкетних даних родичів, що свідчило про те, що ще в 2019 року у ней були когнітивні порушення.

Відповідно, у 2023 році матір не могла самостійно ініціювати питання про скасування заповітів на неї, доньку, не підтримувала їх. Все це виходило від рідного брата відповідачки – ОСОБА_4 .

Вона була вимушена написати скарги на приватного нотаріуса Коробець О.М., так як у неї були численні професійні порушення.

Разом з тим пояснила, що результати перевірок не оскаржувала.

Представник відповідача – адвокат Моісеєнко О.М. позов не визнала, підтримала відзив відповідача. Наполягала на відмові у задоволенні позову.

При цьому пояснила, що позивачкою не доведено, що відносно неї була поширена недостовірна інформація.

Дійсно, ОСОБА_1 подавалися скарги на приватного нотаріуса Коробець О.М., але в них були судження, висловлювання щодо порушення прав відповідачки з сторони нотаріуса і ОСОБА_1 мала право подати скарги. Її скарги – це реалізація конституційного права заявника. Відповідачка не мала на меті завдати шкоди честі, гідності, діловій репутації приватного нотаріуса.

Написання скарг і адресація їх конкретній особі не є поширенням інформації, навіть якщо по скаргам проводилась перевірка. Вважає, що ОСОБА_1 не оприлюднювала інформацію.

Стверджує, що внаслідок подачі таких скарг приватному нотаріусу не була спричинена моральна шкода.

Позивачкою не доведено, в чому проявляється наявність моральної шкоди, що між написанням скарг і спричиненням моральної шкоди є причинно-наслідковий зв`язок.

Звернення приватного нотаріуса до лікаря після скарг не обов`язково пов`язано зі скаргами. Протилежне не доведено.

Позивачкою не доведено, як саме, у який спосіб, постраждала її ділова репутація.

Незрозуміло, з яких міркувань виходила позивач, коли оцінила моральну шкоду в 500 000,00 грн.

Вважає, що позовні вимоги є надуманими, непідтвердженими, прохає відмовити у позові повністю.

Заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку про наступне.

15.11.2023 року помирає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мала двох дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_7 – відповідача у справі.

Після смерті ОСОБА_3 між її дітьми в процесі оформлення спадщини виник спір.

Так, 17.11.2023 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. було заведено спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою про прийняття спадщини згідно статті 1261 Цивільного кодексу України її сина ОСОБА_4 (заява зареєстрована в Книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 674 від 17.11.2023 року, с/с 248/2023).

Так, встановлено, що раніше - 05.09.2023 року до позивача звернулася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням скасувати зазначені вище заповіти.

06.09.2023 року за реєстровим № 2032 та реєстровим № 2033 позивачем було засвідчено справжність підпису ОСОБА_3 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області 25.01.2005 року за реєстровим № 2-149 та заповіту, посвідченого Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою 01.10.2015 року за реєстровим № 1-2114.

Будь-яких інших спеціальних вимог до способу відправлення повідомлення Порядком вчинення нотаріальних дії нотаріусами України не передбачено.

08.02.2024 року із заявою про прийняття спадщини згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України звернулася донька спадкодавиці, ОСОБА_1 (відповідач) (заява зареєстрована в Книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 45 від 08.02.2024 року, с/с 248/2022).

Після отримання свідоцтва про право на спадщину, 22.07.2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася із скаргою до Міністерства юстиції України, в якій, зокрема, зазначила, що позивач у змові з родичами померлої ОСОБА_3 , а саме – сином спадкодавиці ОСОБА_4 та його дружиною, ОСОБА_5 , скориставшись глибоким розладом психічного здоров`я ОСОБА_3 (матері відповідача), у вересні 2023 року з використанням шахрайської схеми шляхом здійснення незаконної нотаріальної дії по скасуванню заповіту допомогла сину спадкодавиці ОСОБА_4 заволодіти її (відповідача) спадщиною.

Окрім даної скарги, 28.02.2024 року відповідач звернулася зі скаргою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій стверджувала, що заяв її матері про скасування, складених нею заповітів на ім`я доньки (відповідача), відсутні та взагалі ніколи не існували.

Так, відповідач шляхом оприлюднення в скарзі до Міністерства юстиції України зазначає наступне: «Я зрозуміла та заявляю з усією відповідальністю що вигодонабувач скориставшись глибоким розладом психічного здоров`я моєї матері, яка вже зовсім нічого не усвідомлювала, не пам`ятала, не розуміла, та користуючись своїм, а особливо тісним, дружнім, та бізнесово-діловим зв`язком своєї дружини з нотаріусом ОСОБА_2 у вересні 2023 року, маючи шахрайську схему заволодіння моєю спадщиною, діючи спільно та у змові з приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., шляхом здійснення незаконної нотаріально дії по скасуванню заповіту, привласнив мою спадщину.

Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна має дуже гарні, дружні, близькі та бізнесово взаємно вигідні стосунки з жінкою вигодонабувача ОСОБА_5 , яка є власником - керівником Дергачівської підприємства, що надає громадянам платні послуги у сфері землеустрою, інжинірингу, геології та геодезії і т.д., цим самим та вищезазначеним, я підкреслюю мотиви та можливості нотаріуса Коробець О.М. на здійснення протизаконної нотаріальної дії по скасуванню мого заповіту.

У моєму випадку нотаріус Коробець О.М. вдало використала на свою користь пробіл у законодавстві України, у листі відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції (копію додаю) зазначила «Оскільки» жодним нормативно-правовим актом не регламентовано процедуру направлення повідомлення про скасування заповіту, таке повідомлення було направлене звичайним листом, тому будь які квитанції, чеки або інші поштові документи про відправлення листів у неї відсутні» таким чином для нотаріусів України відкрито спосіб шахрайства на законодавчому рівні, який використала нотаріус ОСОБА_2 у моєму випадку.

На вищевказані скарги відповідача до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо дій повивача - приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., відповідачу ОСОБА_1 були надані відповіді, а саме за № 13941/Б-738/15.6 від 07.03.2024 року; за № 38488/Б-2637/15.6 від 14.08.2024 року, оригінали яких знаходяться у відповідача, та в копіях були надані позивачу за її письмовим запитом.

Розгляд вищезгаданих скарг та перевірка дій позивача на предмет їх законності проводився Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Скарга відповідача, адресована Міністерству юстиції України, останнім на виконання п. 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 року № 357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 року за № 298/25075, була направлена для розгляду в межах компетенції до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зі змісту вищезгаданих відповідей за № 13941/Б-738/15.6 від 07.03.2024 року та за № 38488/Б-2637/15.6 від 14.08.2024 року вбачається, що за результатами розгляду скарг та проведеної перевірки, будь-яких ознак неправомірної діяльності приватного нотаріуса Коробець О.М. до відповідача ОСОБА_1 виявлено не було.

Відповідачу роз`яснено, що відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідач не скористалася можливістю оспорювати свої майнові права в суді, скасовувати/визнавати недійсними заяви матері від 05.09.2023 року про скасування заповітів в судовому порядку, подавати будь-які інші позови чи заяви.

У зв`язку із вказаним, позивач (приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М.) вважає, що стосовно її особи та діяльності відповідачем ОСОБА_1 поширено недостовірну інформацію, викладену у скарзі до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку із чим позивач звертається до Суду для захисту честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Нормативне положення даної конституційної норми є фундаментом для захисту честі, гідності та ділової репутації.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1 – 2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, позивач в позові стверджує, працюючи приватним нотаріусом в Харківському (кол. Дергачівському) районному нотаріальному окрузі Харківської області з 1999 року по теперішній час, підтверджує, що дійсно знайома особисто з керівниками та працівниками будь-якої установи та організації на території нотаріального округу, яка безпосередньо може бути хоч якимось чином пов`язана із вчиненням нею нотаріальних дій (надання необхідних довідок, витягів, відповідей на її запити, будь-яких документів, необхідних для вчинення нею договорів відчуження, оформлення спадщини та інше).

ОСОБА_5 (дружина сина спадкодавиці) не є винятком. Вже тривалий час вона займає посаду керівника ТОВ "Проектувальника" (архітектурні, проектні, землевпорядні, геодезичні роботи, кадастрові номери на земельні ділянки, оцінка нерухомості), яка надає необхідні довідки, витяги, технічну документацію. Виходячи з цього, позивач не заперечує, що дійсно знайома з ОСОБА_5 , і між ними дійсно склалися суто ділові стосунки, які ніяким чином не виходять за рамки її нотаріальної діяльності. Відносини у сім`ї ОСОБА_5 позивача ніяким чином не стосуються. Інформація про відкриті кримінальні провадження чи винесені вироки із звинуваченням ОСОБА_5 у шахрайстві, у позивача відсутня.

Дана інформація не була спростована в судовому засіданні відповідачем.

Відповідно до ч. 4, 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України (435-15) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірна інформація — це відомості що не відповідають дійсності.

Недостовірною інформацією в контексті ст. 277 ЦК України можна вважати такі відомості: 1) що були розповсюджені за відсутності достовірних та належних доказів; 2) негативно впливають на честь, гідність та ділову репутацію особи; 3) щодо них не сплив строк позовної давності, встановлений п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, та відсутні поважні причини для поновлення такого строку.

Відсутність хоча б одного із вищенаведених елементів позбавляє особу права посилатись на те, що негативна інформація, поширена про неї, є недостовірною. Кожен з цих елементів недостовірної інформації потребує окремого доказування у позовній заяві.

Так, у скарзі до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (поданій в лютому 2024 року) відповідач стверджує, що заяви її матері про скасування складених нею заповітів на ім`я доньки (відповідача) відсутні та взагалі ніколи не існували. Однак, таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 05.09.2023 року звернулася до позивача з проханням про скасування складених нею на ім`я доньки заповітів, що підтверджується доданими до позову копіями нотаріально завірених заяв ОСОБА_3 від 05.09.2023 року за реєстровим № 2032 та реєстровим № 2033. У скарзі до Міністерства юстиції України (поданій в липні 2024 року) відповідач стверджує, що її мати ОСОБА_3 з 2017 року хворіла на деменцію, мала глибокий розлад психічного здоров`я, вже зовсім нічого не усвідомлювала, не пам`ятала, не розуміла, а відтак не могла в силу зазначеного стану здоров`я розуміти значення та наслідки складених нею заяв про скасування заповітів. Відповідач стверджує, що позивач у змові з рідним братом відповідача та його дружиною, з використанням шахрайської схеми шляхом здійснення незаконної нотаріальної дії по скасуванню заповітів, допомогла брату відповідача привласнити належну їй спадщину.

Вказані твердження відповідача також не відповідають дійсності та є неправдивими. Так, згідно довідки про причину смерті (до форми № 106/о № 15) від 16.11.2023 року ОСОБА_3 померла у віці 86 років ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність. Атеросклеротична хвороба серця. Згідно Висновку за результатами клініко-експертної оцінки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дергачівської міської ради Харківської області від 18.07.2024 року № 01-15/453 ОСОБА_3 перебувала під наглядом сімейного лікаря з 2010 року, а під час активних військових дій та обмежених можливостей ЗОЗ лікар здійснював виїзди з метою огляду ОСОБА_3 один-два рази на рік. Надання медичної допомоги відповідає уніфікованому та локальному клінічному протоколу, та наказу МОЗ України № 504 від 19.03.2018 року «Про затвердження порядку надання первинної медичної допомоги». Підтверджено, що діагноз було встановлено вірно, призначено лікування відповідно поліморбідної патології та клінічного стану хворої. Вся медична документація велась відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», поодинокі русизми. ЗОЗ надано до КЕК застарілі протоколи, разом з тим, лікування велося відповідно до актуальних протоколів.

Тобто, наданими письмовими доказами підтверджується, що за життя спадкодавиці ОСОБА_3 не було встановлено жодного психічного розладу, деменції, які б унеможливлювали чи перешкоджали їй розуміти та усвідомлювати значення своїх дій та їх наслідки. Позивач зазначає, що незважаючи на похилий вік ОСОБА_3 , подаючи заяви про скасування заповітів, повністю розуміла значення своїх дій, чітко і усвідомлено відповідала на питання позивача стосовно причини скасування заповітів. ОСОБА_3 була засмучена, що її донька - ОСОБА_1 (відповідач), на яку вона залишила заповіт, у зв`язку з воєнними діями, виїхала з місця проживання в евакуацію до більш безпечного місця, а її залишила одну. Це стало причиною, яка спонукала ОСОБА_3 скасувати зазначені вище заповіти. Робити нові заповіти вона не мала наміру. Відтак, відмовляти ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальних дій у позивача не було жодних підстав.

На підтвердження того, що ОСОБА_3 розуміла і усвідомлювала значення своїх дій, могла з власної волі складати заяви, подавати їх до уповноважених органів, до даного позову додані копія Заяви ОСОБА_3 про виплату пенсії або грошової допомоги від 14.04.2022 року із зазначенням власноручного підпису заявниці та копія Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.04.2022 року № 6311-7001085191, яка могла бути видана лише за особистим зверненням заявника ( ОСОБА_3 ).

Відповідач, шляхом направлення скарг, фактично не погоджується з волевиявленням своєї матері по скасуванню раніше складених заповітів.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В даному конкретному випадку відповідач ОСОБА_1 шляхом оприлюднення в скаргах до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управлінням, поширила недостовірну інформацію про позивача, яка порушує право останньої на повагу до гідності, честі та ділової репутації. Тобто, відповідач двічі поширила недостовірну інформацію про позивача.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають доведенню: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.

Так, судом варто зазначити, що поширення відповідачем відомостей щодо позивача, що не відповідають дійсності, негативно впливає на честь, гідність та ділову репутацію позивача – приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. Позивач з 1999 року по теперішній час працює приватним нотаріусом Харківського (кол. Дергачівського) районного нотаріального округу Харківської області, вона знайома практично всім керівникам та працівникам будь-якої установи та організації на території нотаріального округу, з якими співпрацює з питань, пов`язаних із вчиненням нею нотаріальних дій (надання необхідних довідок, витягів, відповідей на її запити, будь-яких документів, необхідних для вчинення нею договорів відчуження, оформлення спадщини та інше). За роки своєї праці позивач досягла авторитету, поваги серед населення, керівників, працівників будь-якої установи та організації на території нотаріального округу у зв`язку із здійсненням своєї діяльності. Так зазначає позивач, а відповідач не спростувала цю інформацію. Судом встановлено, що відповідач умисно принизила честь і гідність позивача, ділову репутацію позивача, висловивши своє твердження відносно позивача у скарзі від 22.07.2024 року до Міністерства юстиції України та у скарзі від 28.02.2024 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

Конституцією України в ст. 3 закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. А в силу ст.21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах.

У відповідності зі ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

У відповідності до глави 22 ЦК України до особистих немайнових прав включені, зокрема, право на повагу до гідності та честі (стаття 297) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299). Гідність та честь фізичної особи, її ділова репутація є недоторканими (згідно із частиною другою статті 297 та частиною першою статті 299 ЦК України).

В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, згідно з ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так як позивачем у судовому засіданні доведено поширення відносно нього відповідачем недостовірної інформації, що ображає його честь і гідність, що вказує на протиправну поведінку відповідача, яка призвела до душевних страждань позивача і заподіяння йому моральної шкоди, суд приходь до висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Поширення недостовірної інформації щодо позивача завдало позивачу моральних страждань, додаткових переживань, змусило позивача доводити необґрунтованість доводів відповідача.

Суду надано письмових доказів того, що на тлі психоемоційних переживань у позивача неодноразово, зокрема 28.02.2024 року та 26.07.2024 року, погіршувалося самопочуття, що підтверджується доданою Довідкою сімейного лікаря ОСОБА_8 від 19.08.2024 року.

Про вказані події знала велика кількість людей.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гривень, разом з тим суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди і стягнути на користь позивача 50 000,00 грн., враховуючи суть справи, надані докази.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривень 20 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 68 Конституції України, ст. ст. 16, 277, 297, 299 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 77, 81, 141, 175 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олени Миколаївни, інформацію, поширену ОСОБА_1 шляхом оприлюднення у скарзі від 22.07.2024 року до Міністерства юстиції України та у скарзі від 28.02.2024 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зобов`язавши ОСОБА_1 повідомити Міністерство юстиції України та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про ухвалене у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації рішення, відшкодування моральної шкоди та зобов`язавши ОСОБА_1 вибачитися перед ОСОБА_2 шляхом направлення їй відповідного письмового звернення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 20 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Решта судового збору покладається на позивача.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Калмикова Людмила Костянтинівна, адреса: 61001, м. Харків, вул. Дмитра Коцюбайла, 2, офіс 39.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 .

Головуючий: суддя О.В. Шишкін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua