Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №638/6038/26
Суддя: Рибальченко Л. М.
Справа № 638/6038/26
Провадження № 3/638/1664/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 березня 2026 року серії ВБА № 203829, 17 березня 2026 року о 10:30 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 влаштував сімейний скандал зі своєю матір`ю гр. ОСОБА_2 , нецензурно лаявся на її адресу, штовхав та вдарив її, чим вчинив насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, чим було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності не з`явився, про дату час та місце повідомлений.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тобто, ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, правом щодо надання пояснень з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення не скористався.
Приймаючи до уваги, що судом вживалися заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 в судове засідання, вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріал про адміністративне правопорушення дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 203829 від 17 березня 2026 року, постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Відповідно до положень ст.ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя Л.М. Рибальченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua