Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №401/42/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/42/25

Провадження № 2/401/86/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

з участю:

представник позивача Чирочка Н.В.,

представник відповідача Васечко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Світловодська в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чирочка Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Олексій Ігорович, до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2025 року представник позивача звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, згідно якою, з урахування заяви про зміну предмету позову, просить визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості транспортного засобу, автомобіля Toyota Corolla, 2014 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 212 051,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 квітня 2018 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають спільну доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із лютого 2023 року сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року шлюб між сторонами розірвано. За час перебування у шлюбі сторони набули спільне майно, зокрема нежитлове приміщення загальною площею 63,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбане на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2020 року, ринкова вартість якого згідно зі звітом про незалежну оцінку становить 502 020,00 грн., а також автомобіль Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, колір синій, VIN НОМЕР_2 , вартість якого згідно з довідкою про середню ринкову вартість транспортного засобу становить 606 270,00 грн. Після припинення сімейних відносин відповідач одноосібно користується нежитловим приміщенням, використовуючи його у підприємницькій діяльності, а також одноосібно користується вказаним автомобілем, обіцяючи компенсувати їй половину його ринкової вартості, однак станом на день звернення до суду такої компенсації не сплатив. У добровільному порядку спір про поділ майна між сторонами вирішити неможливо.

З огляду на викладене, з підстав ст. ст. 69, 70, 71 СК України, просить визнати за позивачем право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частини вартості транспортного засобу, автомобіля Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, колір синій, VIN НОМЕР_2 , у розмірі 303 135,00 грн. (а.с. 2-6)

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче засідання на 25 лютого 2025 року. (а.с. 33-34)

17 лютого 2025 року представником відповідача адвокатом Васечко О.І., подано відзив на позовну заяву, згідно якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що автомобіль Mazda CX-5, 2014 року випуску, не набувався сторонами у період шлюбу та не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка придбала його за власні кошти, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 1/2 частини його вартості є безпідставними. Щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач не заперечує факт його придбання у період шлюбу, однак зазначає, що приміщення передано в оренду ФОП ОСОБА_4 та використовується відповідачем для зберігання особистих речей, а тому визнання за позивачем права власності на 1/2 частку може порушити інтереси відповідача та третьої особи - орендаря. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с. 39-44)

Підготовче засідання, призначене на 25 лютого 2025 року, відкладено до 26 березня 2025 року за клопотанням представника відповідача та для надання часу представнику позивача та позивачу ознайомитися з відзивом на позовну заяву. (а.с. 57)

Підготовче засідання, призначене на 26 березня 2025 року, відкладено до 23 квітня 2025 року за клопотанням представника позивача. (а.с. 62)

23 квітня 2025 року представником відповідача - адвокатом Васечко О.І. подано до суду клопотання про поновлення процесуальних строків щодо долучення додаткових доказів. (а.с. 66-68)

23 квітня 2025 року представник позивача - адвокат Чирочка Н.В. подала до суду заяву про долучення додаткових доказів по справі та виклик свідків по справі. (а.с. 90, 98)

Протокольною ухвалою суду від 23 квітня 2025 року у підготовчому засіданні оголошено перерву для надання часу представнику позивача ознайомитися з доказами, поданими представником відповідача. (а.с. 99)

16 травня 2025 року представник позивача - адвокат Чирочка Н.В. подала до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить визнати за позивачем право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частини вартості транспортного засобу, автомобіля Toyota Corolla, 2014 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 212 051,50 грн.

Заява про зміну предмету позову обґрунтована тим, що після подання відповідачем відзиву позивачу стало відомо про належність спірного автомобіля Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, третій особі - ОСОБА_4 . Проте, вказаний транспортний засіб придбаний одразу після відчуження автомобіля Toyota Corolla, 2014 року випуску, який, на думку позивача, набутий подружжям за спільні кошти. Вказує, що кошти, отримані від продажу автомобіля Toyota Corolla, використані на придбання автомобіля Mazda CX-5, а не використані іншим чином в інтересах сім`ї. Посилаючись на положення ст. ст. 60, 63, 70, 71 СК України, ст. ст. 208, 218, 372 ЦК України, просить змінити предмет позову та визнати за позивачем право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частину вартості автомобіля Toyota Corolla, 2014 року випуску, у розмірі 212 051 грн 50 коп. (а.с. 102-103)

19 травня 2025 року представником відповідача - адвокатом Васечко О.І. подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить суд виділити позивачу за зустрічним позовом у приватну власність вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 394 840,00 грн. та стягнути з позивача за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 197 420,00 грн. Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно набуте сторонами у період шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності. Разом з тим позивач за зустрічним позовом зазначає, що вказане приміщення передане в оренду ФОП ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності, а також використовується для зберігання особистих речей. На думку позивача за зустрічним позовом, рівноцінний поділ спірного нежитлового приміщення в натурі є технічно неможливим, оскільки відповідно до технічної документації зазначене приміщення є цільним і має тільки один ввід електроенергії та один підвід водопостачання і водовідведення. Крім того, позивач за зустрічним позовом не погоджується з оцінкою вартості нерухомого майна, поданою первісним позивачем, вважаючи її завищеною. На підтвердження своєї позиції посилався на висновок експерта № 29-25 від 22 квітня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість нежитлового приміщення становить 394 840,00 грн. Враховуючи викладене, просить суд зустрічну позовну заяву задовольнити. (а.с. 112-116)

Підготовче засідання, призначене на 19 травня 2025 року, відкладено до 19 червня 2025 року за клопотаннями представників сторін. (а.с. 140)

30 травня 2025 року представником відповідача за первісним позовом - адвокатом Васечком О.І. подано відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що автомобіль Toyota Corolla, 2014 року випуску, набутий сторонами у період шлюбу та є спільним майном подружжя, однак його відчуження відбулося під час шлюбу за презумпцією згоди другого з подружжя. Вказує, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів того, що кошти, отримані від продажу транспортного засобу, використані відповідачем за первісним позовом виключно у власних інтересах чи не в інтересах сім`ї, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 1/2 вартості автомобіля є безпідставними. Щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач не заперечує, що воно придбане під час шлюбу, однак зазначає, що на час розгляду справи приміщення передане в оренду та використовується ним для особистих потреб. Посилається на те, що поділ приміщення в натурі є фактично неможливим з огляду на його технічні характеристики, зокрема наявність єдиних комунікацій та неможливість рівноцінного самостійного використання часток. Також зазначає, що надана позивачем оцінка майна є завищеною, натомість за висновком експерта від 22 квітня 2025 року вартість приміщення становить 394 840,00 грн. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог. (а.с. 144-147)

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року у судовому засіданні продовжено перерву у зв`язку з відсутністю позивача та представника позивача. (а.с. 151)

Ухвалою суду від 16 липня 2025 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву адвоката Васечка Олексія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Позовні заяви об`єднані в одне провадження. (а.с. 157-158)

31 липня 2025 року представником позивача за первісним позовом - адвокатом Чирочкою Н.В. подано відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , набуте сторонами у період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2020 року та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Вказує, що його загальна площа становить 63,7 кв. м, а доводи про неможливість спільного користування або поділу в натурі є недоведеними та не підтверджені належними доказами. Також зазначає, що спочатку відповідач користувався приміщенням одноособово, однак у подальшому позивач також почала ним користуватися та має намір продовжувати таке користування, у зв`язку з чим заперечує проти припинення її права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. (а.с. 167-170)

Підготовчі засідання, призначені на 30 вересня 2025 року та 28 жовтня 2025 року, відкладено до 16 грудня 2025 року за клопотанням представника відповідача. (а.с. 174, 180)

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду на 13 січня 2026 року. (а.с. 186-187)

Розгляд справи, призначений на 13 січня 2026 року, відкладено до 05 лютого 2026 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді, як члена колегії, під час розгляду кримінального провадження № 404/5432/14. (а.с. 190)

Розгляд справи, призначений на 05 лютого 2026 року, відкладено до 16 березня 2026 року у зв`язку з нестабільною роботою серверів "ІСС" та неможливістю фіксувати судове засідання технічними засобами. (а.с. 194)

Протокольною ухвалою суду від 16 березня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22 квітня 2026 року для повторного виклику свідка. (а.с. 201-202)

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні 16 березня 2026 року позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову. Зазначила, що у спільній власності сторін перебували нежитлове приміщення та транспортний засіб, автомобіль Toyota Corolla. Крім того, у користуванні сторін перебував транспортний засіб, автомобіль Mazda, який, як з`сувалося в ході розгляду даної справи, оформлений на сестру відповідача. Вказала, що автомобіль Toyota Corolla, 2014 року випуску, реалізовано в березні 2023 року, про що їй було відомо. Також повідомила, що разом із відповідачем обирали інший транспортний засіб. У травні 2023 року придбано автомобіль Mazda, однак їй не було відомо, що зазначений транспортний засіб оформлено на третю особу. Також, до розірвання шлюбу з відповідачем використовувала спільне нежитлове приміщення для надання послуг манікюру.

Представник позивача за первісним позовом адвокат Чирочка Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Васечко О.І. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив задовольнити зустрічний позов. Зазначив, що заявлена позивачем за первісним позовом сума стягнення не підтверджена належними доказами. Кошти, отримані від продажу транспортного засобу, відповідач використав в інтересах сім`ї. Також пояснив, що нежитлове приміщення передано в оренду сестрі відповідача - ОСОБА_4 . Грошові кошти на депозитний рахунок внесені не були.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка являється матір`ю позивача за первісним позовом, суду засвідчила, що нежитлове приміщення придбано сторонами у шлюбі, так само як і автомобіль Toyota Corolla. Після продажу автомобіля Toyota Corolla сторони придбали автомобіль Mazda. Лише після розірвання шлюбу стало відомо, що автомобіль Mazda оформлений на сестру відповідача. Зазначила, що використовує нежитлове приміщення, яке є предметом спору, для здійснення діяльності перукаря. У цьому ж приміщенні зберігаються речі її доньки, які нею використовуються для надання послуг манікюру. Після продажу автомобіля Toyota Corolla подружжя будь-яких коштовних придбань не здійснювало. Автомобіль Mazda використовувався подружжям як власний транспортний засіб.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , суду засвідчила, що знайома з сім`єю ОСОБА_7 з 2022 року та товаришує з ОСОБА_8 . Під час шлюбу ОСОБА_9 здійснив заміну автомобіля та придбано автомобіль Mazda. Автомобілем Mazda в її присутності користувався ОСОБА_9 . ОСОБА_8 була її майстром манікюру та здійснювала свою діяльність у спільному з ОСОБА_10 нежитловому приміщенні, яке було поділено на дві частини. ОСОБА_8 повідомляла, що саме за рахунок її заощаджень вони змогли придбати автомобіль Mazda, які вона додала до коштів, отриманих від продажу попереднього автомобіля. Придбання автомобіля Mazda сторони святкували разом сім`ями у неї вдома.

Суд, заслухавши позивача за первісним позовом, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем зареєстровано 28 квітня 2018 року Світловодським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . (а.с. 7)

Згідно із довідкою про склад сім`ї від 12 березня 2024 року, виданою Квартальним комітетом № 13, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживають з мамою, ОСОБА_5 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 10)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Світловодськ, Кіровоградська область, батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с. 12)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року у справі № 401/721/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 14-16)

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 368156069 від 01 березня 2024 року, ОСОБА_2 на праві власності належить приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2020 року. (а.с. 17-18)

Відповідно до Звіту про проведення незалежної оцінки від 23 грудня 2024 року, складеного ТОВ "ЕКСПЕРТБЮРО+": вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,7 м.кв., оціночна вартість об`єкта оцінки складає 502 020,00 грн. (а.с. 19-22)

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 01 березня 2024 року, автомобіль Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, колір синій, VIN НОМЕР_2 , об`єм (потужність) двигуна становить 2488 см3, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, повна маса - 2000 кг, дата першої реєстрації - 15 грудня 2021 року, дата останньої реєстрації транспортного засобу - 12 травня 2023 року, кількість власників - 3. (а.с. 23-24)

Відповідно до Довідки № 129 від 09 квітня 2024 року, виданою ТОВ "Агенція рішень-нерухомість" на запит адвоката Чирочки Н.В., середня вартість продажу в Україні, на дату надання цієї довідки, транспортного засобу марки Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, об`єм двигуна - 2488 см3, бензин (згідно "БЮЛЕТЕНЬ АВТОТОВАРОЗНАВЦЯ". Періодичний довідник. Випуск № 133, ІОЦ СЕУ, Київ, 2024 рік), складає 606 270,00 грн. (а.с. 25-26)

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб марки Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, колір синій, VIN НОМЕР_2 , об`єм двигуна - 2488 см3, повна маса - 2000 кг, маса без навантаження - 1615 кг. (а.с. 47)

Відповідно до договору купівлі-продажу вбудованого приміщення від 18 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Кіровоградської області Васильченком В.М., зареєстровано в реєстрі за № 529, ОСОБА_2 набув право власності на вбудоване приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 48-50)

Згідно із Висновком експерта № 29-25 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження вбудованого приміщення, складеного 22 квітня 2025 року судовим експертом Маківським М.В. за заявою ОСОБА_2 , ринкова вартість вбудованого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 становить 394 840,00 грн. (а.с. 71-87)

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Головного сервісного центру МВС від 21 березня 2025 року, дата операції - 08 листопада 2022 року, АТМ: Toyota Corolla, 1329, 2014 року випуску, № куз. НОМЕР_1 , 308 - перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ) (ТСЦ 3242), власник: ОСОБА_2 , право користування: 04 квітня 2023 року у ТСЦ 4841 на підставі договору купівлі-продажу № 21762/03/2023 від 01 квітня 2023 року, укладеного у СГ ТЗОВ "НОВУС-Н" вказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_11 . (а.с. 91-92)

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справи стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 10 березня 2025 року, автомобіль Toyota, модель Corolla, 2014 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , об`єм (потужність) двигуна становить 1329 см3, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, повна маса - 1760 кг, дата першої реєстрації - 15 березня 2014 року, дата останньої реєстрації транспортного засобу - 29 липня 2023 року, кількість власників - 4. (а.с. 93-94)

Відповідно до Довідки № 244 від 16 квітня 2025 року, виданою ТОВ "ЕКСПЕРТБЮРО+" на запит адвоката Чирочки Н.В., середня вартість продажу в Україні транспортного засобу Toyota Corolla, 2014 року випуску, двигун об`ємом 1329 см.куб., тип палива - бензин (згідно довідника "БЮЛЕТЕНЬ АВТОТОВАРОЗНАВЦЯ". Періодичний довідник. Випуск № 133, ІОЦ СЕУ, Київ), складає 10 300,00 доларів США, що еквівалентно сумі 424 103,00 грн. за курсом НБУ. (а.с. 95)

Згідно із договором № 1/12 оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2024 року, між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Орендоване приміщення складається із приміщень, позначених у технічному паспорті під № 4, площею 36,4 м2; приміщення під № 5, площею 1,0 м2; приміщення під № 6, площею 2,4 м2; приміщення під № 7, площею 2,4 м2. Загальна площа орендованого приміщення складає 42,2 м2. Строк, на який орендується приміщення, становить 35 календарних місяців від дати підписання договору. Розмір місячної орендної платні становить 300,00 грн. на місяць. (а.с. 121-122, 123-124)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ.

Частини 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. ст. 69-70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, а також земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Отже, норми статей 57-60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Водночас, законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року по справі № 6-1109цс15 під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток подружжя, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 статті 364 ЦК України). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, якщо таке майно існує.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс2) вказано, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте в шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту. За обставинами справи іншого майна, яке підлягало б поділу, сторони не мали.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21 грудня 2007 року, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , придбане в період шлюбу сторін та зареєстроване за відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що дане нежитлове приміщення відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу шляхом визнання за позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 права власності на 1/2 нежитлового приміщення.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування статті 71, статті 365 ЦК України суд визначає ідеальні частки подружжя в майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, якщо один із подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій. При цьому визнання права на ідеальну частку у майні без його виділу в натурі є поділом майна подружжя у розумінні частини першої статті 71 СК України (постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 691/1240/18).

Щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості транспортного засобу, автомобіля Mazda, модель CX-5, 2014 року випуску, колір синій, VIN НОМЕР_2 , у розмірі 303 135,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно із відповіді Головного сервісного центру МВС від 21 березня 2025 року, вказаний транспортний засіб 08 листопада 2022 року зареєстровано за відповідачем за первісним позовом. 04 квітня 2023 року зазначений автомобіль відчужено відповідачем за первісним позовом на підставі договору купівлі-продажу № 21762/03/2023 від 01 квітня 2023 року, тобто у період шлюбу.

Так, згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачені статтею 65 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Частина 1 статті 369 ЦК України визначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Зі змісту пунктів 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

При цьому, суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Частина 4 статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Таким чином, судом встановлено, що вказаний транспортний засіб, хоча і набутий у період шлюбу, проте і проданий сторонами в період перебування в шлюбі, належних доказів того, що виручені кошти від його продажу витрачені не в інтересах сім`ї, не надано, а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про часткове задоволення вимог первісного позову в частині визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні вимог за зустрічним позовом слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю та задоволенням позовних вимог за первісним позовом у частині визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 2 510,28 грн. (251 010, грн. х 100/554 145,00 грн. = 45,30 % х 5 541,45 грн. / 100 = 2 510,28 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 65, 69-71 СК України, ст. ст. 355, 364, 368, 369 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 92, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чирочка Наталія Вікторівна, до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 510 (дві тисячі п`ятсот десять) гривень 28 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Олексій Ігорович, до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_6 , виданий 04 червня 2018 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 03 січня 2003 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова