Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №387/466/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/466/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/146/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121100000015 від 21.01.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова середня, не одруженого, на утриманні має доньку 2010 року народження, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України, такий що не має судимості

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 20.01.2026 о 23 год. 12 хв., рухаючись на транспортному засобі марки «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Лесі Українки в місті Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, був зупинений за порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 працівниками поліції ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, а саме інспектором СРПП ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_6 та поліцейським СРПП ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції ОСОБА_7 , які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про Національну поліцію України» є службовими особами правоохоронного органу Національної поліції України.

Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом та мав ознаки наркотичного сп`яніння. Після чого поліцейським ОСОБА_6 було роз`яснено ОСОБА_4 що за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Розуміючи, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали та його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, перебуваючи біля будинку №4 по вулиці Лесі Українки в місті Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, усвідомлюючи відповідальність за скоєне ним адміністративне правопорушення, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пропозицію неправомірної вигоди службовій особі у виді грошових коштів, а саме працівникам поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які відповідно до примітки ст. 364 КК України , є службовими особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись у вищевказаному місці, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто працівнику поліції, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 20.01.2026 о 23 год. 34 хв. висловив працівнику поліції ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 гривень за укриття факту виявлення адміністративного правопорушення, з використанням наданого поліцейському службового становища, на що останній відповів категоричною відмовою. Продовжуючи свої неправомірні дії ОСОБА_4 о 23 год. 39 хв. звернувся з аналогічною пропозицією неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 гривень та 10 000 гривень до працівника поліції ОСОБА_7 , який також відповів категоричною відмовою.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті, визнав повністю, пояснив, що 20.01.2026 його товариш зі своєю дружиною попросили його завезти їх додому. Він був дуже втомлений та не хотів їхати, але зважаючи, що була пізня пора та не було транспорту, він погодився. По дорозі його зупинили працівники поліції у зв`язку з тим, що в автомобілі не горів правий стоп-сигнал. При спілкуванні з останніми в нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння так як він напередодні курив марихуану. Зрозумівши, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 2000 гривень. Коли останні відмовились, повторно запропонував неправомірну вигоду у розмірі 2000 гривень а потім 10 000 гривень. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому та зробив для себе певні висновки.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, проаналізувавши вище вказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України, як пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, має базову середню освіту, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю чи пенсіонером, має постійне місце проживання, відповідно до ст. 89 КК України, є таким, що не має судимості, у даному кримінальному провадженні здійснив донат на МОУ. Орган пробації, у досудовій доповіді від 24.04.2026 зазначив, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як високий. Рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як високий.

Поряд із тим, суд враховує пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин.

Так, відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.369 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, клопотань про його застосування не надходило, враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і дані про його особу, суд не вбачає підстав для його застосування.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 122, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази, а саме:

- DVD-диск де маються відефайли з фіксацією факту складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_4 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу - відсутні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_8