Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №341/422/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/422/26

Номер провадження 2/341/527/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., секретаря Габлей А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – Лисенко О.С. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 19.03.2023-100001097 від 19.03.2023 року в розмірі 9 168,01 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача посилається на те, що 19 березня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 19.03.2023-100001097. Позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн строком на 28 днів. Процентна ставка «Стандарт» - 1,5% за один день користування кредитом, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Процентна ставка «Економ» - 1,2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, в свої чергу, ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, не повернув грошові кошти, у зв`язку з чим у нього наявна заборгованість у розмірі 9 168,01 грн, яка складається з: 6 000,00 грн – сума заборгованості по тілу кредиту; 2 268,01 грн – сума заборгованості по процентах; 900,00 грн – сума заборгованості за комісією (пов`язаною з наданням кредиту). Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2026 року відкрито спрощене провадження по справі.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, в позовних вимогах просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відповідно до ст. ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа через систему «Електронний суд», а саме судової повістки, разом із позовною заявою та додатками до неї, яку прийняв відповідач 27 березня 2026 року. Відповідач не повідомив суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 19 березня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 19.03.2023-100001097, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору /а.с. 17-22/.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання одноразовим електронним ідентифікатором «Т227», відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, загальним строком на 28 днів, з терміном повернення до 15.04.2023 року.

Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована, 1,5 % за один день користування кредитом, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована 1,2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн.

Видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи iPay.ua 19.03.2023 року у розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за договором кредиту № 19.03.2023-100001097 /а.с.25/.

У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 9 168,01 грн, яка складається з: 6 000,00 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 2 268,01 грн – сума заборгованості по процентах, 900,00 грн – комісія за надання кредиту /а.с.32/.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом передбаченим статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону Україну «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом за основним боргом в розмірі 6 000,00 грн, за процентами в розмірі 2 268,01 грн.

Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 10 кредитного договору передбачено стягнення комісії за надання кредиту в сумі 900,00 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за кредитним договором в частині стягнення з відповідача комісії задоволенню не підлягають.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надав, а також не надав доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість на користь ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 19.03.2023-100001097 в розмірі 8 268,01 грн, з яких: 6 000,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 2 268,01 грн – сума заборгованості за процентами.

Оскільки позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 401, 00 грн, виходячи з розрахунку: 8 268,01 грн (розмір задоволених позовних вимог)*2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) /9 168,01 грн (розмір заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) суму заборгованості за кредитним договором № 19.03.2023-100001097 від 19 березня 2023 року в розмірі 8 268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 01 копійка), з яких: 6 000,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 2 268,01 грн – сума заборгованості по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 401 (дві тисячі чотириста одна гривня 00 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 30.04.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА