Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №607/3089/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2026 Справа №607/3089/26 Провадження №1-кп/607/1210/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211040000075 від 09.01.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, які він не відбув,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.

Проте, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки та права як громадянина України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Встановлено, що 04.01.2026 близько 21:39 у раніше судимого за злочини проти власності ОСОБА_3 , який перебував по вулиці Липова, будинок №2 у м. Тернополі, повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , 04.01.2026 близько 21:39 перебуваючи по вулиці Липова, будинок №2 у м. Тернополі, переконався, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом пошкодження водомату «Euro Voda», викрав купюроприймач торгівельної марки Cash Code, моделі MVU-1024 12V DC, вартістю 4999,67 гривень та грошові кошти в сумі 3567 гривень, які знаходились у водоматі «Euro Voda», які належать ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_6 , розпорядився викраденим купюроприймачем торгівельної марки Cash Code, моделі MVU-1024 12V DC, вартістю 4999,67 гривень та грошовими кошами в сумі 3567 гривень на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 8566,67 гривень.

Окрім цього, 04.01.2026 близько 23:22 у ОСОБА_3 , який перебував поблизу будинку №5 по вулиці Генерала Мирона Тарнавського у м. Тернополі, повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , 04.01.2026 близько 23:22 перебуваючи поблизу будинку №5 по вулиці Генерала Мирона Тарнавського у м. Тернополі, переконався, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, повторно, таємно, шляхом пошкодження водомату «Джерельна Плюс» викрав грошові кошти в сумі 3917 гривень, які належать ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_6 , розпорядився викраденими грошовими кошти в сумі 3917 гривень на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3917 гривень.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.4 ст. 185 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 08.09.2025 у справі № 607/17990/25 у вигляді 200 годин громадських робіт, що відповідає 25 дням позбавлення волі, та визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді 5 років 25 днів позбавлення волі.

Також просив стягнути із обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз та визначити долю речових доказів.

3. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, заявив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Повідомив, що обставини, викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.

На підставі ст. 63 Конституції України, відмовився надавати показання по суті провадження

Захисник – адвокат ОСОБА_5 просила врахувати молодий вік обвинуваченого та застосувати мінімально можливе покарання.

4. Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився.

Подав на адресу суду заяву, у якій просив провести судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні без його участі.(а.м.к.п. 18).

5. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

6. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушень та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.

7. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, покарання не відбув, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом із тим, враховуючи відсутність обставин, які б обтяжували покарання, визнання вини та щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 мінімальний строк обраного виду покарання.

Окрім того судом встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2025, справа №607/17990/25, ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, які він не відбув.

Згідно ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У відповідності до ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_3 слід застосувати ст. 71 КК України та до покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2025, справа №607/17990/25 у вигляді 200 годин громадських робіт.

Згідно п.п. г п. 1 ч.1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом з 10.02.2026 по 30.03.2026.

Також з ОСОБА_3 необхідно стягнути процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2026, у справі №607/1003/26, слід скасувати.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2025, справа №607/17990/25 у вигляді 200 годин громадських робіт, що згідно п.п. г п. 1 ч.1 ст. 72 КК України відповідає 25 дням позбавлення волі та призначити ОСОБА_3 до остаточного відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 25 (двадцять п`ять) днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

У строк відбування покарання строк ОСОБА_3 зарахувати термін перебування під цілодобовим домашнім арештом з 10.02.2026 по 30.03.2026, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, тобто 16 днів позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави з відповідним призначенням платежів процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертиз на суму 8468,30 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень тридцять копійок).

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2026, у справі №607/1003/26 – скасувати.

Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили, а саме:

- куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани світло-зеленого кольору та взуття, а саме берці коричневого кольору, що згідно квитанції №016561 зберігаються у камері зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області – повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1