Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №450/1225/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №450/1225/26

Суддя: Данилів Є. О.

Справа № 450/1225/26 Провадження № 3/450/1020/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

в період часу 19.02.2026 – 06.03.2026 р. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання АДРЕСА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків по вихованню та навчанню, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в 7-Б класі, що полягає в тому, що за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 55-Б в приміщенні СЗШ № 36 учениця ОСОБА_2 систематично порушує правила поведінки під час уроків, зокрема постійно відволікається на мобільний телефон, демонструє байдуже ставлення до навчального процесу, чим заважає іншим учням здобувати освіту. На неодноразові зауваження вчителів та класного керівника не реагує, виявляє неповагу. Так, 27.02.2026 р. близько 14 год. 20 хв. публічно в присутності інших дітей, на уроці біології вживала нецензурну лексику до вчителя ОСОБА_3 та класного керівника ОСОБА_4 , чим порушила громадський порядок та образила честь та гідність учителів. Такі дії є проявом дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, що виразилося у злісній неповазі до суспільних норм моралі, супроводжувалося навмисними діями, які порушили спокій та порядок у СЗШ № 36. Тому, гр. ОСОБА_1 будучи матір`ю малолітньої, своїми діями ухилилася від виконання передбачених законом батьківських обов`язків, чим порушила вимоги п. 1 п. 2 ст. 150 СКУ та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому заперечила і пояснила, що у вищевказаному винні педагоги, бо не виконують свої обов`язки належним чином.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 1 статті 184 КУпАП встановлює відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 134706 від 06.03.2026 року, письмового пояснення класного керівника ОСОБА_4 від 27.02.2026 року та від 04.03.2026 року, поясненнями вчителя ОСОБА_3 від 02.03.2026 року, поясненнями класного керівника ОСОБА_5 від 06.03.2026 року, іншими матеріалами справи.

ЄСПЛ у справі «Гайдашевський проти України» визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини, оскільки здійснюючи пошук доказів та засуджуючи заявника на їх підставі, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді.

ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інші покликання адмінправопорушника ОСОБА_1 не спростовують факту вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КупАП.

У рішенні в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява 49684.99 від 27.09.2001) (п. 30), ЄСПЛ відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент…».

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 яка будучи матір`ю неповнолітньої доньки, ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідного виховання дитини, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Є. О. Данилів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua