Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №450/4028/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4028/25 Провадження № 3-в/450/9/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., за участю заявника: ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню та припинення виконання стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2025 року у справі № 450/4028/25, провадження № 3/450/2220/25, постановлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, з оплатним вилученням транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.

11.03.2026 року ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву в порядку ст. 304 КУпАП, в якій просить суд постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2025 у справі № 450/4028/25, в частині накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати такою, що не підлягає виконанню; припинити виконання стягнення на підставі постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2025 у справі № 450/4028/25, в частині накладення стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 визнати такою, що не підлягає виконанню.

Вказане обґрунтовує тим, що про існування зазначеного рішення суду ОСОБА_5 стало відомо лише 06.03.2026 року під час звернення до приватного нотаріуса з метою укладення правочину щодо нерухомого майна. ОСОБА_5 є законним власником транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим 17.09.2025 року, тобто ще до моменту ухвалення судом постанови, про яку йдеться вище. Отже, транспортний засіб, щодо якого судом було застосовано адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення, належить іншій особі, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності, не була учасником розгляду справи та не мала можливості захистити свої права та законні інтереси під час судового розгляду. Таким чином, суд, ухвалюючи постанову про оплатне вилучення майна, не перевірив належним чином питання права власності на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим допустив істотне порушення прав особи, яка є добросовісним власником зазначеного майна. За таких обставин виконання постанови суду в частині оплатного вилучення транспортного засобу фактично призведе до незаконного позбавлення ОСОБА_5 права власності на належне їй майно, що суперечить принципам справедливого судового розгляду, гарантіям захисту права приватної власності та положенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням наведеного, постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2025 року у справі № 450/4028/25 в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , не підлягає виконанню, оскільки порушує права законного власника майна, який не є суб`єктом адміністративної відповідальності у даній справі.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, з підстав викладених у ній, просила задоволити.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровував.

Дослідивши заяву, доводи заявниці, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (Далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 246 КУпАП).

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ст. 304 КУпАП визначає, що питання пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом, який виніс таку постанову.

Відповідно до долученої заявницею ОСОБА_1 копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 17.09.2025 року, автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Проте, як встановлено судом, 30.08.2025 року відносно ОСОБА_2 складений протокол (серія ЕПР1 № 438135) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у зв`язку з тим, що останній 29.08.2025 року о 20 год. 40 хв., в м. Пустомити, вул. Шевченка, 89 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку у Кабінеті освідчення водія КНП ЛОР м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, висновок лікаря-нарколога № 001781 від 29.08.2025 року, правопорушення вчинено повторно протягом року, від керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.

Із змісту постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2025 року та матеріалів справи № 450/4028/25 вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438135 від 30.08.2025 року, в графі належність транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 , вказано ОСОБА_2 , тобто особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, згідно з наявною в матеріалах справи відповіддю адміністратора ТСЦ № 4649 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Віри Хоми на запит від 25.08.2025 року № 272706-2025 «Про надання інформації», відповідно до якого станом на 02.09.2025 року за гр. ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2002 року випуску.

Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд звертає увагу заявниці на те, що на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та винесення постанови від 25.09.2025 року в матеріалах справи були наявні відомості про належність транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме ОСОБА_2 . Так, як зазначається вище, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438135 від 30.08.2025 року власником транспортного засобу зазначено ОСОБА_2 . Крім того, згідно з відповіддю ТСЦ № 4649 РСЦ ГСЦ МВС, станом на 02.09.2025 року вказаний транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_2 .

Будь-яких відомостей про відчуження автомобіля іншій особі, зокрема ОСОБА_1 , на час розгляду справи суду надано не було. ОСОБА_2 про зміну власника транспортного засобу суд не повідомляв та доказів такого відчуження не подавав.

За таких обставин суд на момент винесення постанови був позбавлений можливості встановити факт переходу права власності до іншої особи, оскільки всі наявні в матеріалах справи документи свідчили про належність автомобіля саме особі, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, підстав для визнання постанови суду в частині оплатного вилучення транспортного засобу такою, що не підлягає виконанню, суд не вбачає, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

За викладеним, керуючись ст. 304 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню та припинення виконання стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 450/4028/25, провадження № 3/450/2220/25 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І. І. Мельничук