Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №442/1048/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1048/26

Провадження №3/442/294/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 квітня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578027 від 28.01.2026, ОСОБА_1 28.01.2026 о 22 год 25 хв у м. Стебник по вул. Володимира Великого, 2, керував транспортним засобом марки Skoda fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Зі ст. 266 КУпАП ознайомлений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

На адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у даній справі. Зазначає, що з вищевказаним протоколом він не погоджується, свою вину не визнає, зважаючи на таке. Наркотичних засобів чи психотропних речовин він не вживав, у стані наркотичного сп`яніння не перебував, а обставини, викладені у протоколі, не відповідають фактичним даним. У протоколі вказано такі ознаки: звужені зіниці очей, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Ознаки наркотичного сп`яніння зазначені формально та не підтверджені належними доказами. Вищезгадані ознаки є загальними, суб`єктивними та можуть бути викликані різними причинами, зокрема, втомою, стресом, холодом, станом здоров`я, хвилюванням, недосипанням тощо. Працівником поліії не зазначено, яким саме чином ці ознаки були встановлені. Формальний опис ознак у протоколі не доводить перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Не підтверджено дотримання встановленого порядку направлення його на огляд. Крім того, працівники поліції фактично ввели його в оману щодо суті процесуальних дій та їх наслідків. Йому не було належним чином роз`яснено порядок проходження медичного огляду, наслідки відмови від такого огляду та значення підписання складених документів. Натомість, поліцейські повідомили йому, що всі свої пояснення він зможе надати вже безпосередньо в суді, фактично переконавши, що на цьому етапі детально пояснювати обставини не потрібно. За таких умов його дії не можуть розцінюватися як свідома, добровільна та однозначна відмова від проходження медичного огляду. Відмова має бути чіткою, усвідомленою та належним чином зафіксованою. Проте, докази такої відсутні. Вважає, що працівники поліції схилили його до пасивної поведінки, пояснивши, що всі питання він зможе вирішити в суді. Зважаючи на вищенаведене, сам факт складання протоколу не доводить ні перебування його у стані наркотичного сп`яніння, ні законності та належності фіксації нібито відмови від медичного огляду. Формальне зазначення у протоколі про роз`яснення прав не може автоматично підтверджувати, що йому було реально і зрозуміло роз`яснено право на захисника та надано можливість ним скористатися. Працівники поліції мали не лише формально вказати на права, а й забезпечити можливість їх практичної реалізації. Проте, йому не було запропоновано запросити адвоката, не було надано часу для зв`язку із захисником, не було роз`яснено, що він має право отримати правову допомогу до надання пояснень та підписання процесуальних документів. Лише повідомили, що всі пояснення він зможе надати вже у суді, чим фактично ввели його в оману щодо важливості надання пояснень і реалізації своїх прав на місці. Таке порушення є істотним, оскільки воно вплинуло на можливість належним чином захистити себе. Вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Зважаючи на вказане, просить суд задоволити подане клопотання.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі та зазначив, що 28.01.2026 їхав по вул. Володимира Великого у м. Стебник, правил дорожнього руху не порушував. Його зупинили працівники поліції. Останні вказали, що в нього червоні очі. Він пояснив, що в нього денні та нічні зміни на роботі, що відображається на його здоров`ї. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки та у медичному закладі, не назвавши будь-яких інших ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Він без вагань погодився. Він був тверезий, алкоголь та наркотичні засоби не вживав. Як наслідок, сів у службовий поліцейський автомобіль та вони поїхали у лікарню у м. Трускавець для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Працівник поліції перепитав його декілька разів чи він погоджується пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я чи відмовляється, на що він запитав про наслідки такої відмови. У свою чергу працівник поліції проігнорував таке запитання та лише сказав, що він має право пройти такий огляд або відмовитися. Тобто, працівник поліції ввів його в оману щодо його прав, не роз`яснивши наслідки відмови від проходження огляду. Ніхто із працівників поліції в його присутності не виписував йому направлення до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп?яніння.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне задоволити клопотання та закрити провадження у справі, зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки факт відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння чи перебування у такому стані, а й встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

У той же час, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 з явними ознаками накотичного сп`яніння.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 №28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

З відтвореного відеозапису встановлено, що такий не є безперервним, фіксація події ведеться не з початку зупинки транспортного засобу і не до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення, такі містять суперечливі відеофайли щодо підтвердження факту відмови водія від проходження медичного огляду, що унеможливлює беззаперечне встановлення усіх обставин справи та не спростовує доводи ОСОБА_1 .

Працівником поліції фактично не було оголошено ряду ознак наркотичного сп`яніння, при цьому, не вчинено жодних дій для їх встановлення.

У той же час, з відеозаписів вбачається відсутність у ОСОБА_1 тремтіння пальців рук чи інших ознак сп`яніння. Зокрема, на переконання судді, працівниками поліції не з`ясовано та не встановлено достатніх підстав для проведення огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд, який викладено у постанові 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

Отже, достатніх належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, матеріали справи не містять.

Тобто, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки не доводяться беззаперечними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 130, 247, 251, 266, 276, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження.

Суддя М.М. Грицай