Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №441/2606/25
Суддя: Ференц О. І.
441/2606/25 2/441/285/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
29.04.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Ференц О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької РДА Львівської області Якимчука Я.Б. про державну реєстрацію права власності за ним чотирьох земельних ділянок площами відповідно 0.25 га, 0.2066 га, 0.1373 га та 0.1278 га. Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем за заповітом вищевказаних земельних ділянок після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв у встановленому законом порядку, однак, оскільки Державний акт на ці земельні ділянки був старого зразка, він звернувся до державного реєстратора Якимчука Я.Б. для внесення відомостей про них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Вказане можливе за заявами спадкоємців на підставі Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127. Отримавши Витяги з державного реєстру прав власності на нерухоме, у 2025 році подав їх державному нотаріусу для оформлення спадщини, однак нотаріус виявив грубу помилку у таких документах, а саме - власником вищевказаних земельних ділянок вказано його, а не спадкодавця ОСОБА_2 , що унеможливлює на сьогодні належне прийняття ним спадщини. Він одразу ж звернувся до ЦНАП Дрогобицької РДА із заявою про скасування даних реєстраційних дій, однак листом від 24.09.2025 року його повідомлено, що скасувати реєстрацію вказаних земельних ділянок неможливо, оскільки державному реєстратору Якимчуку Я.Б. заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а іншого реєстратора у Дрогобицькій РДА немає. Західне міжрегіональне управління МЮУ роз`яснило йому, що скасувати державну реєстрацію права власності на майно можливо лише в судовому порядку.
13.01.2026 року представник відповідача подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача. Позивач вказав відповідачем у цьому спорі Дрогобицьку РДА, керівником якої є ОСОБА_3 , який не вносив реєстраційні дані в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і не підписував оскаржувані чотири витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2021 року, які видані ОСОБА_1 . Відповідно до правової позиції ВП ВС від 05.07.2023 року, викладеної у справі № 910/15792/20, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Таким чином належним відповідачем у справі має бути завідувач сектору з питань державної реєстрації - державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Дрогобицької РДА Якимчук Ярослав Богданович, рішення якого оскаржуються. Однак згідно розпорядження Дрогобицької РДА № 23-К-1 від 08.10.2025 року «Про звільнення ОСОБА_4 » останнього звільнено за угодою сторін 09.10.2025 року. 27.04.2026 року представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався ще у 2021 році, однак до суду звернувся лише у 2025 році, пропустивши визначений ЦК України строк позовної давності.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Крім цього 04.03.2026 року представник позивача подала заяву, в якій просить у разі винесення судового рішення на користь позивача не стягувати з відповідача понесені судові витрати (а.с. 92).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 27.04.2026 року подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 056505 від 16.08.2001 належала земельна ділянка 0.7293 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на території с. Тулиголови Городоцького району Львівської області (а.с.15). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14). Згідно довідки Городоцької державної нотаріальної контори № 741/02-14 від 17.08.2021 року ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , спадкова справа заведена Городоцькою державною нотаріальною конторою за № 144/2015 та зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 57442813 (а.с.16).
ОСОБА_1 як спадкоємець майна ОСОБА_2 у 2021 році звернувся до державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області Якимчука Я.Б. із заявою про реєстрацію права власності на земельні ділянки, належні ОСОБА_2 , з метою їх подальшого спадкування у нотаріальному порядку.
26.08.2021 року ОСОБА_1 було видано чотири Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:
- № 272534187, згідно з яким ОСОБА_1 є власником в цілому земельної ділянки площею 0.25 га кадастровий номер 4620987900:09:001:0025, підстава для державної реєстрації - Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 056505 від 16.08.2001 року (а.с.23);
- № 272538324, згідно з яким ОСОБА_1 є власником в цілому земельної ділянки площею 0,2066 га кадастровий номер 4620987900:09:001:0026, підстава для державної реєстрації - Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 056505 від 16.08.2001 року (а.с.27);
- № 272528815, згідно з яким ОСОБА_1 є власником в цілому земельної ділянки площею 0.1373 га кадастровий номер 4620987900:10:000:0001, підстава для державної реєстрації - Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 056505 від 16.08.2001 року (а.с.31);
- № 272531826, згідно з яким ОСОБА_1 є власником в цілому земельної ділянки площею 0.1278 га кадастровий номер 4620987900:09:001:0024, підстава для державної реєстрації - Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 056505 від 16.08.2001 року (а.с.35).
18.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до голови Дрогобицької РДА із заявою про скасування реєстраційних дій державного реєстратора Якимчука Я.Б. через виявлені при реєстрації помилки (а.с.17-18). Листом від 24.09.2025 року начальник Дрогобицької районної військової адміністрації Кулиняк С. повідомив ОСОБА_1 , що державному реєстратору Дрогобицької РДА Якимчуку Я.Б. заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відтак він не має технічної можливості вчиняти будь-які дії у такому реєстрі (а.с.19).
Розпорядженням Дрогобицької районної військової адміністрації № 23-К-1 від 08.10.2025 року «Про звільнення ОСОБА_5 » ОСОБА_4 звільнено з посади завідувача сектору з питань державної реєстрації - державного реєстратора речових прав на нерухоме майно райдержадміністрації за угодою сторін з 09 жовтня 2025 року, частина 2 статті 86 Закону України «Про державну службу».
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію за ним чотирьох земельних ділянок, які фактично належать спадкодавцю, а не йому як спадкоємцю, оскільки за наявності таких записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно він не може належним чином оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року.
Згідно ст.4 Закону державній реєстрації серед іншого підлягають речові права на нерухоме майно. Організаційну систему державної реєстрації прав згідно ст.6 Закону становлять в тому числі державні реєстратори прав на нерухоме майно. Статтею 10 Закону саме на державного реєстратора покладено обов`язок встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Перелік документів, які необхідні для державної реєстрації речового права на нерухоме майно, передбачений у ст.27 Закону, серед них і свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, або їх дублікат (п.3 ч.1 ст.27).
Відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (в редакції постанови станом на момент прийняття рішень державним реєстратором про реєстрацію права власності), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
При цьому відповідно до п.66 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
З огляду на те, що позивач подавав заяву про державну реєстрацію права власності як спадкоємець майна ОСОБА_2 , власне і він був зазначений заявником у заявах, однак державний реєстратор Якимчук Я.Б. не перевірив відповідність поданих позивачем документів і за відсутності підстав для державної реєстрації за ним земельних ділянок вніс відповідні недостовірні відомості у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Щодо способів захисту варто зазначити наступне.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, з 16 січня 2020 року законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, що у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже, не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19 та від 26 травня 2021 року у справі № 204/3503/19 (провадження № 61-2162св21).
Відтак, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може бути належним способом захисту порушених прав позивача.
Оскільки порушення права позивача на прийняття у спадщину належних ОСОБА_2 земельних ділянок відбулось у результаті помилкової державної реєстрації права власності на таке майно за ним, а не за спадкодавцем, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 31.08.2021 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.
У пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, провадження № 61-13586 св 20.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги та скасування оспорюваних рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за позивачем.
При цьому безпідставними та необґрунтованими є заперечення представника відповідача в тій частині, що Дрогобицька районна державна адміністрація Львівської області не є належним відповідачем у справі, оскільки за дії звільненого реєстратора відповідальність несе суб`єкт державної реєстрації (в даному випадку районна державна адміністрація), який його наймав, оскільки він діяв від імені цієї установи. Згідно п. 1, 2 Положення про сектор з питань державної реєстрації Дрогобицької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації № 158 від 01.09.2021 року, сектор з питань державної реєстрації Дрогобицької районної державної адміністрації є структурним підрозділом Дрогобицької РДА, що утворюється головою районної державної адміністрації, сектор підпорядкований голові та заступнику голови районної державної адміністрації відповідно до розподілу функціональних обов`язків. Пунктом 8 цього Положення передбачено, що Сектор очолює завідувач сектору - державний реєстратор прав на нерухоме майно (прим. посада, яку обіймав ОСОБА_4 ), який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату райдержадміністрації в установленому законодавством порядку. Таким чином у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 з посади завідувача сектору з питань державної реєстрації - державного реєстратора речових прав на нерухоме майно райдержадміністрації, саме Дрогобицька районна державна адміністрація на сьогодні є належним відповідачем у справі з приводу оскарження рішень такого реєстратора.
Також відсутні правові підстави для застосування за клопотанням представника відповідача наслідків пропуску строку позовної давності до даних правовідносин, оскільки порушення законних прав позивача є триваючими в часі, поза тим п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
За клопотанням представника позивача судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0025, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, за індексним номером 60086702 від 31.08.2021 року та право власності на земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0025, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0.2066 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0026, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за індексним номером 60087120 від 31.08.2021 року та право власності на земельну ділянку площею 0.2066 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0026, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0.1373 га, кадастровий номер 4620987900:10:000:0001, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за індексним номером 60086022 від 31.08.2021 року та право власності на земельну ділянку площею 0.1373 га, кадастровий номер 4620987900:10:000:0001, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Скасувати рішення державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Якимчука Ярослава Богдановича про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0.1278 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0024, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за індексним номером 60086413 від 31.08.2021 року та право власності на земельну ділянку площею 0.1278 га, кадастровий номер 4620987900:09:001:0024, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Дрогобицька районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04056477, юридична адреса: 82100, м. Дрогобич, вул. 22-го Січня, 37 Львівська область, е-mail: office@drogobych?rda.gov.ua;
Третя особа: Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 26411516, юридична адреса: 81562, м. Комарно, вул. Січових Стрільців, 34 Львівський район Львівська область.
Головуючий О.І. Ференц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua