Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №317/1544/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1653/26

Провадження № 1-кп/317/393/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку провадження на підставі угод, матеріали кримінального провадження № 42024082060000079 від 26 листопада 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жовтневе Пологівського району Запорізької області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2024 приблизно о 16.00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у кварталі 28 Крутоярівського лісництва філії «Східний лісовий офіс» ДСПГП «Ліси України», в межах ентомологічного заказника місцевого значення «Урочище Олень», який належить до природно-заповідного фонду України та перебуває під особливою охороною держави, поблизу села Смоляне Запорізького району Запорізької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи передбаченого законом спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, використовуючи ручну бензопилу марки «Stihl» як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, незаконно здійснив порубку 2 (двох) дерев породи «акація» до ступеня припинення росту, з діаметром пнів 29 см та 21 см, відокремивши їх стовбури від коріння, чим заподіяв державі в особі ДСГП «Ліси України» матеріальну шкоду на суму 45 482,03 грн., що є істотною шкодою.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев на території природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду.

20.03.2026 між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 246 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України.

Суд, заслухавши думку прокурора, який вважає доцільним затвердити угоду, захисника, обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання і заявив, що цілком розуміє наслідки угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню та його слід визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Представником потерпілого Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_6 , надано письмову згоду прокурору на укладання угоди про визнання винуватості (а.с.38) та повідомлено, що сума матеріальної шкоди обвинуваченим сплачена в повному обсязі на стадії досудового розслідування (а.с.29).

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі вказані на суму 3565,60 грн. за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/108-25/28382-ТР від 30.12.2025, на суму 365,60 грн за проведення інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/108-26/459-ФХЕД. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України проведення експертиз здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України. Тому вказана сума за проведення експертиз не підлягає стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України, застосувавши спеціальну конфіскацію відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому ОСОБА_4 такий захід не обирався, тому у суду немає підстав для його застосування.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 20 березня 2026 року про визнання винуватості укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати винним обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

За ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, в період якого зобов`язати його повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись на реєстрацію та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_4 не застосовувати.

Витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, речовий доказ: бензопилу помаранчевого кольору «Stihl» - конфіскувати в дохід держави.

Речові докази: три зрізи деревини - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1