Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №309/347/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/347/26

Провадження № 2-о/309/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Хуст цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа – Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Ляшко Вікторія Олександрівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника, адвокат Перегінець О.Г., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що:

- ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки проживала у зареєстрованому шлюбі із останнім;

-при житті ОСОБА_3 володів на праві приватної власності будинком АДРЕСА_1 ;

-з метою отримання свідоцтва на право на спадщину заявниця ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса. Однак нотаріусом було встановлені розбіжності в імені та по-батькові померлого чоловіка в свідоцтві про одруження, де повне ім`я спадкодавця зазначено як: ОСОБА_3 , свідоцтві про право власності на житловий будинок, де його повне ім`я зазначено як: ОСОБА_3 та свідоцтві про смерть, де його повне ім`я зазначено: ОСОБА_3 ;

-у зв`язку із чим заявниця ОСОБА_1 не має можливості реалізувати своє право на спадщину як спадкоємець першої черги, яка була зареєстрована та проживала з спадкодавцем до дня смерті;

-звернулась до суду з заявою та просить: встановити факт, відповідно до якого: свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , видане 01.08.1977 року виконавчим комітетом Вишківської селищної ради на ім`я ОСОБА_3 , фактично видане та належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07.04.2026 до суду від представника заявника надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів – копії рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10.02.2026 по справі №309/346/26 /а.с.24-30/.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Перегінець О.Г. не з`явилися. Представник заявника Перегінець О.Г. подала до суду заяву, згідно якої заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити та просила розглянути справу в її відсутність та в відсутність заявниці /а.с.20/.

Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Ляшко Вікторія Олександрівна в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, згідно якого просила розглянути справу в її відсутність за наявними матеріалами у справі. Задоволення вимог заяви залишила на розсуд суду /а.с.22/.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність заявника, представника заявника та представника заінтересованої особи, без фіксування судового процесу.

Відповідно до ст.13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч.1 ст.76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст.83 ЦПК України - заявник, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст.15 ЦК України, ст.55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення; ч.1 ст.293 ЦПК України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника (юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети).

Метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права розпоряджатися належним їй майном та необхідний заявниці для оформлення особистих, спадкових та майнових прав для прийняття спадщини.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки підтверджується:

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.08.2025, згідно якого прізвище, ім`я та по-батькові спадкодавця зазначено « ОСОБА_3 »; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/;

-свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 20.04.1968, згідно якого ОСОБА_3 , 1943 р.н. та ОСОБА_4 , 1950 р.н., одружились ІНФОРМАЦІЯ_3 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище: « ОСОБА_5 » /а.с.7/;

-свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_3 від 01.08.1977, згідно якого ОСОБА_3 належить на праві особистої власності будинок АДРЕСА_2 /а.с.9/;

-довідкою, виданою Хустським державним підприємством техінвентаризації на ім`я ОСОБА_3 , згідно якої домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 /а.с.10/;

-довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні або будинку осіб на день смерті одного з них, виданою ЦНАП Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області №2234 від 27.10.2025, згідно якої на день смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з ним була зареєстрована та проживала, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.11/;

-рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 10.02.2026 по справі №309/346/26, яке згідно відомостей ЄДРСР набрало законної сили 13.03.2026 та яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як подружжя /а.с.27-30/.

Оцінивши обставини справи, на які заявниця послалася як на підставу своїх вимог, з`ясувавши відомості про встановлений факт та мету його встановлення, суд на підставі досліджених матеріалів справи встановив розбіжності у написанні по-батькові та імені померлого чоловіка заявниці у правовстановлюючому документі.

З огляду на вищевказане суд констатує, що заявниця правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту належності правовстановлюючого документу і на думку суду такі підстави встановлені в судовому засіданні, а тому, відповідно до ст.315 ЦПК України, дані вимоги слід задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтва на право власності на житловий будинок, АДРЕСА_2 , виданого 1 серпня 1977 року виконавчим комітетом Вишківської селищної ради депутатів трудящих « ОСОБА_3 ».

У відповідності до ч.7 ст.294 ЦПК України суд не вирішує питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 13, 81, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294 ч.3, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 /, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 /місце знаходження: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 /, заінтересована особа – Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Ляшко Вікторія Олександрівна /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця Добрянського, №1/37; РНОКПП невідомий/, про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтва на право власності на житловий будинок, АДРЕСА_2 , виданого 1 серпня 1977 року виконавчим комітетом Вишківської селищної ради депутатів трудящих « ОСОБА_3 ».

Повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.