Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №308/4862/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4862/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла із ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , за протоколом по адміністративне правопорушення складеного помічником начальника відділу - начальник групи АЮД ОСОБА_1 , відносно громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 204-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №002478Е від 19 березня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 , вчинив адміністративне правопорушення 19.03.2026 о 10:50, був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», на відстані 3000 метрів до державного кордону, на напрямку 260 прикордонного знаку, на околиці н.п. Оноківці, Ужгородського р-ну, Закарпатської обл., в межах прикордонної смуги, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991року. , тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Від адвоката Рекуш О.Р.- захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У клопотанні вказано на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП , оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону.

Іншими доказами не було підтверджено наміру ОСОБА_2 здійснити перетин Державного кордону України поза пунктами пропуску

На думку сторони захисту, одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів явно не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП .

Адміністративне обвинувачення ОСОБА_2 у цій справі ґрунтується на припущеннях, а відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_2 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Захисник просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, просить адміністративну справу розглядати за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 .

21.04.2026 від адвоката Рекуш О.Р., надійшли доповнення до клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, адвокат зазначає, що матеріали справи не містять відомостей, що місце, де було затримано ОСОБА_2 є не дозволеним для проходження людей; із Протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2026 року ЗхРУ №002478Е не вбачається які безпосередні дії вчинив ОСОБА_2 з метою здійснення спроби перетину державного кордону України, оскільки лише сам факт перебування його на відстані 3 000 метрів від лінії кордону не може свідчити про такий намір; протокол не містить жодних відомостей щодо дій, вчинених ОСОБА_2 , які б відповідали об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП ; відмова від послуг адвоката була складена у порушення вимог п. 9 Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за якою вона повинна була здійснена в присутності адвоката, призначеного центром безоплатної правничої допомоги; не надано доказів на підтвердження наведеному, зокрема щодо встановлення нібито намірів затриманої особи на незаконне перетинання ним ДКУ; ОСОБА_2 неофіційно працював в даному регіоні, виконуючи різноманітні, будівельні та ремонтні роботи та прямував до місця виконання роботи в одному із домогосподарств в н.п.Невицьке.

Адвокат зазначає, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП , підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Дану адміністративну справу адвокат просить розглядати за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 .

У судове засідання ОСОБА_2 та його захисник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

При цьому згідно клопотань захисника він просить справу розглянути за їх відсутності. Також матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 , про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення увину ОСОБА_2 , ставиться те, що він вчинив адміністративне правопорушення, а саме: 19.03.2026 о 10:50, був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», на відстані 3000 метрів до державного кордону, на напрямку 260 прикордонного знаку, на околиці н.п. Оноківці, Ужгородського р-ну, Закарпатської обл., в межах прикордонної смуги, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Разом із тим, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у протоколі про адміністративне затримання, а також у рапорті не вказано на конкретні дії вчинені ОСОБА_4 , що свідчили б про наявність у його діях складу інкримінованого йому правопорушення.

Так, вказана особа, згідно матеріалів справи була виявлена та затримана за 3000 м. до ДКУ, яким чином було встановлено, що він прямував саме до кордону та мав на меті незаконного перетнути ДКУ поза межами пропуску, з наявних у матеріалах справами доказах не зрозуміло.

При цьому згідно матеріалів справи, а саме схеми місця затримання правопорушника на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 19.03.2026 року, ОСОБА_2 затримано на автомобільній дорозі Ужгород-Львів, о 10 год. 50 хв. 19 березня 2026 року на околиці н.п. Оноківці на відстані 3000 метрів до державного кордону, на напрямку 260 прикордонного знаку.

Згідно рапорту старшого інспектора прикордонної служби відділення моніторингу оштаровки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ст. майстер сержанта ОСОБА_5 від 19 березня 2026 року, о 10 год. 50 хв. 19.03.2026 під час виконання завдань з охорони державного кордону виявив одну особу чоловічої статті, яка не змогла пояснити мету свого перебування в прикордонній смузі. В результаті проведених заходів правопорушника було затримано, на відстані 3000 метрів до державного кордону України. Дану особу ідентифіковано як громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав на меті здійснити спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в пішому порядку. Своїми діями громадянин порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

Суд вважає, що жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення за яким складено протокол не містять. Відсутні відео-, фото- з місця його затримання. У протоколах та рапорті працівника ДПСУ не зазначено які саме дії, з огляду на відстань та обставини його затримання свідчать про наявність у нього наміру незаконно перетнути ДКУ поза межами пункту пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Сам факт перебування особи за 3000 м. до державного кордону не може свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Адже протокол не містить доказів на підтвердження того, що ним вчинялися спроби на незаконний перетин кордону.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, які б переконливо свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_2 а, за ч. 1 ст.204-1 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_2 а, є недоведеною та не встановленою, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суддя вважає, що у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош