Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №305/192/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/192/26

Номер провадження 2/305/60/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01.05.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

встановив:

До суду 27.01.2026 надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 500 гривень на місяць на кожну дитину та на утримання дружини у розмірі 6 000 гривень щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку, у якому позивачка зазначає таке.

02.01.2019 у Рахівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області сторони уклали шлюб, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із позивачкою. В даний час позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Батько дітей відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дітей, разом з тим, є здоровим та працездатним, молодий за віком, має у власності автомобіль, офіційно працює за кордоном, отримує заробіну плату в розмірі приблизно 50 тис грн, тому зможе щомісячно сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 6 500 грн на кожну дитину та на утримання позивачки у розмірі 6 000 грн до досягнення молодшою дитиною трирічного віку.

Ухвалою від 29.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 02.03.2026, у зв`язку із неявкою відповідача відкладено на 23.03.2026.

05.03.2026 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що вимоги, викладені у позовній заяві, він визнає частково, а саме згоден на визначення аліментів на утримання дітей не у твердій грошовій сумі, а у частці від доходу, яку просить визначити у розмірі половини доходу із застосуванням мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до ч. 2 ст. 185 Сімейного кодексу України, а задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини просить відмовити.

Відзив мотивований тим, що відповідач офіційно не працевлаштований, постійного стабільного доходу не має, «перебивається» тимчасовими підробітками нерегулярного характеру, розмір доходів є нестабільним, майна не має. Твердження позивачки про отримання ним постійного доходу у розмірі близько 50 000 гривень на місяць та наявність транспортного засобу не підтверджені належними доказами.

Жодних доказів відповідачем до відзиву долучено не було.

Також, до відзиву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачці, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, а всупереч ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив поданий 04.03.2026 із порушенням визначеного судом п`ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (17.02.2026).

Судове засідання 23.03.2026 було відкладено на 21.04.2026 у зв`язку із відсутністю відомостей про направлення позивачці відзиву відповідачем, зобов`язано останнього надіслати такий позивачці, що зроблено не було.

Позивачка до суду не з`явилася, 13.03.2026 подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач до суду не з’ явився, повідомлявся належним чином.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 21.04.2026 суд провів розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08:20 год 01.05.2026.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 02.01.2019 у Рахівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про що того ж дня складено відповідний актовий запис за № 1, прізвище обох із подружжя після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 , що стверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.01.2019.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 03.06.2019, серії НОМЕР_3 від 14.04.2021, серії НОМЕР_4 від 14.10.2024, у шлюбі народились діти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем проживання позивачки, як вбачається з витягу з реєстру Великобичківської територіальної громади за № 2023/009782938 від 29.11.2023, є с. Косівська Поляна, буд. 1231.

Згідно з довідкою за № 380/10-18/6 від 20.01.2026, виданою старостою села Косівська Поляна, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 , проведеним депутатом Великобичківської селищної ради Ігнатюком П.В., констатовано, що позивачка проживає в АДРЕСА_2 у своєї матері ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі своїми трьома дітьми, умови проживання задовільні.

Інших доказів сторонами до суду не надано.

Разом з тим, судом із власної ініціативи відповідно до положень ч. 2 ст. 13 ЦПК України, з метою захисту малолітніх осіб, отримано відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до яких за відповідачем відсутня реєстрація транспортних засобів, а також із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи сторін за 2019 - 2026 роки.

За даними вказаного реєстру відповідач за вказаний період отримував доходи лише у 2024 році за кодом «127 - Інші доходи» від АТ «Райффайзен Банк», а позивачка отримувала:

- у 2019 році 3 528 грн стипендії, 123,48 грн інших доходів та 3 374,17 грн матеріальної допомоги;

- у 2021 році 5 107,69 грн соціальних виплат;

- у 2025 році з липня по грудень - соціальні виплати у розмірі по 3 132 грн щомісячно (всього - 18 792 грн);

- у 2026 році - соціальні виплати по 1 032 грн щомісячно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, ч. 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітніх дітей, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов`язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.

З інформації на сайті Міністерства фінансів України (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/) вбачається, що середня місячна заробітна плата в економіці України за січень 2026 року (новіші відомості на даний час відсутні) складає 27 975 грн.

Суд бере до уваги, що розмір аліментів, про стягнення яких просить позивачка (6 500 гривень на місяць), приблизно у чотири рази перевищує мінімальний їх розмір, який на час розгляду позову становить 1 408,50 грн на місяць для дитини віком до 6 років та 1 756 грн на місяць для дитини віком від 6 до 18 років, а мінімальний рекомендований розмір становить 2 817 грн та 3 512 грн відповідно.

За таких обставин, розмір аліментів, про який просить позивачка, буде становити для відповідача надмірний тягар та на переконання суду не є обґрунтованим.

Обов`язок утримувати дітей є однаковим як для матері, так і для батька, однак, позивачка не довела, що вона витрачає на утримання своїх дітей по 6 500 гривень щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, позов щодо стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі підлягає задоволенню частково.

Суд враховує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, достатнім для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, а максимальний розмір аліментів у позовному провадженні не передбачений.

Доказів на підтвердження наявності на утриманні відповідача дітей від іншого шлюбу (шлюбів) ним не надано, як і щодо розміру щомісячних доходів, витрат.

Тому, для забезпечення гармонійного розвитку дітей та однаковості участі у цьому обох батьків розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, визначається судом у розмірі 4 000 гривень на місяць, що перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів (2 817 грн у 2026 році).

Суд відхиляє доводи відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі половини доходу, оскільки з урахуванням відсутності у нього офіційного заробітку, розмір аліментів буде складати лише близько по 1,5 тис грн на кожну дитину на місяць, що явно недостатньо для їх утримання.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України), у даному випадку - з 27.01.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Що стосується вимог позивачки про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 СК України, бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність доказів про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, наявність невизначеного доходу.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд ураховує потреби позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку і потребує постійного материнського догляду, і двоє інших малолітніх дітей, щомісячний дохід позивачки у розмірі близько 1 тис грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 2026 рік 3 328 грн.

Також суд враховує можливості відповідача, зокрема, його працездатність, перебування за кордоном, та вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги в цій частині і стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 3 000 грн щомісячно до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наявних у матеріалах доказах.

Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дітьми, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у нього можливості сплачувати такі аліменти з наведених вище мотивів.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Позивачкою заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, перша з яких (про стягнення аліментів на утримання дітей) задоволена частково - на 4 000 грн із 6 500 грн (на 61,54%), тому з відповідача підлягає до стягнення 61,54% суми судового збору, від сплати якого позивачка звільнена, у розмірі 819,22 грн (1 331,20 грн * 0,6154).

Позовна вимога про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини також задоволена частково - на 3 000 грн із 6 000 грн (на 50%), тому з відповідача підлягає до стягнення 50% суми судового збору, від сплати якого позивачка звільнена, у розмірі 665,60 грн (1 331,20 грн * 0,5).

Загалом, із відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1 484,82 грн.

Керуючись статтями 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - дочок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27.01.2026 до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 3 000 гривень щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

В задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1 484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 82 копійки.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК