Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №522/1108/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1108/26-Е

Провадження № 2/522/5034/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Запольської А.М.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональна універсальна біржа «Александр-Н», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 28.01.2026 року через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 , який подано адвокатом Софронковою Надією Олександрівною, до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональна універсальна біржа «Александр-Н», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.11.1999 року на регіональній універсальній біржі «Александр-Н» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 , було укладено договір № Н/98-02154 купівлі-продажу нерухомого майна, об`єктом якого була квартира АДРЕСА_1 . Із дотриманням вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (чинний на час укладання договору купівлі-продажу), договір був зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю», реєстраційний номер Н/98-02154. Через відсутність нотаріального посвідчення договору позивач, маючи договір купівлі-продажу, не може в повному обсязі реалізувати своє права власності.

Матеріали позову суддя отримала 29.01.2026 року.

До суду 02.02.2026 року надійшла відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/3081 від 30.01.2026 року щодо місця реєстрації відповідачки, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрованою/знятою з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.

Зазначену відповідь суддя отримала 03.02.2026 року.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 23.03.2026 року.

У судове засідання 23.03.2026 року з`явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Софронкова Н.О. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою суд, враховуючи першу неявку відповідача та третьої особи, відклав розгляд справи на 28.04.2026 року для їх повторного виклику.

До суду 24.03.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Софронкової Н.О. надійшла заява про долучення доказів, згідно якої просила долучити до справи інформаційну довідку від 23.03.2026 року № 469431343.

До суду 10.04.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Софронкової Н.О. надійшла заява про долучення доказів, згідно якої просила долучити до справи довідку КП «БТІ» ОМР № 70246/04-04 від 07.04.2026 року.

У судове засідання 28.04.2026 року сторони не з`явилися, від представника ОСОБА_1 - адвоката Софронкової Н.О. надійшла заяву, в якій просила справу розглядати за відсутності сторони позивача.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 відзив та заяв по суті справи не надала, у судові засідання 23.03.2026 року та 28.04.2026 року була викликана через оголошення на веб-порталі судової влади України.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складання судового рішення є 30.04.2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.11.1999 року ОСОБА_1 уклала на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н» Договір № Н/98-02154 купівлі-продажу нерухомого майна, придбавши у ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 , квартиру АДРЕСА_1 .

З договору вбачається, що квартира належала ОСОБА_2 наступним чином: 1/2 частина - на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.09.1993 року, виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси 16.02.1994 року; 1/2 частина – на підставі Договору дарування, посвідченого Другою Одеською державною нотаріальною конторою 10.10.1996 року за реєстровим номером І-7039, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси 25.11.1996 року.

За ОСОБА_1 зазначений договір був зареєстрований в Одеському МБТІ та РОН 30.11.1999 року та вчинено реєстраційний запис за реєстровим номером 388 у реєстровій книзі 319пр на сторінці 113.

Суд оглянув оригінал договору купівлі-продажу від 26.11.1999 року № Н/98-02154, укладеного між сторонами на Регіональній універсальній біржі «Олександр-Н».

З відповіді КП «БТІ» Одеської міської ради № 70246/04-04 від 07.04.2026 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року, згідно із записом у реєстровій книзі, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за фізичною особою « ОСОБА_4 » (ПІБ вказане російською мовою, згідно із записом у реєстровій книзі), на підставі договору № Н/98-02154 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н» від 26.11.1999 року. Реєстраційний запис зроблено 30.11.1999 року за реєстровим номером 388 у реєстровій книзі 319пр на сторінці 113.

На теперішній час у позивача виникають проблеми через відсутність нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст. 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року по справі 522/50/16-ц погодився з судами нижчих інстанцій, що визнали дійсним договір купівлі-продажу, виходячи з того, що на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, крім норм Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), чинним був Закон України «Про товарну біржу», відповідно до статті 15 якого правочини, зареєстровані на біржі, надалі нотаріальному посвідченню не підлягали.

Тобто, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання цього договору на товарній біржі, а тому договір і не був нотаріально посвідчений.

При цьому, суд звертає увагу на те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 220 ЦК України (зокрема й в частині доведеності ухилення сторони від нотаріального посвідчення договору), який набрав чинності 01.01.2004 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу.

У свою чергу, ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

Таким чином, Договір № Н/98-02154 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , укладений 26.11.1999 року на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н» між продавцем ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 ; та покупцем ОСОБА_1 , підлягає визнанню дійсним.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст.ст. 1, 4, 5 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Суд вважає, що позивач позбавлений, з урахуванням викладених причин, розпорядитися належним йому майном, таким чином за результатами розгляду позову встановлено, що він є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 47 ЦК УРСР (у редакції 1963 року), ст.ст. 15, 16, 220, 319, 321, 328 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 48, 49, 76-81, 89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональна універсальна біржа «Александр-Н», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір № Н/98-02154 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 ; та ОСОБА_1 на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н» 26.11.1999 року, зареєстрований 30.11.1999 року у КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за реєстровим номером 388 у реєстровій книзі 319пр на сторінці 113.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 30.04.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.