Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №744/172/26 — Семенівський районний суд Чернігівської області

29.04.2026

Справа № 744/172/26

Провадження № 3/744/114/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Кекух А. А.,

за участі:

потерпілого ОСОБА_1 ,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого менеджером ВКП ТОВ ТОРГ «Сервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2026 року об 11 годині 30 хвилин на автодорозі по вулиці Прямій, біля будинку 115, в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ21061, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив наїзд на стоячий автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою не визнав та пояснив про те, що за обставин, які мали місце, він не міг проїхати повз автомобіль потерпілого ОСОБА_1 без не створюваного ним ризику, адже дорога була вкрита льодом та снігом, була сильна ожеледиця і сама дорога не посипалася піском чи іншими подібними засобами комунальними службами.

Опитаний у судовому засіданні як свідок потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, він керував автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER з причепом. Коли побачив автомобіль, як згодом вияснилося ОСОБА_2 , то зупинився на дорозі, прийнявши праворуч. Без зупинки транспортного засобу з`ясувати ситуацію було не можливо. У цей час ОСОБА_2 на своєму автомобілі, спочатку вживши заходів щодо зупинки, несподівано рушив вперед, не розрахував безпечну швидкість руху на даній ділянці дороги та не зважив на стан дороги, внаслідок чого увійшов в неконтрольований юз і в`їхав в його автомобіль.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі й диск для лазерних систем зчитування із файлами відеозаписів з місця події вважає, що вина ОСОБА_2 у справі доведена і його діяння правильно кваліфіковані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, котра передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вилиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Наведені доводи ОСОБА_2 у судовому засіданні суд оцінює критично та відхиляє їх з таких підстав.

По-перше, диспозиція пункту 13.1 Правил дорожнього руху прямо покладає на водія обов`язок враховувати дорожню обстановку - у тому числі стан дорожнього покриття та погодні умови саме під час вибору швидкості руху. Несприятливі погодні умови, ожеледиця, наявність снігу та льоду на проїзній частині не звільняють водія від обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху, а навпаки – вимагають від нього підвищеної уваги, обережності та обрання такої швидкості, яка з урахуванням конкретних дорожніх умов забезпечує постійний контроль над транспортним засобом. Сам факт виїзду водія на проїзну частину за вказаних погодних умов передбачає прийняття ним усіх ризиків, пов`язаних зі станом дороги, та обов`язок узгодити свої дії з реальною дорожньою обстановкою.

По-друге, з показань потерпілого ОСОБА_1 , які узгоджуються з іншими матеріалами справи, вбачається, що ОСОБА_2 первісно вжив заходів до зупинки керованого ним транспортного засобу, тобто мав об`єктивну можливість зупинитися та уникнути зіткнення, проте, попри стан дороги, який ним самим характеризується як небезпечний, продовжив рух уперед, не обравши безпечної швидкості. Саме внаслідок такого вибору швидкості автомобіль ВАЗ-21061 увійшов у некерований занос та вчинив наїзд на стоячий транспортний засіб потерпілого. Отже, дорожньо-транспортна пригода настала не через об`єктивну неможливість безпечного проїзду, а внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху щодо вибору безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки.

По-третє, посилання ОСОБА_2 на неналежне виконання комунальними службами своїх обов`язків з утримання дороги в належному стані не виключає його вини як водія транспортного засобу та не входить до предмета доказування у цій справі. Питання щодо відповідальності інших осіб за стан дорожнього покриття є предметом самостійного провадження і не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_2 про відсутність його вини суд розцінює як обрану ним позицію захисту, спрямовану на уникнення адміністративної відповідальності, яка спростовується поясненнями потерпілого та схемою ДТП (а.с.2) і фототаблицею (а.с.3).

Призначаючи адміністративне стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд ураховує характер учиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність поставлених до вини обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також не присутність пом`якшуючих відповідальність обставин.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки в його ситуації існували певні причини та умови, які сприяли вчиненню адміністративному правопорушенню, однак котрі він належним чином не врахував.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави, що становить 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами.

У разі несплати штрафу добровільно у п`ятнадцятиденний строк, обчислюваний за правилами ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови на підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь держави подвійний розмір штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або, у випадках, передбачених законом, прокурором до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Гнип