Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №757/12144/25-ц — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №757/12144/25-ц

Провадження №2/751/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

представнка відповідача Халімон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року до суду надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1254-0117 від 11.08.2023 у розмірі 35 000 грн, а також понесених судових витрат.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконує умови кредитного договору.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 16 грудня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.04.2026 від представника відповідача надійшов відзив, у якому просить відмовити в задоволені позовних вимог у частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 28 000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при подачі позову до суду просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1254-0117, за умовами якого останньому видано кредит в розмірі 7 000,00 грн строком на 300 днів до 05.06.2024, з базовим періодом 14 днів за стандартною процентною ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка – 2,50%; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 70 000 грн (а.с.11-23).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (пароля) А7527, про що свідчить розділ 13 договору – реквізити сторін.

У цей же день позивач перерахував на вказану відповідачем у розділі 13 Договору №1254-0117 картку №444111*8951 грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.24,25-26).

Із розрахунку заборгованості станом на 13.02.2025 убачається, що у позичальника ОСОБА_2 виникла заборгованість у розмірі 69 510 грн , яка складається з основного боргу – 7 000,00 грн, нарахованих відсотків – 62 510 грн (а.с.35-37). Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося з 11.08.2023 по 24.08.2024 за зниженою процентною ставкою – 2,50%, а з 25.08.2024 по 05.06.2024 за стандартною процентною ставкою 3,00 %, що відповідає кредитному договору.

Позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 34 510 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 000 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості за електронним договором про відкриття кредитної лінії від 11.08.2023 № 1254-0117 у сумі 35 000,00 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, суд вважає, що договір про відкриття кредитної лінії №1254-0117 від 11.08.2024, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора та є укладеним.

Підписавши кредитний договір відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Товариство свої зобов`язання виконало повністю та видало для відповідача кредит у встановленій договором сумі.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем кредитним договором суд виходить з такого.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 11.08.2023 по 05.06.2024, розмір яких становить 62 510 грн, оскільки такий зроблений відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та в межах норм чинного законодавства.

Однак, на підставі вище зазначеного, суд вважає, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Договором за період з 11.08.2023 по 24.08.2023 (14 днів) становить 2 450 грн (7 000 грн тіло кредиту х 2,5% х 14 днів).

Також розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Договором за період з 25.08.2023 по 23.12.2023 (133 дні) становить 25 200 грн (7 000 грн тіло кредиту х 3 % х 120 дні).

Розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Договором за період з 24.12.2023 по 22.04.2024 (120 дні) становить 21 000 грн (7 000 грн тіло кредиту х 2,50 % х 120 дні).

Та розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Договором за період з 23.04.2024 по 05.06.2024 (43 дні) становить 4 515 грн (7 000 грн тіло кредиту х 1,5 % х 43 дні)

Відтак загальний розмір відсотків за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №1257-0117 від 11.08.2023 за період з 11.08.2023 по 05.06.2024 становить 53 165 грн, при цьому враховуючи пред`явлені позивачем позовні вимоги з відповідача слід стягнути відсотки за користування кредитними коштами в заявленому позивачем розмірі 28 000 грн.

Відповідач кредитні кошти за договором отримав, проте не виконав свій обов`язок щодо повернення кредиту, сплати процентів, чим порушив вимоги, встановлені кредитним договором, а відтак позивач має право вимагати стягнення з відповідача суми кредиту та відсотків за користування ним.

У зв`язку з вищевикладеним суд знаходить підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 000 грн, яка складається яка складається з основного боргу – 7 000,00 грн, нарахованих відсотків – 28 000 грн.

Щодо твердження представника відповідача у відзиві, то суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема умовами укладеного між сторонами кредитного договору, розрахунком заборгованості та вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що нарахування відсотків здійснювалося у межах погоджених сторонами умов договору та з урахуванням обмежень, передбачених Законом України «Про споживче кредитування». При цьому позивачем заявлено до стягнення лише частину нарахованих відсотків у розмірі 28 000 грн, що є меншим за фактично нараховану суму та не перевищує граничних розмірів, визначених законом.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності нарахування відсотків або їх сплати, а також не спростовано розрахунок заборгованості, наданий позивачем, у зв`язку з чим доводи відзиву є такими, що ґрунтуються лише на припущеннях та не можуть бути покладені судом в основу рішення.

Також суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків, оскільки чинне цивільне законодавство не містить жодних правових норм, які би обмежували можливість стягнення відсотків за спосживчим кредитом під час дії воєнного стану (на відміну від неустойки, заробона на стягнення якої за споживчими кредитами дійсно існує на час дії воєнного стану та визначена Цивільним кодексом України).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази у їх сукупності та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 28 000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Ухвалив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1254-0117 від 11.08.2023 в розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп, що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 7 000 грн; заборгованості за процентами 28 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульв. Лесі України, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598)

Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя А. О. Діденко