Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №487/4294/22 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4294/22

Провадження № 1-кп/487/282/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022152030001694 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий: 07.06.2019 Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці; 27.08.2019 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту строком на 1 місяць; 26.09.2019 Волноваським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 24.03.2022 умовно-достроково, невідбута частина покарання - 1 рік 1 місяць 17 днів; 15.04.2026 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 та ст. 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

07.10.2022 близько 19:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану, перебував біля будинку, розташованого в м. Миколаєві по вул. Гененрала Карпенка 3, де побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка в той час тримала в руках мобільний телефон марки «Oukitel» моделі «С2 Pro 2/16 GB Gold», та у нього виник злочинний, корисливий умисел, направлений на повторне відкрите викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, ОСОБА_3 вихопив з рук ОСОБА_7 мобільний телефон та усвідомлюючи, що його злочинні дії є явними для потерпілої, утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 358 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, у вчиненні якого визнається винним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що 07.10.2022 у вечірній час він знаходився у парку «Ліски» в м. Миколаєві, де біля будинку №3 по вул. Г. Карпенка, побачив жінку, яка тримала у руках телефон. Він вихопив з рук жінки телефон та втік. Марку телефону не пам`ятає, пам`ятає, що телефон був китайський. Після цього він зустрів свого знайомого ОСОБА_8 та разом з ним продав телефон їх спільним знайомим. В скоєному кається, просить призначити мінімальне покарання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що восени 2022 року на вул. Бутоми в м. Миколаєві він випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , який попросив його допомогти продати телефон. Де ОСОБА_3 взяв телефон йому не відомо. Він погодився допомогти знайти покупця. Разом вони пішли до знайомого ОСОБА_10 , який живе в районі «1 КП». В квартирі ОСОБА_11 ОСОБА_3 передав йому телефон, який він запропонував купити ОСОБА_12 , який у цей час знаходився у квартирі. ОСОБА_13 купив той телефон за 1000 грн. ОСОБА_14 він знає, як брата ОСОБА_15 , але чи був він у той день у квартирі ОСОБА_11 не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що у 2022 році проживав з родиною в АДРЕСА_3 . До нього прийшов його брат ОСОБА_17 , приніс телефон та сказав, що купив його у знайомого, попросив перевірити чи працює телефон. Він дав братові свою сім-картку для перевірки телефону, телефон був у робочому стані. Через деякий час брат знову прийшов до нього та попросив закласти телефон у ломбард, оскільки у брата не було паспорта. Він погодився та здав телефон у ломбард. Про те, що телефон був крадений він не знав, оскільки брат казав, що купив його. В подальшому від працівників поліції він дізнався, що той телефон був крадений. Також, свідок ОСОБА_16 повідомив суд про те, що його брат ОСОБА_17 , проходив службу у ЗСУ та з травня 2025 вважається зниклим безвісті.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, зокрема:

У заяві про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.11.2022 (т.1 а.с.81) зафіксовано звернення ОСОБА_7 із усною заявою до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, в якій вона просить вжити заходи до невідомої особи, яка 07.10.2022 близько 19:00 год, перебуваючи біля будинку № 3 по вулиці Генерала Карпенка міста Миколаєва, відкрито, шляхом ривку викрала мобільний телефон, чим спричинила матеріальну шкоду.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2022 (т.1 а.с.82-84), потерпіла ОСОБА_7 впізнала на фотознімку №3 (зображений ОСОБА_3 ), чоловіка, який 07.10.2022 близько 19:00 год, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Г.Карпенка, 3, відкрито, шляхом ривку викрав її мобільний телефон.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2022 (т.1 а.с.85-87), підтверджується, що свідок ОСОБА_18 на фотознімку №3 (зображений ОСОБА_3 ) впізнав чоловіка на ім`я ОСОБА_19 , який разом з ОСОБА_20 у жовтні за адресою: АДРЕСА_4 , продав мобільний телефон за 1000 грн.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2022 (т.1 а.с.88-90), свідок ОСОБА_9 на фотознімку №4 (зображений ОСОБА_3 ), впізнав знайомого на ім`я ОСОБА_19 разом з яким він завітав до ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де продали ОСОБА_12 мобільний телефон за 1000 грн, який був у ОСОБА_19 .

З відповіді ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капитал» за вих. № 1007/22-сб від 25.11.2022 (т.1 а.с.91) встановлено, що в період часу з 01.10.2022 по 20.11.2022 до ПТ «Ломбард Капитал» передавався мобільний телефон марки Oukitel С12 Рrо/IМЕІ: НОМЕР_1 /IМЕІ: НОМЕР_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після закінчення строку дії договору Кредитором звернуто стягнення на заставне майно.

Видатковою накладною № 343 від 31 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 92) підтверджується придбання ОСОБА_7 у ФОП ОСОБА_21 мобільного телефону Oukitel С12 Рго 2/16 GB Gold (IМЕІ1: НОМЕР_1 , IМЕІ2: НОМЕР_2 ) за 1940 грн.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2022 (т.1 а.с.96-98), свідок ОСОБА_22 на фотознімку №2 (зображений ОСОБА_3 ), впізнав знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_19 , який в середині жовтня перебував за його місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_4 , разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_23 .

Висновком експерта № СЕ-19/115-22/10050-ТВ від 12.12.2022 підтверджено, що ринкова вартість (без включення до неї суми податку на додану вартість) об`єкту дослідження, який відповідно до наданих вихідних даних до нього є мобільним телефоном торгівельної марки «Oukitel» моделі «С12 Pro» 2/16 GB», який знаходився у використанні та перебував у гарному стані, станом на 07.10.2022 могла становити - 1358,00 грн (т.1 а.с. 104-113).

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , надані в судовому засіданні без будь-якого примусу, у зв`язку з чим суд вважає їх послідовними, логічними, такими, що підтверджують правильність розуміння ним змісту встановлених обставин кримінального правопорушення, їх добровільність та істинність його позиції. За такого, такі показання обвинуваченого, визнаються судом належними, допустимими, достовірними, а в сукупності з показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та дослідженими судом письмовими доказами – достатніми на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а кваліфікацію його дій вірною.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, за місцем проживання характеризується посередньо, лікування у лікарів психіатра та нарколога не проходив.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає – щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з положень ст. 65, 68 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі строком на 7 років, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, приймаючи до уваги, що інкримінований злочин ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2026, яким на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 26.09.2019, суд вважає необхідним призначити покарання за сукупністю злочинів із застосуванням правил, встановлених ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, зарахувавши в строк покарання остаточно призначеного за цим вироком, покарання відбуте частково за попереднім вироком.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.12.2022 ОСОБА_3 затриманий 15.12.2022 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, та ухвалою слідчого судді від 16.12.2022 до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами суду та на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2025 змінено на особисте зобов`язання.

Крім того, відповідно до вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2026 ОСОБА_3 у строк покарання зараховано період з 17.02.2026 по день набрання вироком законної сили.

З огляду на викладене, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення, починаючи з часу затримання з 15 грудня 2022 року по 21 травня 2025 року та з 17 лютого 2026 року по день набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В зв`язку з викладеним з ОСОБА_3 підлягають стягненню в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертиз №СЕ-19/115-22/10050-ТВ від 12.12.2022 в сумі 1510,24 грн.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити покарання – 7 (сім) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2026 року шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання терміни попереднього ув`язнення 15 грудня 2022 року по 21 травня 2025 року та з 17 лютого 2026 року по день набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення експертизи № СЕ-19/115-22/10050-ТВ від 12.12.2022 в сумі 1510,24 грн (одна тисяча п`ятсот десять гривень 24 копійки).

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1