Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №243/3239/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-а/243/57/2026

Справа № 243/3239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант В.С., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, яка обґрунтована тим, що відповідно до Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 0349 від 15.03.2026 складеної відносно гр-на ОСОБА_1 , який не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до закону України від 21.03.2024 року N?3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення згідно ч. 3 статті 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП вирішено накласти на громадянина штраф у розмірі сімнадцять тисяч гривень 00 коп.

Як вбачається із оскаржуваної Постанови ТЦКтаСП, позивач не отримував повістки та йому не було відомо про те, що йому необхідно було з`явитися до ТЦКтаСП.

Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено яку норму закону порушив позивач, а також не конкретизовано пункт нормативного акту, а й не вказано найменування самого нормативного акту та дати його ухвалення.

Також, з огляду на оскаржувану Постанову, неможливо встановити коли саме позивач мав з`явитись до ТЦКтаСП для проходження ВЛК, тобто неможливо встановити дату вчинення позивачем правопорушення, що є порушенням ст. 283 КУпАП.

Відсутність в оскаржуваній Постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 дати вчинення адміністративного правопорушенням виключає можливість розрахувати строки притягнення до адміністративної відповідальності. В постанові відсутні жодні посилання на документ (процесуальний документ), що підтверджує факт вчинення правопорушення, а саме в даному випадку, на протокол про адміністративне правопорушення.

За даних підстав важко відслідкувати правомірність винесеної постанови, оскільки не відомо чи узгоджується протокол зі змістом постанови.

З оскаржуваній Постанови вбачається, що позивач, як військовозобов`язаний не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 року № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд.

Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX набрав чинності 04.05.2024, а отже, за текстом оскаржуваної Посадови позивач вчинив правопорушення 04.05.2024 коли набрав законної сили Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX.

Приписами ст. 38 КУпАП зазначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином оскаржувана Постанова прийнята поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ст. 38 КУпАП.

Наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки на час ухвалення оскаржуваної постанови спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ст. 38 КУпАП, то відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленим в постанові від 17.07.2019 року в справі №601/952/16.

На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 0349 від 15.03.2026 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених ст.ст. 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.

16.04.2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на адміністративний позов, який обґрунтований наступним. ОСОБА_1 , згідно інформації з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до свого останнього проходження ВЛК за його підсумками отримав статус «не придатний у мирний час обмежено придатний у військовий». У зв`язку з законом України від 21.03.2024 року №3621-ІХ, який скасував статус «не придатний у мирний час обмежено придатний у військовий», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «не придатними у мирний час обмежено придатними у військовий», мають пройти повторний медичний огляд. При перевірці облікових даних гр-на ОСОБА_1 , 25.12.2025 року було виявлено, що статус «не придатний у мирний час обмежено придатний у військовий» не змінений. Тобто гр-н ОСОБА_1 , нехтуючи нормами чинного з-ва не виконав свій військовий обов`язок та не пройшов ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Відповідно до п.2 прикінцевих та перехідних положень з-ну України № 3621-IX від 21.03.2024 року «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Гр-н ОСОБА_1 , зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 року з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Гр-н ОСОБА_1 , не пройшов повторно ВЛК до 05.06.2025 року, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 статті 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду. У зв`язку з цим відносно гр-на ОСОБА_1 , було подане звернення до Національної поліції України, щодо порушень правил військового обліку.

01.03.2026 року гр-н ОСОБА_1 , був запрошений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 де відносно нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений адміністративний протокол за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. В подальшому адміністративний протокол був розглянутий керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 та винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.

Крім того представник відповідача у відзиві посилався на п. 79 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (на далі порядок 1487) яким передбачено повноваження районних (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки та п.6, яким визначені повноваження Національної поліції.

Також зазначає, що згідно до ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. На підставі вище викладеного вбачається, що інформація яка внесена в базах ІНФОРМАЦІЯ_2 про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 , відповідає дійсності. Ні підставі викладеного просять відмовити у позові.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.03.2026 року ТОВ начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було винесено Постанову № 0349 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що він не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 року № 3621-ІХ, який скасував статус «не придатний в мирний час обмежено придатний у військовий» та передбачив, що громадяни, визнані раніше не «непридатними у мирний час обмежено придатними у військовий», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду.

Постанова отримана представником ОСОБА_1 - адвокатом Музикантом В.С. 06.04.2026 року.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, позивач мав знати, що його викликають до ТЦК та СП, однак, свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України, покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З оскаржуваній Постанови вбачається, що ОСОБА_1 , не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 року N3621-IX, який скасував статус «не придатний в мирний час обмежено придатний у військовий», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «не придатний в мирний час обмежено придатний у військовий», мають пройти повторний медичний огляд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений без його участі.

Представником відповідача не спростована зазначена обставина. Крім того представником відповідача не надано матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також доказів на спростування зазначених обставин

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано встановлених законодавчих норм, що регулюють порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення. Позивач ОСОБА_1 не зміг скористатися своїми правами, оскільки відповідач розглянув справу без участі особи, яка притягається до відповідальності, чим порушив право на захист ОСОБА_1 . Позивач був позбавлений права надати особисті пояснення, заявляти клопотання.

Крім того, згідно з ч. 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно абзацу 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Як вбачається з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 у редакції Закону України від 12.02.2025 №4235- IX (далі - Закон № 4235- IX), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач будучи військовозобов`язаним та суб`єктом, який згідно Закону України № 4235-ІХ був зобов`язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, до зазначеної дати не пройшов медичний огляд, тобто фактично допустив порушення правил військового обліку, яке було виявлено ним 06 червня 2025 року.

Разом з тим, відповідач маючи безпосередній доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який зобов`язаний використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку, повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України № 4235-ІХ строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025.

При таких обставинах граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин є 06.09.2025 року.

Водночас, розгляд адміністративного протоколу та складання постанови відносно позивача відбувся 15 березня 2026 року, тобто вже поза межами строків встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за вказаних у протоколі обставин є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що постанова № 0349 від 15.03.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.

Разом з тим, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

За встановлених і наведених судом обставин, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена всупереч зазначеним нормам КУпАП.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 532,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 293, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 0349 від 15.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП - скасувати

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 статті 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 532,50 грн.. (п`ятсот тридцять дві грн. 50 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2026 року.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва