Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №503/1837/25 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1837/25

Провадження № 2-о/503/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Калашнікової Т.О.

за участю:

секретаря судового засідання Поліковської О.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_2 , однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з березня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з березня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 . За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство та виконували права та обов`язки подружжя.

16.09.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_2 надійшло сповіщення сім`ї №1521 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_3 про те, що старший солдат ОСОБА_2 військовослужбовець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , призваний на військову службу 19 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 13 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області російської федерації. Особистого розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення ОСОБА_2 не складав. Тому, вона вимушена звернутись із даною заявою до суду для отримання статусу члена сім`ї зниклого військовослужбовця та відповідних пільг та компенсацій.

В судовому засідання заявник підтримала свої заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду цивільної справи були повідомлені належним чином. Ці обствини підтверджуються довідками про доставку електронного документа від 31.03.2026 року.

Вислухавши пояснення заявника та покази свідків, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 вересня 2025 року військовослужбовець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , призваний на військову службу 19 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 13 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області російської федерації. Ця обставина підтверджується копієї сповіщення сімї № 1521 від 18.09.2025 року.

Як вбачається з акту встановлення фактів від 26.09.2025 року за підписом депутата Кодимської міської ради Подьського району Одеської області Л.Заболотної та міського голови Кодимської міської ради Подільського району Одеської області С.І. Лупашка, ОСОБА_1 , починаючи, з 2019 року спільно проживала без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_2 за однією адресою в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17.08.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_8 помер чоловік заявниці ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, показав, що проживає у АДРЕСА_2 та заявниця є його сусідкою з дитинства. Йому відомо, що ОСОБА_1 з 2020 року проживала в АДРЕСА_1 як чоловік та жінка із ОСОБА_2 , який в 2024 році пішов служтити до лав Збройних Сил України. Колишній її чоловік помер. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був зареєстрований, однак, з 2020 року вони вели спільне господарство та були подружжям. Він (свідок) запам`ятав саме цей рік, оскільки у нього в 2020 році помер батько, а ОСОБА_2 був присутній на похованні та допомогав йому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, показала, що проживає у АДРЕСА_2 та є сусідкою заявниці. Їй відомо, що остання проживала приблизно 5 останніх років із чоловіком, як сім`я, однак прізвище його вона не знає, звали " ОСОБА_7 ". По фотокартці, наданій свідку в судовому засіданні головуючим у справі, остання впізнала на фото ОСОБА_2 , та підвердила факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Вона бачила як вони разом обробляли город та постійно знаходились один коло одного на вулиці. Колишній чоловік заявниці помер.

Отже, покази свідків є послідовними та аналогічними і сумніватись в їх достовірності та правдивості, за наявності у матеріалах цивільної справи інших доказів, у суду підстав не має.

Таким чином, зібрані у справі докази, в тому числі акт про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю заявниці та безвісти зниклого ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_8 систематично перераховував ОСОБА_1 грошові кошти, в тому числі у значних сумах, скріншоти вайбер-переписки із спільними фотокартками та фотокартками заявниці за період часу з 2022 року по 2024 рік (зміст, характер та обстановка цих знімків та переписки на переконання суду з вірогідністю дають підстави вважати про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сімейних відносин), суд визнає належними та допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Однак, виходячи зі змісту показів вищевкзаних свідків, судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 саме з 2020 року, а не з 2019 року, як просить заявник.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідностідо п.5ч.1ст.315ЦПК України, суд розглядаєсправи провстановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заявниця ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Метою встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, які не перебували у шлюбі між собою та в будь-якому іншому шлюбі є набуття нею статусу члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до положень Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», для реалізації права на грошове забезпечення, належне чоловікові, який зник безвісти, а також для підтвердження цього факту перед третіми особами.

За змістом ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом із зниклим безвісти під час бойового завдання ОСОБА_2 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, має для неї юридичне значення, так як від цього залежить виникнення, зміна або припинення її особистих та майнових прав.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Сукупність даних, що містяться у досліджених судом документах, а також показання допитаних судом свідків, не дають суду підстав сумніватись у тому, що ОСОБА_2 з 2020 року проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

На підставі викладеного, з урахуванням наданих доказів та показів свідків, суд вважає доведеним факт спільного проживання з 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання 13.09.2025 року, а тому заявлені вимоги слід задовольнити частково.

Окремо необхідно зазначити, що ОСОБА_1 у цій справі не оскаржує дії Міністерства оборони України чи іншого органу державної влади. Ініціатива заявниці спрямована виключно на встановлення юридичного факту внаслідок якого в неї виникає суб`єктивне право.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зазначила, що неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Керуючись ст.263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,- задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_2 , який зник безвісти 13 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання, однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається ддо Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Кодимського районного суду Т.О.Калашнікова