Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №501/3389/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 29.04.2026

Справа № 501/3389/25

2/501/320/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 410194,73 грн. та судові витрати по справі.

Позов мотивовано тим, що відповідач отримував пенсію як інвалід II групи з 13.01.2014, яка була призначена на підставі довідки МСЕК від 15.01.214, та виплата якої неодноразово продовжувалась на підставі довідок МСЕК від 14.01.2015, від 16.01.2017 та від 15.01.2019. На підставі останньої довідки виплату пенсії продовжено довічно. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО3903 від 10.02.2025 ОСОБА_1 скасовано інвалідність з 15.01.2019. У зв`язку з цим виплату пенсії було припинено з 01.04.2025. Виплачена за період з 15.01.2019 по 01.04.2025 пенсія в загальному розмірі 410194,73 грн. була виплачена без достатньої правової підстави та, на думку позивача, підлягає стягненню.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач послався на те, що виплата пенсії були здійснена позивачем у відповідності до чинного законодавства, за відсутності рахункової помилки з боку позивача та відсутності будь яких зловживань з його боку як одержувача коштів.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Котик Ф.І. надав до суду заяву про розгляд справи без його та відповідача участі. У задоволені позову просить відмовити з мотивів, зазначених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що пенсію по інвалідності II групи загального захворювання ОСОБА_1 було призначено з 13.01.2014 по 31.01.2015 року на підставі довідки МСЕК від 15.01.2014 серії 10ААВ №718662.

Продовжження виплати пенсії проводилось на підставі довідок МСЕК від 14.01.2015 серії 10ААВ №749918, від 16.01.2017 серії 12ААА №294274, від 15.01.2019 серії 12ААБ №234339.

Із наданих відповідачем медичних документів слідує, що він неодноразово проходив медичні дослідження, в тому числі МРТ, перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня» з 23.09.2013 по 07.10.2013, з 26.12.2013 по 03.01.2014, з 22.12.2014 по 31.12.2014, з 16.12.2015 по 25.12.2015, з 19.04.2016 по 28.04.2016, з 23.10.2017 по 03.11.2017, з 19.12.2018 по 29.12.2018, з 20.12.2019 по 31.12.2019, з 20.12.2019 по 31.12.2019, з 23.03.2024 по 29.03.2024, з приводу ряду захворювань.

Отже, ступінь функціональних порушень органів та систем, зазначених у медичних документах стосовно відповідача, а також відповідний ступінь обмеження його життєдіяльності, визначались медико-соціальними комісіями у відповідності до їх компетенції та в порядку, передбаченим Положенням про медико-соціальну експертизу, Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 року №561.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО3903 від 10.02.2025, ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 15.01.2019.

У зв`язку з цим виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.04.2025.

За період з 15.01.2019 по 01.04.2025 ОСОБА_1 виплачено пенсію в загальному розмірі 410194,73 грн.

Суд приймає до уваги аргументи відповідача про те, що він не наділений спеціальними знаннями в області медико-соціальної експертної діяльності, які б надавали змогу оцінювати обґрунтованість чи необґрунтованість результатів акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 234339 від 15.01.2019.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1215 ЦК не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплаченої надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Подібні положення містяться в статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідності до яких суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У висновку Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №756/6984/16-а щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначено, що обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Подібна правова позиція містяться у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Твердження позивача про те, що можливість стягнення надміру сплаченої пенсії не залежить від поведінки відповідача, є помилковим та не відповідає вимогам закону і висновкам Верховного Суду щодо застосування відповідних норм закону в подібних правовідносинах.

Оскільки позивачем не доведено наявності рахункової помилки з боку платника пенсії та недобросовісності з боку набувача пенсійних виплат, то підстав для стягнення надміру сплаченої пенсії не вбачається. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст.141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача і підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя