Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №494/143/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

28.04.2026

Справа № 494/143/26

Провадження № 2/494/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Антонишиної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/143/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2026 року до Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

У своїй заяві позивач посилається на те, що 29.06.2017 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №494/1160/16-ц з відповідача стягнуто на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1500.00 грн. щомісячно до повноліття дитини. На теперішній час сума аліментів, яку позивач отримує на дитину, недостатньо для організації її розвитку, повноцінного харчування та забезпечення повсякденними потребами. ОСОБА_1 на утриманні має ще одну неповнолітню дитину. Відповідач є працездатною людиною. У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з відповідача на її користь, на утримання дочки у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

01.04.2026 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому вказав, що на даний час не має офіційного працевлаштування та постійного доходу, має нестабільний дохід. Щодо ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження та тривають судові процеси, останній має на утримання ще двоє малолітніх дітей від іншого шлюбу. Незважаючи на складне матеріальне становище, відповідач не ухиляється від сплати аліментів, однак не має можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі (а.с.21-23).

10.04.2026 року від ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення по справі, зазначив, що від виконання своїх обов`язків щодо утримання дитини не ухиляється, однак на теперішній час його матеріальне становище погіршилось. Щодо відповідача відкрито кримінальне провадження, що обмежує його можливість стабільного працевлаштування, має на утримання ще двоє неповнолітніх дітей. Фактично на даний час відсутність у Ткачука стабільного доходу є вимушеною та об`єктивною обставиною, а не наслідком небажання працювати. У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.43-44).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 04.05.2026 року.

Позивач у судове засідання 28.04.2026 року не з`явилась, однак 24.03.2026 року на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.18).

Відповідач у судове засідання 28.04.2026 року також не з`явився, проте 10.04.2026 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.42).

Врахувавши заяви позивача та відповідача про розгляд справи без їхньої участі, дослідивши відзив який надійшов від ОСОБА_2 та додаткові пояснення, вивчивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно із ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народженням серії НОМЕР_1 від 16.08.2010 року (а.с.4 зворотній бік).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 29.06.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1500.00 щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.7 зворотній бік-9).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України), батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3ст. 181СК України).

Згідно положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Враховуючи положеннями ст.ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Разом з цим, статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 5 ст.183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд відхиляє доводи відповідача проте, що в нього скрутне матеріальне становище, оскільки на підтвердження вказаного суду не надано доказів. Крім того, відсутність офіційного працевлаштування не може бути обставиною, яка б звільнила його від обов`язку зі сплати аліментів. Також, твердження відповідача, що відносно нього перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, жодним чином не впливає на обов`язок ОСОБА_2 щодо сплати аліментів.

Таким чином, враховуючи ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України та те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, визначення указаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Таким чином, суд доходить висновку, що необхідно змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що буде відповідати інтересам сторін та не буде погіршувати їх матеріального стану.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому, суд зазначає, що починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припиняється стягнення аліментів на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29.06.2017 року.

Керуючись ст.ст.180, 181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений Комінтернівським районним судом Одеської області по справі 494/1160/16-ц від 29.06.2017 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити його у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Держави судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.04.2026 року.

Суддя І.А. Римар